« Придурки »
Комедія з життя акторів, яка дозволить заглянути глядачам не тільки в таємниці театрального закулісся і побачити все, що відбувається зі зворотного боку сцени, а й в таємниці закулісся акторської душі.
Чому актори – це вічні, так і не подорослішали, діти? Чому їх серйозні вчинки викликають сміх? Навіщо обдаровані і Богом обрані, вони покірно бредуть за режисером, як за Мойсеєм по пустелі, в пошуках свого, тільки їм зрозумілої, акторської щастя? За що цей дивовижний народ, який прагне в свою казкову країну, називають «сучі діти»?
Коротше, вам пощастило, ви зможете це все зрозуміти і побачити одночасно відразу дві вистави: один – на сцені, другий – за лаштунками. І навіть автору п'єси, ізраїльському драматургу київського походження, важко відповісти на питання, яке з цих двох шоу на самій-то справі цікавіше.
Идея спектакля довольно интерена - жизнь актеров за кулисами. Они такие же люди как и все, и все человеческое им не чуждо: скандалы и примирения, любовь и ревность, дружба .... Много юмористических моментов. Душевные монологи, которые заставляют по другому посмотреть на такую профессию как "актер". Актерский состав играл изумительно, но как по мне, главная героиня сильно переигрывает. Удивила частая смена костюмов. В целом спектакль неплохой, но мне чего-то в нем не хватило...
Вистава про те, що насправді відбувається за лаштунками театральної сцени. З гумором та іронією, про правду життя актора та важкість реалізації професії. Тема: супер крута. Чудова для акторських капусників та тих, хто любить театр. Реалізація: через сируватість нового матеріалу для акторів (прем'єра, як ніяк) є надія, що будуть включатися нові та нові ідеї, переходи та способи залучення глядача. Обережно: на сцені є декілька пікантних моментів, але в міру, тому не хвилюйтеся :)
З 1979-1995 р. працював у Запорізькому театрі Молоді (актор, режисер).
1992–1995 р. – Запорізький музично-драматичний театр ім. М.Щорса.
З 1995 р. – Київський Національний академічний драматичний театр російської драми ім. Лесі Українки.
З 2002 р. – Київська дитяча Академія мистецтв (викладач майстерності актора).
З 2011 р. – Київський Класичний Альтернативний Художній театр (режисер, актор).
Працювала в зарубіжних телевізійних, рекламних, театральних і культорологічною проектах (Польща, Італія, Швейцарія, Японіят а інші.1992-1999р).
Автор поетичних збірок «Катюша і Катерина», «Тридцять сонячних поезій».
Автор п'єс «Тридцять сонячних поезій», «Я вас люблю: Гумільов, Ахматова, Одоевцева».
Лауреат четвертого Всеукраїнський творчого конкурсу «Російська Мадонна». У співавторстві з Павлом Глобою ведуча мультимедійного проекту «Глобальний поради з Катаріною Синчилло» та міжнародного кінофестивалю «СевастопольFEST».
КХАТ – це унікальний і дивовижний театр, нічого подібного на сьогоднішній день в Україні немає. Театр називається Класичний Художній, тому що в основу його постановок закладені кращі класичні і художні традиції, якими наша театральна школа прославилася на весь світ і які в багатьох театрах на сьогоднішній день, на жаль, забуті. І Альтернативний тому, що своєю сповідальністю, максимальною віддачею на межі неможливого, своїм очисними діями, він альтернативний дешевим комерційним постановкам. Він працює як творча майстерня. У пресі неодноразово зазначалося, що КХАТ – це театр, який увійде в історію театрального мистецтва.
Засновники КХАТу вважають, що справжній театр повинен давати глядачеві таку кількість енергії, щоб після вистави він був здатний змінити щось в собі і в своєму житті на краще.
КХАТ – це завжди сузір'я цікавих особистостей на сцені, актори, які відомі не тільки по кіно і телесеріалам, а й відзначені міжнародними театральними преміями – це актори європейського рівня. Щоб переглянути вистави КХАТ глядачі, режисери і театральні критики приїжджають з інших міст і країн.
13 березня 2011 року в Києві стало на один театр більше. У Будинку Актора (Ярославів Вал, 7) о 17.00 театральним проектом «До» відкрився КХАТ. КХАТ – це добровільне об'єднання акторів з різних київських театрів, створене актором Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, режисером і викладачем акторської майстерності заслуженим артистом України Віктором Кошель і драматургом, режисером, автором і ведучою телепроектів, актрисою театру і кіно Катариною Сінчілло по численними проханнями глядачів після телепроекту «Тридцять сонячних поезій».
« Придурки »
