Коли зустрічаються два євреї, навіть якщо між ними вікова прірва в півстоліття – не уникнути гумору, мудрості та несподіваних поворотів сюжету.
Молодий перспективний хлопець випадково збиває на дорозі похилого самотнього єврея. За вироком суду, він змушений буде доглядати за чоловіком, періодично навідуючись до нього.
Але не все так просто – старий виявляється доволі конфліктним і дивним самітником. Доведеться застосувати надздібності, аби виконати судове розпорядження!
Хто б міг подумати, що дві абсолютно чужі людини за короткий час зможуть стати насправді близькими і врятують один одного від фатальної жорстокості життя.
Олексій Сергійович Вертинський народився 2 січня 1956 року в Сумах, Сумська область, Українська РСР, СРСР (зараз Україна), у сім'ї Сергія Вертинського. У нього є дві сестри (Ганна та Надія) і брат (Микола). Актор отримав середню освіту в рідному місті, після чого деякий час виступав у Театрі ім. Щолкіна в Сумах. Пізніше Олексій відслужив у армії. Вертинський навчався в Московському естрадно-цирковому училищі за класом "артист розмовного жанру". Згодом актор працював у Новосибірському цирку, директором портового Будинку культури в Бухті Врангеля, а також був зайнятий у постановках Сумського театру та Київського молодого театру.
Дебют Олексія в кінематографі відбувся в 1980 році з маловідомого фільму Олександра Карпова "Весільна ніч".
Перші великі проекти в кар'єрі Вертинського з'явилися у проміжку часу між 1999 і 2005 роками. Тоді актор знявся в роботах Режиса Варньє "Схід-Захід" (1999), Семена Горова "Божевільний день або Одруження Фігаро", Максима Паперника "12 стільців" (2005).
Протягом 2007-2008 років фільмографію Олексія поповнили такі картини, як "Інді", "Помаранчеве кохання", "Свої діти" (всі 2007), "Червоні перли любові" (2008).
У період із 2012 по 2015 роки Вертинський узяв участь у створенні стрічок "Ржевський проти Наполеона", "Матч" (обидві 2012), "Іван Сила" (2013), "Під електричними хмарами" (2015). Окрім того, у 2015 році актор отримав звання Народного артиста України.
Олексій Вертинський був чотири рази у шлюбі. Його останню дружину звуть Тетяна, у них є дочка Ксенія. Також в актора є син від попереднього шлюбу.
Театр «Актор» був заснований у 1987 році відомим актором театру і кіно, народним артистом України Валентином Шестопаловим. Саме він поставив на перше місце у театрі особистість артиста: «Для мене театр «Актор» – це спосіб самоствердження, реалізація потаємних творчих мрій... Ми не зачиняємо двері ні перед ким». Перші чотири сезони «Актор» працював у новому для Києва форматі театру-кафе.
У 2017 році директором та художнім керівником театру «Актор» став Слава Жила. Зберігаючи і поважаючи надбання минулого, команда створює сучасну мистецьку історію – робить театр, де гармонійно співіснуватимуть сучасні та класичні, перевірені часом вистави, від молодих та досвідчених режисерів.
Театр розвиває свою діяльність у чотирьох напрямках:
Актор. КЛАСИКА – традиційні вистави за класичними творами;
Актор.UNDERGROUND – постановки творів сучасних українських і закордонних авторів;
Актор.KIDS – дитячі казки у виконанні відомих акторів театру та кіно;
Актор. ДОМАШНІЙ ТЕАТР – це лабораторія, де професійні режисери працюють із непрофесійними акторами.
