Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Прекрасний рогоносець »
Сюжет п’єси – неймовірний, парадоксальний, на межі фарсу та високої поезії: це – історія фанатичного кохання і фатальних ревнощів. Бруно, великий мрійник-дивак, місцевий поет, який всім у селищі, на замовлення, пише любовні листи, надто кохає свою дружину Стеллу. Стелла також кохає його. Але – от біда! – Бруно вкрай замучили ревнощі… Хоча підстав для них він не має.
Дитинство в людях так просто, безслідно не зникає, воно іноді надто зухвало входить у доросле життя – і солідна людина перетворюється на вередливу дитину з усіма її примхами, комплексами, мареннями. Так сталося з головним героєм цієї «казки про кохання та ревнощі», адресованої дорослому глядачеві.
Режисер Іван Уривський в своєму «Прекрасному рогоносці» намагається відчути і зрозуміти героїв фарсу, написаного в 1921 році Фернаном Кроммелінком, через «казковий» світ – світ, в якому живуть герої Ф. Кроммелінка, світ казок Ґ. К. Андерсена, казок інших міфотворців, у полоні яких ми залишаємось назавжди, скільки б років нам не було.
П’єса дає величезний простір для фантазії, для режисерських рішень та акторських пошуків. Іван Уривський знайшов до неї свій ключ: крізь призму дитячих снів та марень головних персонажів сюжету – Бруно, Стелли, друга їхнього дитинства Петрюса, а також Естрюго та Корнелії. Порівняно з багатонаселеною п’єсою Ф. Кроммелінка, коло дійових осіб звужене. Глядач знайде цьому пояснення, коли подивиться виставу: виставу-новелу про властивості фатальної пристрасті, котра не знає віку, існує в усі часи, здатна перетворити навіть прекрасну людину на потворного перевертня.
« Момент кохання »
« Лист незнайомки »
« Жінка минулих часів »
Драма
« Вогні »
Оповідання
« Азалія »
Комедія
Закінчив Київський національний університет культури і мистецтв. На студентській сцені поставив водевіль «Солом’яний капелюшок» за п’єсою французького комедіографа Ежена Лабіша.
В рамках проекту студентських дебютів Open Mind на сцені київського театру «Золоті ворота» поставив спектакль «Дядя Ваня» за Антоном Чеховим, «Украдене щастя» за мотивами класичної п’єси Івана Франка, «Олеся. Забута історія кохання » за повістю Олександра Купріна та цей же сюжет у 2017 році режисером було перенесено на сцену лялькового театру у виставі «Олеся. Містифікація».
Студентом 5 курсу КНУКіМ (майстерня Ніни Гусакової), Іван Уривський поставив «Тіні забутих предків» М.Коцюбинського. Це перша режисерська робота в Одеському українському академічному музично-драматичному театрі ім. В. Василька.
у 2016 році Іван Уривський увійшов до числа переможців міського конкурсу «Прем’єри сезону», де був відзначений його спектакль «Тіні забутих предків» по М. Коцюбинському.
У 2018 році закінчив навчання на акторському факультеті Київського Національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка- Карого (майстерня заслуженого діяча мистецтв України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Дмитра Богомазова).
В Одеському українському театрі працює з 2018 року.
Ролі артиста у виставах 94-го сезону:
«Прекрасний рогоносець» за мотивами п’єси Ф. Кроммелінка – Бруно;
«Одруження» за М. Гоголем – Подкольосін;
«Шинкарка» за п’єсою С. Кшивошевського – Літун;
«Конотопська відьма» Г. Ковтуна, О. Петухова (за мотивами однойменної повісті Г. Квітки-Основ’яненка) – Козак;
«За двома зайцями» М. Старицького – Парубок;
«Енеїда XXI» В. Ченського – Бабрій;
«Місто мого дитинства» за п’єсою Г. Голубенка, Л. Сущенка, В. Хаіта «Старі будинки» – Сєня Остапчук;
«Дюймовочка» Г. К. Андерсена – Черв’ячкок Мотя.
Навчалася на акторському факультеті Київського університету театру, кіно та телебачення імені І. Карпенка-Карпого (курс народного артиста України Б. Бенюка).
В Одеському українському театрі працює від початку нинішнього сезону.
В 2013 році закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського (майстерня О. Васильєва).
В 2011 – 2014 рр. працювала в Харківському російському драматичному театру ім. О. Пушкіна.
В трупі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім.В.Василька — з травня 2014 року.
Народився в Києві у 1996 році.
Акторській майстерності навчався в Київському університеті театру, кіно і телебачення (курс заслуженого діяча мистецтв України Дмитра Богомазова).
Був прийнятий до трупи Одеського українського театру в листопаді 2018 року, де працював до березня 2020 року.
В 2014 році закінчив КНУТКіТ ім. І. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України Ю. Мажуги).
В трупі Одеського академічного українського музично-драматичного театру ім.В.Василька — з вересня 2014 року.
Ролі в виставах діючого репертуару:
«Тіні забутих предків» М. Коцюбинського (інсценізація В. Василька) — Дивний;
«Шинкарка» С. Кшивошевського – Літун, Слуга;
«Останній день літа» за п’єсою О. Вампілова «Полювання на качок» – Кузаков;
«Білосніжка і сім гномів» — Гном Четвер;
«Витівки Шалапута» Р. Бродавка — Франчо;
«Одруження» за М. Гоголем – Жених;
«Про кохання… без слів» О. Плетньова, Т. Борисової – Відвідувач танццювальних майанчиків;
«Політ у ритмі танго» Т. Борисової – Пасажир в аеропорту;
«Вона його любила» за п’єсою А. Іванова «З училища» – Костя.
Крім того, артист зайнятий в народних сценах багатьох смузичних вистав театру: «Сорочинський ярмарок», «Кайдаші», «За двома зайцями» тощо.
Після закінчення мистецького вишу молода актриса працює в Одеському українському театрі з початку нинішнього сезону.
Одеський академічний український музично-драматичний театр ім. В.С.Василька засновано в листопаді 1925 року під назвою «Одеська українська Держдрама». Сучасне ім`я театру з 1995 року нерозривно пов`язане з видатним українським актором, режисером, драматургом, істориком і теоретиком сценічного мистецтва, театральним педагогом Василем Степановичем Васильком, який присвятив цій трупі чимало плідних років життя та творчості.
Зараз трупа театру має в своєму складі талановитих акторів всіх поколінь, до неї входять двоє народних артистів України, одинадцять заслужених артистів та заслужений діяч мистецтв України, великий загін обдарованої молоді – випускників провідних мистецьких навчальних закладів. Провідні актори театру – народні артисти України Ольга Равицька та Анатолій Дриженко, заслужений артист України Яків Кучеревський, артисти Євген Юхновець та Сергій Ярий за свої ролі в кіно стали улюбленцями кіно- і телеглядачів далеко за межами Одеси.
Головною ж своєю метою в Одеському академічному українському музично-драматичному театрі імені В.Василька, як і завжди, вбачають розвиток української культури і духовного відродження суспільства.
« Прекрасний рогоносець »
