Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Пошились у дурні »
У сюжеті – історія про сенс життя двох вдівців, які залишилися один із п’ятьма, другий із сімома дочками, та перетворилося на пошуки женихів. Кмітливі наймити знають як провчити своїх господарів, ще й одружитись з їхніми дочками.
Класична комедія за п’єсою «Пошились у дурні» Марка Кропивницького, оздоблена чудовими українськими мелодіями в сучасній обробці, запальними танцями, жартами, оригінальним сценічним оформленням. В основі сюжету – конфлікт між дітьми та батьками. Двоє молодих хлопців служать наймитами у заможних господарів і до нестями закохані в їхніх дочок, яких батьки прагнуть віддати заміж за багатих женихів. Хлопці заради своїх коханих пускаються на хитрощі, через що виникає ціла низка комічних ситуацій.
Вистава за п'єсами «Ведмідь» і «Освідчення» – це дві абсолютно несхожі історії про кожного з нас, хто хоча б раз у житті закохувався. Вишуканий букет артистів змусить нас переживати усі події, що відбуваються та вірити у нашу співучасть в цих амурних історіях. Каскадерьскі трюки, стрільба, поцілунки та обійми – не залишуть Вас байдужими до того, що відбувається на сцені і в залі! А ще вистава навчить Вас вірити в безумовність коханих та близьких для Вас людей. В цей прекрасний вечір Ви потрапите у вир земних хмаринок та купідонів, адже шлюби укладаються на небесах! Іскрометна, тонка та зворушлива вистава. Абсолютно несхожі історії, об'єднані дотепним рішенням і талантом видатних артистів театру і кіно.
За 90-річну історію нашого театру своє друге втілення на його сцені отримала яскрава, бездоганна за жвавістю і дотепністю комедія "Пані міністерша" (1928), створена великим сербським драматургом Б. Нушичем (1864-1938). Герої цієї комедії мешкають у спокійному життєвому просторі, де немає ні бурі, ні негоди, ні землетрусів, ні інших незвичних катаклізмів. Це середовище середнього буржуа міцно відокремлене щільною стіною від усіх тих вітрів, що хитають суспільством. Усі живуть в своїх кімнатах, а вулиця стає для них справді окремим світом, буквально закордонням, де події, що глобально потрясають країни і континенти - це лише післяобідні напівдрімотні читання. Та раптом з цього середовища, наче у лотереї, було взято за руку і висмикнуто одну добропорядну, вірну дружину і хорошу господиню. Саме пані Живка Попович неждано-негадано піднялася над нормальною, як здавалося б, стабільністю життя. До цього часу її чоловік, добросовісний чиновник середнього рангу, отримував платню, якої ледь вистачало на життя. Тому сім’ї доводилося викручуватися, робити дрібні борги "до зарплатні", перешиваючи старий одяг ... Але що раптом сталося? А те, що чоловікові пані Живки зненацька запропонували портфель міністра. Справді, може і запаморочитися у голові бідної жінки, яка звикла до інших ритмів, норм, правил поведінки. Перед Живкою відкрилося великі можливості для діяльності, у ній раптово прокинулися марнославство, ексцентричність, користолюбство, заздрість, нетерпимість. Навколо цього раптового перетворення героїні комедії, пов'язаного з історією її піднесення і гіркого падіння, і тримається уся інтрига. Комедія характерів у найкращих своїх традиціях геніально поєднується з комедією моралі.
Вистава «Ведмідь» і «Освідчення», перш за все, про кохання. Комічне, незграбне, безглузде, але від того не менш світле та щире. Про кохання, що то втопає у відчайдушній суперечці двох сусідів, то несподівано народжується зі спору кредитора та боржника. Вистава про кожного, хто хоч раз у житті закохувався. Режисер наголошує на тому, що шлюб, як би не банально це звучало, укладається на небі. І навіть у комедійній формі, що визначена текстом Чехова, він змушує нас повірити, що кохання, нехай навіть сором'язливе та безглузде, завжди сміливіше й мудріше за нас самих.
Водевіль «Два мільйони за шпильки» – легка іскрометна музична вистава про сватання легковажного сина багатого сімейства. Що, скажіть, робити молодій людині – симпатичному, доброму, та ще мріє одружитися? Ви відповісте: «Знайти наречену, запропонувати їй руку і серце»... І будете абсолютно праві. Але що робити цьому юнакові, якщо його серце буквально тане від любові, побачивши будь-яку молоденьку дівчину? Дія п'єси відбувається в позаминулому столітті, але інтригуючий сюжет привертає увагу і сьогодні. Вистава не сходить зі сцен театрів уже півтора століття, адже тема непідкупною любові актуальна в усі часи. Положення в суспільстві та фінансовий добробут не можуть стати мірилом людського щастя – в цьому головна ідея твору.
Київський театр «Срібний острів» запрошує всіх, хто любить свою батьківщину до сімейного перегляду прем'єрного спектаклю «Кайдашева сім'я». Обіцяє здивувати глибоким розкриттям змісту і розповісти, про що ж насправді писав видатний український класик Іван Нечуй-Левицький. Всі знають, що Кайдаші не поділили грушу, але насправді, чому вони ніяк не можуть припинити сварки? Мабуть є ще щось, що не дає Кайдаш спокою. Що саме? Про це і розкажуть актори.
Народився в місті Часів Яр, Артемівського р-ну., Донецької області.
Спеціальність: актор драматичного театру і кіно.
З 1991 по 1996 рік – актор концертного колективу «Лелеки з під Чорнобиля» Житомирського обласного науково методичного центру народної творчості і культурно-освітньої роботи з обслуговування населення Чорнобильської зони.
З 1998 по 2003 рік обіймав посаду директора міського парку культури та відпочинку ім. Ю.Гагаріна.
1989 – закінчив Рівненський інститут культури (викладачі Т. Магадова, В. Червоний).З 1990 – актор Житомирського українського музично-драматичного театру ім. І. Кочерги.
2019 року удостоєний звання народного артиста України.
Чоловік заслуженої артистки України Ольги Карпович.
Працює в Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги з 1990 р.
Дата народження 16 листопада
Працює в Житомирському академічному українському музично-драматичному театрі імені Івана Кочерги з 2009 р.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Житомир має давні театральні традиції. Ще наприкінці XVIII ст. громадськістю міста неодноразово порушувалось питання про будівництво театру. Мрія житомирян здійснилась. Житомир став одним із небагатьох міст, в яких уже на початку ХІХ ст. існував театр. У 1809 році було побудоване перше стаціонарне приміщення театру за ініціативою волинського губернатора М. І. Камбурлея.
У 1858 році було збудовано перший кам’яний театр в Україні, який і сьогодні є окрасою архітектури міста (тепер тут знаходиться обласна філармонія). Це приміщення пам’ятає знаменитих акторів М. Кропивницького, М.Заньковецьку, Т. Федотову, В. Комісаржевську, А. Оларіджа, П. Віардо, яку тут слухав видатний письменник Іван Тургенєв. 8 січня 1944 року міський театр розпочинає свій театральний сезон п’єсою Івана Котляревського «Наталка Полтавка» – це був день народження нинішнього колективу театру імені Івана Кочерги.
Сьогодні Житомирський академічний музично-драматичний театр ім І. Кочерги живе яскравим і насиченим життям, маючи на меті відродження і популяризацію театрального мистецтва, зацікавлення широкої глядацької аудиторії і виховання справжньої театральної еліти міста та області.
Така спільна політика керівництва театру на чолі з директором-художнім керівником Наталією Ростовою і головним режисером Наталією Тімошкіною спричинила голосний резонанс у місті Житомирі і за його межами. Життя театру стало багатограннішим та почало розвиватися стрімкіше. Керівництво театру намагається будувати репертуарну політику таким чином, щоб охопити усі смакові вимоги глядачів. В репертуарі театру є драми, трагедії, комедії, дитячі казки, а також новаторські неординарні експериментальні вистави. В свою чергу, колектив театру з готовністю відгукується на цікаві ідеї, творчі пошуки та грандіозні плани адміністрації та режисерів.
Режисери театру приділяють значну увагу дитячому репертуару. Використовуючи визнані твори дитячої класичної літератури, театр виховує почуття гарного смаку у дітей, адже діти – це майбутній вихований дорослий глядач.
Важливою сферою творчої діяльності театру є створення і проведення концертних програм міського, обласного, всеукраїнського та міжнародного рівнів. Яскравим прикладом є мистецький проект до Дня міста Житомира «Культурна версія», традиційним учасником та організатором якого є колектив театру. Режисери дійств – заслужений діяч мистецтв України Наталія Тімошкіна та заслужений артист України Петро Авраменко.
Запрошуємо житомирян і гостей нашого міста на вистави Житомирського академічного музично-драматичного театру імені Івана Кочерги. Переконані – на вас чекають незабутні враження!
« Пошились у дурні »
