Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Комедія з життя акторів, яка дозволить заглянути глядачам не тільки в таємниці театрального закулісся і побачити все, що відбувається зі зворотного боку сцени, а й в таємниці закулісся акторської душі.
Чому актори – це вічні, так і не подорослішали, діти? Чому їх серйозні вчинки викликають сміх? Навіщо обдаровані і Богом обрані, вони покірно бредуть за режисером, як за Мойсеєм по пустелі, в пошуках свого, тільки їм зрозумілої, акторської щастя? За що цей дивовижний народ, який прагне в свою казкову країну, називають «сучі діти»?
Коротше, вам пощастило, ви зможете це все зрозуміти і побачити одночасно відразу дві вистави: один – на сцені, другий – за лаштунками. І навіть автору п'єси, ізраїльському драматургу київського походження, важко відповісти на питання, яке з цих двох шоу на самій-то справі цікавіше.
«Ніч з графом Каліостро» – це бенефіс заслуженого артиста України, головного режисера театру КХАТ, актора Національного академічного театру російської драми ім. Лесі Українки, театрального педагога і художника, фундатора двох театрів в Україні Віктора Кошеля. «Джузі Каліостро» – це іскриста комедія, де історичні факти настільки дотепно переплетені з режисерськими фантазіями, що навіть важко відрізнити одне від іншого. Життя і пригоди Великого Мага Графа Каліостро у всі часи привертали до себе увагу кращих драматургів і режисерів. Геній найзагадковішого у всій світовій історії персонажа і відомий художній фільм «Формула Любові» надихнули театр КХАТ на створення власної української версії пригод італійців, але вже у нас під Полтавою. Світлій пам'яті Григорія Горіна, автора сценарію усіма улюбленого фільму, присвячена ця вистава. Дуже смішна, легка, костюмована, з танцями і піснями комедія подарує гарний настрій і бажання ще довго потім цитувати її героїв. Ну, і у фіналі, як зазвичай, сюрприз від режисерів КХАТа – абсолютно несподівана розв'язка.
Напрочуд зворушлива, смішна та весела історія з яскравими персонажами та несподівано гострими, гротесковими ситуаціями. Є такий вислів: «Усім править випадок». Наша вистава про тих, хто править випадком! Невгамовна та непередбачувана у своїх вчинках Марго, переслідуючи особисті інтереси, сама того не відаючи, найкращим чином влаштовує долі героїв п'єси.
У звичайному, здавалося б, відділку поліції, затриманий ніяк не може зрозуміти причину свого арешту. На перший погляд, все в порядку. Документи, що підтверджують особу, і чесні відповіді на питання, мали б розставити всі крапки над «і». Але звичайний допит поліції перетворюється на дивне тестування, яке стирає усі кордони між реальністю і абсурдом. Що це? Тест на усвідомлення дійсності? Перевірка його буденних механічних дій? Лекція про музичний стиль noise industrial? Чи задушевна розмова про любов до батьківщини? І чому його, врешті, затримали, що взагалі тут відбувається і чи можна це все зупинити? Проєкт реалізується за підтримки Українського культурного фонду.
Чого тільки не трапляється з людиною, та ще й під Новий рік, або напередодні Різдва! Наш герой прямував до однієї квартири на побачення, а потрапив до зовсім іншої. Господині цієї квартири – стара діва та її хвора мати, змирилися вже з думкою, що стара доживає останні дні. Донька читає матері перед сном англійського класика Ч. Діккенса, та обидві мріють про щось таке примарне, красиво-романтичне, сентиментальне, яке можливе лише в романах з далекого XIX століття. Проте... Щастя може прийти у дім кожного, варто лише цього забажати, відчайдушно поборотися за нього, та не відступитися у критичний момент, пожертвувати правдою, і, як казав російський класик, над вигадкою облитися сльозами, але в реальному житті проявити твердість духу та рішучість характеру. До творчих здобутків сучасного драматурга Н.Птушкіної театр звертався неодноразово. Можна з упевненістю сказати, що її творчість – своєрідна енциклопедія звичаїв, що панували усюди-скрізь та легко упізнавалися повсюдно. Сподіваємося, що глядач відзначить у цій постановці яскраві, нестандартні, часом абсурдні перипетії та риси персонажів, властиві саме тій дійсності, в якій, вочевидь, краще віддати перевагу жорстоким реаліям, аніж зрідка навіяним ефемерним мріям. Хоча, хто зна, чи не навпаки?..
УВАГА! Попереджаємо: дуже провокаційний жорсткий фарс з гострим політичним і соціальним підтекстом! Проте про серьйозне – легко й весело! І кожен глядач зможе побачити в героях самого себе. Хто ти? Хто я?! Виставу «Скотний двір» створено за повістю видатного американського письменника і публіциста, майстра антиутопії Джорджа Орвелла. Ця повість є культовою (поряд з антиутопічним романом «1984») для кількох поколінь читачів у всьому світі. Повість було видано в 1945 році. Саме з неї почалась світова слава письменника, якого стали називати новим Свіфтом. У повісті гротескно і комедійно широкими майстерними мазками зображено еволюцію свідомості тварин, які проживають на скотному дворі, а також поступове переродження революційної романтики й безмежної свободи на диктатуру. Крилатим висловом з повісті є вираз: «Всі тварини рівні. Але деякі рівніш». Виставу поставлено на основі першого перекладу повісті Орвелла на іншу мову. Це був переклад під назвою «Колгосп тварин», здійснений у 1947 році українським політичним емігрантом Іваном Чернятинським для «переміщених» осіб. Вистава є гострою сатирою не тільки на радянську, але й на сучасну дійсність. У ній присутні водночас елементи фарсу, гротеску, комедії та драми. Наприклад, постать свині Наполеона – вождя всіх народів – поєднує риси майже всіх диктаторів 20-го сторіччя. Вистава – екологічна: всі декорації та реквізит виготовлено з вторсировини. Рекомендується для сімейного перегляду з дітьми. Для дітей – як вакцинація. В Литві виставу рекомендовано до постановки в шкільних театрах – саме для «вакцинації» молоді від шкидливих звичок.
Идея спектакля довольно интерена - жизнь актеров за кулисами. Они такие же люди как и все, и все человеческое им не чуждо: скандалы и примирения, любовь и ревность, дружба .... Много юмористических моментов. Душевные монологи, которые заставляют по другому посмотреть на такую профессию как "актер". Актерский состав играл изумительно, но как по мне, главная героиня сильно переигрывает. Удивила частая смена костюмов. В целом спектакль неплохой, но мне чего-то в нем не хватило...
Вистава про те, що насправді відбувається за лаштунками театральної сцени. З гумором та іронією, про правду життя актора та важкість реалізації професії. Тема: супер крута. Чудова для акторських капусників та тих, хто любить театр. Реалізація: через сируватість нового матеріалу для акторів (прем'єра, як ніяк) є надія, що будуть включатися нові та нові ідеї, переходи та способи залучення глядача. Обережно: на сцені є декілька пікантних моментів, але в міру, тому не хвилюйтеся :)
З 1979-1995 р. працював у Запорізькому театрі Молоді (актор, режисер).
1992–1995 р. – Запорізький музично-драматичний театр ім. М.Щорса.
З 1995 р. – Київський Національний академічний драматичний театр російської драми ім. Лесі Українки.
З 2002 р. – Київська дитяча Академія мистецтв (викладач майстерності актора).
З 2011 р. – Київський Класичний Альтернативний Художній театр (режисер, актор).
Працювала в зарубіжних телевізійних, рекламних, театральних і культорологічною проектах (Польща, Італія, Швейцарія, Японіят а інші.1992-1999р).
Автор поетичних збірок «Катюша і Катерина», «Тридцять сонячних поезій».
Автор п'єс «Тридцять сонячних поезій», «Я вас люблю: Гумільов, Ахматова, Одоевцева».
Лауреат четвертого Всеукраїнський творчого конкурсу «Російська Мадонна». У співавторстві з Павлом Глобою ведуча мультимедійного проекту «Глобальний поради з Катаріною Синчилло» та міжнародного кінофестивалю «СевастопольFEST».
Актор театру і кіно, радіоведучий зав.постановочной частиною театру.
Робота на радіо: «Гала-Радіо» (Ді-Джей Руді).
Працювала з 1998 року в Театрі на Липках.
У театрі КХАТ працює з 2017 року. Актриса, заступник директора і завтрупою театру.
Навчається у Національній Академії керівних кадрів культури і мистецтв (майстерня А. В. Жуковина).
Із 2019 року – актор театру КХАТ.
КХАТ – це унікальний і дивовижний театр, нічого подібного на сьогоднішній день в Україні немає. Театр називається Класичний Художній, тому що в основу його постановок закладені кращі класичні і художні традиції, якими наша театральна школа прославилася на весь світ і які в багатьох театрах на сьогоднішній день, на жаль, забуті. І Альтернативний тому, що своєю сповідальністю, максимальною віддачею на межі неможливого, своїм очисними діями, він альтернативний дешевим комерційним постановкам. Він працює як творча майстерня. У пресі неодноразово зазначалося, що КХАТ – це театр, який увійде в історію театрального мистецтва.
Засновники КХАТу вважають, що справжній театр повинен давати глядачеві таку кількість енергії, щоб після вистави він був здатний змінити щось в собі і в своєму житті на краще.
КХАТ – це завжди сузір'я цікавих особистостей на сцені, актори, які відомі не тільки по кіно і телесеріалам, а й відзначені міжнародними театральними преміями – це актори європейського рівня. Щоб переглянути вистави КХАТ глядачі, режисери і театральні критики приїжджають з інших міст і країн.
13 березня 2011 року в Києві стало на один театр більше. У Будинку Актора (Ярославів Вал, 7) о 17.00 театральним проектом «До» відкрився КХАТ. КХАТ – це добровільне об'єднання акторів з різних київських театрів, створене актором Національного академічного театру російської драми імені Лесі Українки, режисером і викладачем акторської майстерності заслуженим артистом України Віктором Кошель і драматургом, режисером, автором і ведучою телепроектів, актрисою театру і кіно Катариною Сінчілло по численними проханнями глядачів після телепроекту «Тридцять сонячних поезій».