« Політ над гніздом зозулі »
Існують вистави, які приносять естетичне задоволення від перегляду цікавого і романтичного сюжету, інші від яскравих та неординарних декорацій, ще інші від вирішення ролі того чи іншого героя на сцені. Проте існує ще один різновид вистав – які змушують нас задуматися над собою, суспільством та життям в цілому. Саме над створенням такої психологічної вистави “Політ над гніздом зозулі” за романом Кена Кізі працюють актори театру під керівництвом львівського режисера Вадима Сікорського.
На сцені — маленька модель зовнішнього світу, в якому усі пацієнти не живуть, а просто існують. Проте одного дня з’являється Макмерфі і налагоджене життя лікарняного колективу й пацієнтів йде шкереберть. Відтак глядачі спостерігатимуть два конфлікти: з одного боку одвічний, конфлікт людини і суспільства, з іншого – зображення хиткої та нестабільної сутності людського “я” і шляхи її подолання. Саме розвиток конфлікту у конфлікті впродовж усієї вистави змусить глядача ставити запитання й шукати на них відповіді: “Психлікарня – модель сучасного суспільства у мініатюрі, чи наше суспільство – велика психлікарня?”
Ми переконані, що буде над чим замислитись. А глядач прийде, подивиться й зробить свої висновки…
Творчу діяльність розпочав у Полтавському музично-драматичному театрі після навчання у театральній студії при Національному академічному театрі ім. І.Франка (артист драматичного театру) 1973р. Згодом довгі роки служив у Черкаському академічному музично-драматичному театрі ім. Т. Г. Шевченка.
З 2007 р. — актор драми Вінницького театру. Наділений широким творчим діапазоном.
Образи, створені Анатолієм Олексійовичем, щирі, наділені глибоко психологічними природними характерами.
Випускник Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Леонтовича (2005р.) та Київського національного університету культури і мистецтв (режисерський факультет).
Служить у Вінницькому Академічному музично-драматичному театрі ім. М. Садовського з 2005р.
Прийшла до театру після закінчення Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого у 1981 році. Із невеликою перервою (актриса Донецького російського театру юного глядача) служить у театрі понад 30 років. За цей час зіграла понад 80 ролей у драматичних та музичних виставах, переважна більшість яких головні.
Талановита, музично обдарована, емоційна, з гарними сценічними даними. Працелюбна, віддана акторській професії.
Лауреат Республіканського конкурсу читців ім. Т. Г. Шевченка (1989 р.).
Удостоєна Подільської літературно-мистецької премії «Кришталева вишня» за 2006рік.
Лауреат премії НСТДУ ім. М.К.Садовського.
Грає у Вінницькому драмтеатрі.
Кращі ролі – Ярисі в спектаклі «Кохання в стилі бароко» і Зіни в спектаклі «А я?».
Зазвичай Олені Пархоменко дають характерні ролі, часто комедійні.
Знімається Олена Пархоменко і в кіно.
Під час зйомок в фільмах вона працювала пліч-о-пліч з багатьма знаменитими акторами – приміром, з Богданом Ступкою.
У фатальні ролі актриса не вірить, хоча каже, що далеко не всі актори ляжуть в труну, коли це потрібно за сценарієм.
Випускник Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Леонтовича (2005р.).
Зіграв у виставах «Осіння мелодія» (Сєва), «Шалений день, або Одруження Фігаро» (Керубіно), «Хелемські мудреці» (Хойзек), «Маруся Чурай» (Гриць), «Лісова пісня» (Лукаш), «Так виходять в люди» (Глумов), «Політ над гніздом зозулі» (Біллі), «У неділю рано зілля копала…» (Гриць).
Перша режисерська (дипломна) робота – комедія Мольєра «Лікар мимоволі».
Артист драми з 2004 р. в Вінницькому обласному українському Академічному музично-драматичному театрі ім. М. К. Садовського.
Випускник Вінницького училища культури і мистецтв ім. М.Леонтовича та режисерського факультету Київського національного університету театру, кіно та телебачення ім. І.Карпенка-Карого.
З 1988 року актор Вінницького музично-драматичного театру.
Яскравий актор у комедійних ролях, серед яких недалекий Стецько («Сватання на Гончарівці»), кумедний Онисим («Кохання в стилі бароко»), Голова («Майська ніч»), хитрий Земляніка («Ревізор»), замудрий Реб Зусе («Хелемські мудреці»), закоханий Джордж («Bon appétit, або Гарнір по-французьки»), поважний Шпак («Шельменко-денщик»), заклопотаний Транквіллі («Рисове зерно»), самозакоханий Гість («Народний Малахій»).
Навіть у драматичних виставах, створені ним образи мають іронічне забарвлення, зокрема «Політ над гніздом зозулі» (Чезвік), «Ідіот» (Птіцин),»Біла ворона» (Герцог Бургунський). Його Дончук у драмі «У неділю рано зілля копала…» по-особливому зворушливий.
Випускниця Вінницького училища культури і мистецтв ім. М. Леонтовича (2001р.) та акторського факультету Рівненського державного гуманітарного університету (2008р.).
Ведуча міських та обласних мистецьких заходів.
Лауреат Всеукраїнського конкурсу професійних читців ім. Л. Українки (2010 р.).
2010 р. — Подільська літературно-мистецька премія «Кришталева вишня». 2017 — заслужена артистка України.
« Політ над гніздом зозулі »
