Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Пісня» це вистава про маленьке село Ульгівок, де до 1946 року жило 90% українців, а потому не лишилось жодного. Це вистава про все найгірше і найкраще, – берлінський мур, турецька площа Таксим, український Майдан, – що одного разу трапилось з нами, а тепер віддаляється. Чи можна його вхопити – і як? Хіба спуститись під землю в маленькому польському селі, бо тільки під землею в маленькому польському селі все ще лишається український світ. Спуститись – і щось зрозуміти (або ні).
Театральний центр «Пасіка» в рамках проекту «Українська барокова драма» презентує оригінальну виставу за п'єсою анонімного автора ХVІІ cт. «Слово о збуренії пекла». Вистава грається староукраїнською мовою, знову переживаються події сакрального сюжету – звільнення людства від пекельних ланцюгів та дарування свободи. Вистава насичена містикою та гумором, прекрасним живим співом та цікавою побудовою сцен, коли глядач весь час опиняється в центрі подій.... Слово о збуренії пекла" – великодня драма, знайдена і вперше опублікована І. Франком, зображає містеріальні події, пов’язані з розп’яттям і воскресінням Христа. Театр МІСТ зробив дуже сучасне, але зі збереженням традицій прочитання цієї старовинної п'єси. Дія відбувається на чотирьох сценах, глядач знаходиться в середині "квадрату", тобто фактично оточений "Пеклом". До автентичного тексту п'єси додалися інтермедії та історія про Юду. Самі пекельні мешканці виписані автором досить гумористично, щоб підкреслити їх неспроможність перешкодити головній події - сходження Ісуса Христа в Пекло та звільнення всіх праведників. Однак це "опускання" високого в "низьке" не позбавляє виставу духовного звучання, адже за всім стоїть серйозна і важлива для людини того часу християнська думка.
Це історично-психологічна трагедія за п’єсою геніального драматурга та театрального філософа KLIMа. Дія відбувається в Смутні часи – період історії Московського царства з 1604 року до 1613 року, який розпочався з виступу Лжедмитрія I – самозванця, чиє походження та поява на історичній арені досі загадкові для істориків. Він, удаючи з себе сина Івана Грозного, який чудом уникнув замаху, підготовленого регентом Борисом Годуновим, з'явився на польсько-московському кордоні з військом донських козаків та польських добровольців. Щоб осмислювати сучасність, варто подумати про речі, які є завжди. Наприклад, смерть – вона дуже сучасна. Вибір будь-який, сміливість взяти на себе вибір – теж дуже сучасно. Сучасніть – це про життя. Щоб говорити про сучасність – треба розуміти цінність життя. Розуміти – це знайти баланс між смертю та життям. «Смута» – це про смерть та вибір, і смерть, як вибір.
Глядачеві запропоновано здійснити подорож крізь час та стати безпосереднім свідком подій початку 1930-х років. Дія вистави-квесту відбувається не на сцені, цього разу ігровим майданчиком стає усе приміщення театру. Всім, хто завітає до нас, буде запропонована мандрівка різними локаціями, де розігруватиметься той чи інший епізод вистави. В окремі моменти глядачі ставатимуть безпосередніми учасниками дії… «Сьогодні голодомор усвідомлюється як національна трагедія, пережита у ХХ столітті. Проте остаточного розуміння того, чому було можливим цілеспрямоване винищення мільйонів, не зважаючи на сотні наукових досліджень, і до тепер немає. Адже загальноприйнята політична відповідь на це питання не відміняє етичної, і це при тому, що для більшості ж з тих, хто пережив голод і втратив тоді близьких, моральна відповідальність злочинців затьмарюється особистою бідою» (Ганна Веселовська).
Проект «REУКРНАЦІЯ» заснований влітку 2013 року під назвою «Ще не вмерла! Україна», відображає погляди і настрої української нації до, під час і після Революції гідності. Перформанс «REУКРНАЦІЯ» ставить за мету прокласти шлях до сердець українців, запалати вогонь віри в тих, хто втратив надію на яскраве майбутнє нашої держави, надихнути і підтримати тих, хто продовжує сподіватися і діяти. Цей проект закликає українців і людей, небайдужих до України, відчути себе частиною великої культури і з'єднати свої зусилля в боротьбі за краще майбутнє української нації. З кожним днем українське суспільство змінюється і завдяки цьому ми разом нарешті завершимо «перезавантаження» Нації – РЕУКРНАЦІЮ.
Вистава створена переможцем міжнародного конкурсу-лабораторії «Small Theatre Productions» (організованого у партнерстві з Національним академічним театром оперети та продюсерським центром «Open Doors»). За підтримки Французького Інституту в Україні та Департаменту культури міста Києва. Як влучно підмітив один видатний філософ: історія повторюється двічі – перший раз у вигляді трагедії, другий раз – у вигляді фарсу. Наш випадок, безперечно, другий. Французький режисер Жюль Одрі пропонує свою версію подій однієї славнозвісної ночі на дачі одіозного диктатора. Але не чекайте історичних реконструкцій. Тут усе по-іншому. Топ-менеджери нині не існуючої країни жартують, п'ють вино та розважаються, як підлітки… Аж поки не стає моторошно. Адже ця гра, чим далі, стає усе небезпечнішою… Цього разу ми запропонуємо глядачам опинитися у трансформованому просторі сцени та відчути себе VIP-гостями на цій дивній вечірці, де вхід лиш за особистим запрошенням господаря. Якщо ви скучили за вишуканим театральним коктейлем із комедії та трилеру – ми чекаємо вас!
PostPlay Театр — перший український андеграундний театр, розташований у будівлі колишньої стрічкової фабрики на Подолі. Ця територія – арт-кластер клубів, галерей та інших осередків сучасного мистецтва.
Своїми проектами театр привертає увагу суспільства до «незручних», гострих, болючих тем. Тематика вистав – від політичних до гендерно-чутливих, кожен зможе знайти близьке для нього.
PostPlay Театр створює умови для суспільного діалогу, дає право бути почутими тим, кого суспільство зазвичай ігнорує.
Через мистецькі акти він залучає проблеми вимушених переселенців та інших «нових пригноблених» груп до культурного й загальнодержавного контексту. Таким чином підняті у виставах та на обговореннях гострі питання отримують суспільний резонанс.
Специфіка PostPlay Театру ще й в тому, що після вистав зазвичай відбуваються обговорення, що інколи переростають у палкі дискусії. Зазвичай предмет обговорення – не сама вистава та її естетична цінність, а коло окреслених нею проблем. PostPlay Театр надає можливість висловитися кожному, хто готовий почути та поважати думку інших.
У вересні 2015 в Центрі науки та мистецтва «DIYA» (на території кіностудії ім. О. Довженка) український драматург Наталія Ворожбит, театральний режисер Георг Жено, психотерапевт Олексій Карачинський, театральний критик Христина Хоменко, і кінорежисер Ліза Костиркіна здійснюють театральний проект з переселенцями.
Результати цієї роботи будуть представлятися раз на місяць в ЦНМ DIYA, також творчий колектив Театру переселенця здійснює виїзд по різних містах України для підтримки переселенців засобом театрального мистецтва.
Метою проекту є, з одного боку, спроба через реальні історії з життя людей викрити величезну цифру 1300000 переселенців, які є в Європі найбільшою гуманітарною катастрофою з часів Другої світової війни. З іншого боку, саме театр є способом опрацювання травм і можливістю знаходження перспективи життя в новій реальності.
Паралельно, в театральній студії команди театру здійснюється надання безкоштовної індивідуальної психологічної допомоги переселенцям, що звернулись.