« Пригоди маленького автомобільчика »

Початок своєї історії Кіровоградський академічний обласний театр ляльок бере ще у довоєнні роки. Після утворення Кіровоградської області у січні 1939 року перед мешканцями міста постало чимало завдань господарського і культурного характеру. Серед них — питання організації дитячого театру. З цією метою, комітетом у справах мистецтв були відібрані найкращі учасники гуртків художньої самодіяльності у складі: О. Шульги, М. Мартинюка, О. Заболотного, К. Корданець, А. Герасимчука і направлені до Києва на курси акторів-ляльководів. А вже у липні 1939 року газета «Кіровоградська правда» опублікувала звіт колективу: «Днями наша група закінчує курси, і ми повертаємося до Кіровограда. Одночасно з навчанням ми підготували виставу «Троє поросят» у постановці Володимира Козловського. Декорації, ляльки, світлове оформлення виготовлені у Києві. Після прем’єри «Трьох поросят», театр візьметься за постановку п’єси «По щучому велінню». З новими силами і невичерпним натхненням ми розпочнемо роботу по обслуговуванню дітей».

Рішенням Президії міської ради від 13. Х. 1939 року за номером 44/365 у розпорядження Кіровоградського державного пересувного театру ляльок була передана будівля колишнього клубу технікуму сільськогосподарської механізації. 2 квітня 1941 року наказом за №174 комітет у справах мистецтв при Раді народних комісарів СРСР затвердив Статут Кіровоградського державного обласного пересувного театру ляльок. На той час директором театру був Волченко Г. І., а режисером – Щербаков П. С. У репертуарі театру вже були 4 вистави: «Троє поросят», «По щучому велінню», «Гусеня» та «Юні патріоти».

Звістка про війну внесла корективи у роботу театру. Директор і режисер пішли на фронт, а керівництво колективом узяв на себе О. Заболотний. Наказом комітету у справах мистецтв від 30.06.1941 року була припинена діяльність усіх театрів на території СРСР на час військових дій, та через рік кіровоградські лялькарі вирішили поновити діяльність, і не дивлячись на небезпеку, продовжили дарувати свій талант дітям. За період 1942-1944 років під керівництвом О.Заболотного були створені чотири нові вистави: «Коза-Дереза», «Червона Шапочка», «Травнева ніч», «Теремок» та відновлено виставу «Троє поросят».

Після визволення України від фашистських загарбників, колектив театру з повною силою узявся до роботи. Відділ мистецтв призначив директором Г. Халютіна. З’явилися нові постановки: «Колобок», «Великий Іван», «Мишко» та інші. Невдовзі повернувся до театру П. Щербаков, і вже у 1948 році Кіровоградський театр ляльок був найкращим закладом у системі обласного відділу мистецтв по всіх показниках. З 1949 до серпня 1970 року театр ляльок працював при обласній філармонії як «Дитяча бригада», а частина колективу організувала театральну студію у Будинку піонерів під керівництвом О. Заболотного. У вересні 1970 року, згідно з наказом Ради міністрів УРСР «Про створення театрів для дітей», колектив «Дитячої бригади» під керівництвом режисера Григорія Яковича Шаліти стає основою Кіровоградського обласного театру ляльок.

У травні 1972-го колектив театру вперше взяв участь у республіканському фестивалі театрів для дітей у м. Вінниця з виставою «По щучому велінню» О. Тараховської (за сценографію до якої нагороджений Дипломом І ступеня) та «Про велетня і відьму» А. Бородян і Д. Шполянської. Цього ж року макети й ескізи Василя Остапенка до вистави «Горіхова лозинка» були представлені в експозиції на Всесоюзній виставці робіт художників театрів ляльок у Москві. Інші роботи Василя Макаровича побували на різноманітних виставках у Києві, Ташкенті, Тбілісі, Празі. Список нагород театру поповнився Дипломом Міністерства культури СРСР за участь у фестивалі болгарської драматургії (1978) за виставу «Твоя зірочка» І. Острікова, Дипломом фестивалю, присвяченого 60-річчю Жовтня за виставу «Скажи своє ім’я, солдате» О. Вертинського (1977), Дипломом лауреата фестивалю румунської драматургії (1982) за виставу «Сонячний промінчик» А. Попеску.

За вісімдесят років діяльності, колективом театру створено понад 200 високохудожніх постановок за класичними творами всесвітньо відомих авторів. З жовтня 1976 року Кіровоградський обласний театр ляльок став приймати своїх глядачів у власному приміщенні, розташованому у самому центрі міста, на площі ім. Б. Хмельницького. Але й гастрольний графік, особливо у 80-х роках, був достатньо напружений.

Багато сил та енергії на посаді директора театру ляльок (1982-1998) віддав розвитку і популяризації театрального мистецтва Валентин Іванович Янкул.

До 50-річного ювілею колектив театру підготував спеціальну програму з найкращих вистав, яка була представлена у 1989 році як творчий звіт у Києві. Серед них: «Кіт у чоботях» Я.Рохліна, «Два пуделі» С.Злотникова, «Лис Микита» І.Франка. На урочистостях з нагоди свята зібралися колеги з багатьох міст України, Росії, а також з Болгарії.

У 1992 році колектив театру нагороджено Дипломом І Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Кришталеві вітрила», що проходив у м. Херсон, за виставу «Про Кошенятко, зірочку і ще про дещо» за п’єсою З. Білярської. У 1999 році за участь у Всеукраїнській акції «Добрик крокує планетою», спеціально створену авторську виставу за п’єсою актора театру С. П’яткіна «Казка про Добрика та золоті яблука», колектив нагороджено Дипломом Українського фонду добра.

У грудні 1998 року театр очолив Григорій Миколайович Педько. З цього часу лялькарі велику увагу приділяють розширенню творчої роботи з дітьми. Так у 2000 році засновано щорічний конкурс «Найкращий глядач сезону», почали проводитись конкурси малюнку за сюжетами прем’єрних вистав, розіграші «Дитячої лотереї», щотижневі ігрові та розважальні програми на розвиток творчої активності маленьких глядачів: «Казкове колесо», «Дитяче караоке», «Щасливий квиточок», «Зіграємо казку», «Веселий потяг», «Тато, мама, я – театральна сім’я» та багато інших.

З 1999 року майже усі вистави театру переведено на українську мову виконання. Творчий колектив став постійним учасником щорічного Всеукраїнського свята театрального мистецтва «Вересневі самоцвіти», що проходить на території музею-заповідника «Хутір Надія». А з вересня 2011 року, в рамках свята, театр проводить щорічний мініфестиваль театрів ляльок, у якому крім українських колективів, брали участь лялькарі з Литви, Білорусі та Ізраїлю.За вагомий внесок у виховання дітей області та пропаганду українського театрального мистецтва колектив театру у 2000 році нагороджено Грамотою обласної державної адміністрації та обласної ради.

Одним з важливих питань для театру є участь в організації дозвілля дітей під час літнього відпочинку в оздоровчих таборах області та на відкритих майданчиках і парках міста, куди малеча з задоволенням приходить на зустріч з казкою. За вагомий внесок у реалізацію Державної програми відпочинку та оздоровлення дітей, у 2003 році театр нагороджено Почесною грамотою Державного комітету України у справах сім’ї та молоді.

Щороку колектив театру бере участь у благодійній акції «Свято білої квітки», що проводиться за ініціативою громадської організації «Просвіта» на території Свято-Преображенського собору, під час якої збираються кошти на невідкладні потреби дитячих лікарень та спеціалізованих закладів. Протягом усієї діяльності театру завжди безкоштовно обслуговуються діти-сироти, інваліди, позбавлені батьківського піклування та з багатодітних і малозабезпечених родин. Крім того, колектив театру є постійним гостем у дитячих будинках та спеціалізованих школах-інтернатах області. З особливою старанністю, в рамках акції «Різдвяний янгол», для цих дітей ми готуємо благодійні новорічні вистави та розважальні програми. Загалом за рік, у середньому, наш колектив благодійно обслуговує близько 4000 дітей різних пільгових категорій.

Згідно з спільною угодою між управлінням освіти і науки, управлінням культури і туризму облдержадміністрації та МНС, театр, з метою ознайомлення дітей з правилами безпеки життєдіяльності та запобігання пожежам, проводить показ вистав «Ведмідь-рятівник» Є. Гімельфарба та «Пригоди маленького автомобільчика» Ю. Тітарова. Для переймання досвіду у виготовленні ляльок різних систем та традицій української школи акторської майстерності, у тому числі і у ляльководінні, протягом 2004-2014 років театр неодноразово відвідували викладачі акторських факультетів американських університетів, професори Френк Гальяно, Девід Елієт, а також Павло Босий з канадськими студентами.

За вагомий внесок у розвиток і популяризацію української культури і театрального мистецтва колектив театру у 2005 році нагороджено Почесною грамотою обласної державної адміністрації і обласної ради, а директор театру Г. Педько у 2006 році за високі творчі досягнення та пропаганду театрального мистецтва нагороджений Почесною грамотою Міністерства культури і мистецтв України та відзнакою Міністерства культури і туризму України «За досягнення в розвитку культури і мистецтв» (2007). А вже у жовтні 2009 року директор театру став заслуженим працівником культури України, а у листопаді театру надано статус «Академічного».

Понад 40 років діяльності (1970-2012) віддав служінню мистецтву театру ляльок головний художник театру, персональний член УНІМА, заслужений працівник культури України, лауреат обласної премії ім. О. Осмьоркіна Василь Макарович Остапенко. Близько 150 вистав театру народилися завдяки талановитому майстрові. Його роботи – картини, макети, ляльки – були представлені на театральних виставках у Москві, Тбілісі, Празі, Києві, Харкові, Луцьку, Кіровограді. На честь його 75-річчя, до якого Василь Макарович не дожив кілька місяців, в обласному художньому музеї була організована виставка робіт Майстра. А у вересні 2018 року, на честь Майстра, на фасаді театру ляльок встановлено меморіальну дошку.

З ректоратом Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенка-Карого свого часу був укладений договір про проходження практики студентами театрального факультету на базі театру. У травні 2008 року свою першу дипломну роботу, постановку вистави «Кумедні крукоруки» В. Виходцевського як режисер-постановник здійснила випускниця університету Венера Ібрагімова. А у травні 2009 року прем’єрна вистава «Колобок» Є. Патрика у її постановці, була відзначена Дипломом Шостого Міжнародного фестивалю театрів ляльок «Подільська лялька» у Вінниці.

З метою популяризації мистецтва обласного театру ляльок та з нагоди 250-річчя міста (2004), підготовано та включено до книги «Кіровоград» сторінка про історію та сьогодення театру. Інформація про театр ляльок занесена до книги «Хто є хто на Кіровоградщині» (2007)

До 75-річного ювілею театру створено і надруковано книгу «75 років з добром у серці і лялькою в руках».

У вересні 2019 року колектив театру провів перший Відкритий театральний фестиваль «Scene-Fest», присвячений 80-річчю заснування Кіровоградського академічного обласного театру ляльок.