У 1967 році закінчила акторський курс Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого.

Працювала в різних театрах: Миколаєва, Дніпропетровська, а також в Узбекистані (Самарканд) та Росії (Ірбіт).

З 1996 працює в Київському академічному Молодому театрі.

Паралельно працює в Українському малому драматичному театрі, де зіграла головні ролі у виставах за п’єсами Тетяни Іващенко: «Замовляю любов», «Втеча з реальності».

Деякий час працював у Львівському ТЮГу.

У 1979 році, після конкурсного набору, був зарахований до трупи Молодого (тоді Молодіжного) театру. Він був одним «з тих 26-ти» акторів, які започаткували театр.

У 1982 році Ярослав — один з перших, після відкриття Молодіжки, отримав почесне звання Заслуженого артиста України.

За час роботи зіграв близько 25 ролей, з яких найвизначніші: Антон, Петряков — «Піти й не повернутись», Голохвостий — «За двома зайцями», Поприщін — «Записки божевільного», Вовчанський — «Пригвождені», Маркіз де Сад — «Марат-Сад», Подкольосін — «Одруження».

Отримавши диплом, знайшов роботу в Театрі Естради.

З 1996 року є актором Київського Молодого театру. На його рахунку кілька десятків театральних ролей самого різного плану, і близько 50 ролей у фільмах і серіалах російського, українського та спільного виробництва.

Перша роль була в стрічці «Право на любов» – в 2005 році, де Ігор зіграв доктора.

Потім були рідкісні епізодичні ролі у «Все включено», «карасі», «Дорогих дітей» «Тату напрокат» і інших проектах. Зіграв капітана міліції в одній із серій п'ятого сезону популярного серіалу «Повернення Мухтара». Дуже вразив глядачів своєю роботою в «Недоторканних», де він зіграв Космовецкого. Ще одна яскрава роль співробітника ФСБ в картині «Дорога в порожнечу» теж не пройшла непоміченою.

Серед останніх робіт варто виділити участь в багатосерійної телевізійної стрічці «Не зарікайся».

У 1977 р. закінчила Луцьке культурно-освітнє училище (режисерське відділення).

У 1978–1982 рр. навчалася у Київському державному інституті театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, де здобула фах актриси театру та кіно.

Впродовж 1982–1998 рр. – актриса Чернівецького українського музично-драматичного театру ім. О. Кобилянської.

Нині живе і працює у Києві – актриса Київського академічного молодого театру.

Великим внеском актриси у популяризацію українського мистецтва й культури є її робота на телебаченні, де вона створила літературні та поетичні передачі за творчістю Ольги Кобилянської, Лесі Українки, Юрія Федьковича, Михайла Івасюка, багатьох сучасних буковинських поетів. Відома як ведуча багатьох вечорів, концертів і зустрічей із творчими особистостями.

З 2005 року працює в Київському академічному Молодому театрі.

Став відовим завдяки ролям у серіалах «Центральна лікарня», «Хазяйка» та «Кріпосна».

У 2015 році за роль Вурма у виставі «Підступність і кохання» Марк Дробот отримав премію «Київська Пектораль» у номінації «За найкраще виконання чоловічої ролі другого плану».

Син режисера Ігоря Равицького (від першого шлюбу), онук режисера Миколи Равицького. До 1988 жив у м. Суми, де закінчив російську школу №4.

У 1992 році Роман закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Михайла Рєзніковича). Того ж року Равицького зарахували до трупи Молодого театру.

Як зазначено на сайті Молодого театру, Роман Равицький «має неабияке комедійне обдарування, сценічну привабливість, акторську безпосередність, пластичність, щирість, музично обдарований. За своїми акторськими можливостями та фактурою — артист на амплуа простака».

Працює також у рекламній царині.

Одружений з акторкою Альоною Равицькою. Виховує доньку Валерію.

Працювала в Молодіжному театрі, Київському експериментальному театрі, Театрі російської драми ім. Лесі Українки.

Нині – акторка Київського Молодого театру.

У 1977-79 рр. працював акторкою Запорізького театру імені В. М. Магара.

З 1979 року – акторка Молодого театру.

Про кар'єру актриси мріяла з дитинства, брала участь в різних театральних постановках. З першого разу вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Карпенка-Карого. У 2009 закінчила, як одна з кращих учениць на курсі.

Першою її роботою стала роль Даші в фільмі «Сусіди» в 2010 році. Після цього настало затишшя, але роком пізніше вона засвітилася відразу в двох проектах – «Джамайка» і «Жіночий лікар».

Працювала в двох російсько-українських проектах: «Все повернеться» і «Битва за Севастополь». Однією з останніх зіграних ролей стала Томка в популярній багатосерійної теленовеллою «Не зарікайся».

Брала участь в проекті «Україна сльозам не вірить».

Навчався в кількох школах, потім в ПТУ, в якому отримав спеціальність фрезерувальника третього розряду.
Деякий час працював на «Авіазаводі».

З 15-ти років захопився бардівської піснею, навчився грі на гітарі. Його кумиром був Володимир Висоцький, чиї пісні він співав під гітару. Також йому імпонував Олександр Розенбаум.

У 1985-му році познайомився з київськими бардами, став учасником клубу «Вогнище», яким керував Леонід Духовний. Служив у військах ППО Московського військового округу.

Після демобілізації в 1989 році вступив до Театрального інституту імені Карпенка-Карого. У 1993 році закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, курс Валентини Зимової.

Після закінчення театрального інституту був прийнятий в трупу київського Молодого театру.

З 1990 року працює актором Молодого театру.
Знімається в кіно і на телебаченні.

Прийшов до Молодого театру в 1979 році, і був одним «з тих 26-ти» акторів, які були обрані за конкурсом і започаткували Молодий театр.

У 1993 році актор разом з групою однодумців пішов з Молодого у новостворений “Експериментальний театр” під керівництвом режисера Валерія Більченка. В «Експеременталці» Ярослав був не тільки актором, по від’їзду Валерія Більченка до Німеччини, він, разом з Анатолієм Петровим взяв на себе керівництво театром. Після реорганізації «Експериментального театру» актор повернувся до Молодого.

Ярослав Чорненький працював також і на радіо, і відомий радіослухачам як Слава Говорун, йому випала почесна нагода коментувати конкурс «Євробачення-2005».

З 1981 року по теперішній час – актриса Київського академічного Молодого театру.

Працювала в Одеському ТЮГу, в Київському Національному академічному театрі російської драми ім. Лесі Українки.

У 1973-75 рр. – актор Ворошиловградського музично-драматичного театру (нині Луганський український музично-драматичний театр).
У 1975-80 рр. працював в Ансамблі пісні і танцю Київського військового округу.

У 1981-2000 рр. – в трупі Київського академічного театру на Липках.
З 2000 року працює у Молодому театрі.
Лауреат премії ім. О. Бойченка. Нагороджений орденом «Знак Пошани».

Закінчив в 1977 році акторський факультет Київського державного театрального інституту ім. І. Карпенка-Карого (курс В.Біковца).

Працював в Київському театрі оперети і в армійському ансамблі.

З 1981 року – актор Молодого театру.

З 1998 по 2000 рр. – актор Українського малого драматичного театру.

З 2000 по 2008 рр. – актор ТЮГу на Липках.

З 2008 року працює у Молодому театрі.

До складу Молодого театру був зарахований в 1998 році.

У 2006 році зайняла ІІ місце на Всеукраїнському конкурсі професійних читців імені Романа Черкашина в Харкові та ІІІ місце на Всеукраїнському студентському конкурсі читців на найкраще виконання творів Івана Франка у Львові.

З 2007 року Іванна Бжезінська акторка Київського академічного Молодого театру.

Зніматися почала у кіно почала після закінчення університету. У 2007 році знялась у телесеріалі «Повернення Мухтара-4».

Була в складі дівочого квартету «Три сестри», який гастролював з концертами в Польщі, у Львові та Львівській області.

Після дев'ятого класу подруга запропонувала Марії вступити в міське училище культури на режисуру театралізованих масових свят і обрядів. Вона вступила, а пізніше подала документи в Університет ім. Карпенко-Карого. Але провалилася.

Мама вирішила, що донька піде в іншу сферу, але коли прийшов час знову подавати документи, Марія повторила спробу і вступила на бюджет. Ось так і розпочалася її кар'єра актриси.

У 2008 році юна акторка театру Оксана Швець посіла 1 місце та отримала приз глядацьких симпатій у фіналі Всеукраїнського конкурсу – фестивалю акторської майстерності ім. М. Яковченка у м. Києві.

Актор Муніципального театру «Київ».

Працювала в Брянському театрі юного глядача, Київському театрі-студії «Дзеркало», Київському театрі «Кін», Малому драматичному театрі.

Брала участь в у вуличних театральних проектах Експериментального театру.

З 1993 року– актриса Київського Молодого театру.

Народилася 25 квітня

Закінчила Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого, курс Богомазова Д. М. у 2015 році

В Молодому театрі працює з 2005 року.