З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Перформанс плейбек-театру «Під зонтом»

« Перформанс плейбек-театру «Під зонтом» »

14 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Вистава в playback-театрі називається перформанс – бо народжується тут і зараз з історій глядачів. У світі не існує жодної історії, що не могла б бути зіграна на плейбек-сцені. Найкоротша історія, котру грали наші актори, звучала так: «Мій друг подарував мені ручку». Вашу історію можуть не тільки зіграти, але і станцювати чи заспівати. Плейбек – це не психотерапія, але також корисно, бо можна побачити себе і інших зі сторони. На перформансі можна розповісти свою історію. А можна й не розповідати.

3 липня відбудеться вечірка-перформанс без цензури! Запрошуємо вас на перший у Києві BLACK playback – перформанс! Новий формат, неймовірні ідеї, ваша енергія та присутність – ось рецепт незабутньої тусовки цього літа! На перформансі ви зможете розказати свою історію так, як душа забажає, не добираючи слів! Зверніть увагу: на цей перформанс-вечірку запрошуємо досвідчених глядачів, наших друзів, всіх, хто уже був у нас і полюбив playback-театр разом з нами. В програмі: спілкування, музика, бокал ігристого, перформанс без цензури й спонтанні імпровізації!

Тривалість: 2 години
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
5.0

Сучасний світ тисне як ніколи раніше. Робота й побут, побут й робота, і так по колу. Регулярно до салону краси, заняття спортом, відмова від глютену і цукру... Це має назву «турбота про себе», тому що так правильно, так модно і так ТРЕБА. А ТРЕБА кому? Мені, або навколишнім, щоб справити на них враження? Це мій вибір? Що первинне: зовнішнє, або все ж таки, внутрішнє? Так. Погляд на життя часом «замилюється». Біжу у колесі, спіткаюся та сприймаю бажання спотворено. Головний герой MONO — ти, а кожен сюжетний поворот — новий ракурс на звичне, перетворюючи його на низку питань до себе. Повернути розуміння власних «Хочу» та «Треба», немов прокинутися і розпочати «з нуля». MONO — це досвід у супермаркеті, який допоможе зважити своє життя за 60 хвилин занурення у себе. Як? Слідуючи Голосам в навушниках і списку покупок, поступово занурюючись у тему вибору та внутрішніх пошуків, адже життя завжди дарує вибір.

3.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
4.0
4.0
4.0
3.8

Театр починався як містерія. Магічний акт налаштування особистих, побутових і соціальних процесів. Існування на межі надпобутового стану та непізнаної реальності. Потім сталося розділення учасників на акторів та глядачів. Чи приходило вам на думку, що глядач і є справжнім автором вистави, яку він бачить скрізь призму свого життя у виставі, яку йому показують на сцені? В проекті «Глядач і є автор» ми знову відмовляємось від ставшим вже традиційним розділення театрального простору на «сцену» та «глядацьку залу». Та пропонуємо іншу його структуру, в якій глядач може обрати будь-яке місце або, навіть, приєднатись до будь-якої дії за власним бажанням. Глядач тепер перетворюється на повноцінного учасника – а́ктора. Він може вільно пересуватись містеріальним майданчиком. Ініціювати чи припиняти будь-яку дію у заданих форматом проекту межах, а також взаємодіяти з іншими а́кторами. Чи обов'язково діяти? Чи є можливість просто подивитись? Звісно є. Спостерігати у містеріальному театрі – це основна дія. Спостерігати свої внутрішні почуття, тонко відчувати інших акторів, загальне поле містерії. Приєднуватись тільки за власним відчуттям доречності моменту. Дія відбувається одночасно у кількох зонах. Кожен окремий «глядацький» експіріенс у такому випадку звісно буде відрізнятись від інших. Це і є гра життя.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.0
5.3
5.3

Простір сну. Простір ідеальних ілюзій. Чи можливо осягнути кінечність світу та свою маленьку роль у ньому? В ілюзіях світ обертається навколо нас. То й нехай собі! Нехай це буде нетривкий та найсолодший сон. Ми пройдемо шлях від свідомості немовляти до виходу за межі «клітки світу». Ілюзії м’яко трансформують простір, уявлення про пластичний театр і, можливо, вас? У виставі – максимально вільна посадка, тож радимо вдягатися зручно та комфортно. На початку вистави психолог проекту проводить розминку та «включення», аби ілюзії були спільними та приємними.

Проблема в кубі
« Проблема в кубі » Перформативна подорож асоціаціями
4.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
4.5
5.0
4.5
4.5

Ремінісценція за творами Кобо Абе. Інтерактивне дійство, в якому буде вдосталь музики, пластики та неймовірних відкриттів! Ми запрошуємо глядачів разом з акторами зануритись у вір важливих тем. Як живеться людині в системі та чи можна позбутися звичних рамок? Щоб це зрозуміти й прийняти правильне рішення, часто доводиться пройти довгий шлях. Шлях, кінцевою точкою якого стане розуміння, що все може бути інакше. Не потрібен хтось, хто буде тобою керувати. Знайди своє Я!

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

У театральному буриме «Вернісаж на Андріївському» ми намагаємося досліджувати нову і не зовсім звичайну для «солідного» академічного театру форму і метод спілкування з глядачем – форму популярного зараз «флеш-моба». Тобто форму спілкування, що ще більш наближає глядача до актора, форму супер-камерного «інтимного» театру. Теми для вистави черпалися, в першу чергу, з енергетичної аури улюбленого нами усіма Андріївського узвозу. І хоча у виставі трохи історії (дуже небагато), в «екскурсійному» сенсі цього слова, сподіваємося, що факти розказані акторами, відкриють глядачам, щось нове у добре відомому. Ми відібрали для вистави персонажів, які не виблискують оригінальністю і новизною, але сподіваємося, що Ви впізнаєте їх, якщо хоча б раз пройшли від «низу» Андріївського до його «верху».

Відгуки
Ірина про виставу "Деньги"

Оскільки це перформанс-діалог з глядачем, то спочатку відчуття були стиснуті. Не зрозуміло було, що очікувати. А потім захопили переживання емоцій, відображених на сцені. Було досить цікаво спостерігати як актори чують глядача. Після вистави залишилося двояке, але приємне враження. Ніби чогось не вистачило. Люди розповідали, що їх бентежить в тематиці вистави. А актори одразу ж відігравали цю історію. У виставу йшлося про відносини людей до грошей. Чи легко їх заробляти? Навіщо їх заробляти? Що хотілось би змінити в своєму ставленні до грошей? Актори досить чітко, а іноді неочікувано передавали емоції в історія глядачів. Складалося враження, що актори - це живі емоції. На мою думку, трохи не вистачало жвавості. Особливо на початку. Публіку необхідно було б більше розкачати, а потім вже включати в діалог. Хотілося б більше моментів з акторською грою. За рахунок цього залишилося враженя, шо чогось не вистачило.

Оксана про виставу "Деньги"

Было интересно наблюдать за всём происходящим. Мне нравится формат такого театра, который взаимодействует со зрителями. Емоций сильно не меняли. Было несколько смешных моментов. Если вы ещё не знакомы с таким форматом театра как плейбейк, очень советую вам сходить. Суть заключается в том, что собераюсь разные люди, есть ведущий и есть актеры. Зрители в зале с помощью поднятой руки могут выйти на сцену и рассказать свою историю, а потом актёры её покажут. Ведущая выбирает в какой форме актёра показывают история. Их достаточно много. В этот вечер у нас было тема денег, достаточно не простая. Перед началом мы поделились мыслями по этому поводу и актеры сыграли короткие сценки. Потом уже были полноценные история вместе полноценными сценками. Мне не было скучно в этот вечер, мне было интересно наблюдать за актёрами, слушать истории людей. Мне не понравилось , что нас перед началом действия нас заставили найти человека с зала и обсудить с ним своё отношение к деньгам. А так ребята молодцы. Очень старались , немного не хватает практики но это вопрос времени. Думаю у них все получиться. Спектакль будет интересен тем, кто ещё не знаком с таким форматом как плейбейк театр. Людям, которые не бояться взаимодействовать с актерами, а не быть просто зрителем в зале. Театр в обычном помещении. Перед входом нас попросили разутся или одеть бахили. В место гардероба вешалка для вещей, а в место буфета - свободное пространство , где можно самостоятельно сделать напиток и съесть печеньку.

Марфа Х. про виставу "Переплёты любви - 5"

Було надзвичайно смішно! Я ніколи у своєму житті так не сміялася! Коли герої розповідали історії - було цікаво, я уважно слухала, але актори перегравали всі ролі смішно гіперболізуючи деталі і сміх стояв на все приміщення)) Вперше в житті була на подібному перфоменсі... І залишилася неймовірно приємно вражена! Кожна вистава театру Плейбек - унікальна, бо вона твориться у моменті тут і зараз... Надзвичайно цікаво було послухати відверті історії абсолютно незнайомих людей, а потім спостерігати за тим, як актори геніально відігравали ці історії на сцені... Імпровізували... Зачіпали найпотаємніші струни душі... Дещо комічно, але надзвичайно відверто, повертали історії назад, по-новому... І кожен оповідач зміг побачити для себе себе, свою історію, очима акторів і глядачів...  Це дає неймовірний ресурс, емоції і силу!!! Я теж взяла активну участь у виставі, наважилася розповісти свою інтимну життєву історію, перед великим залом незнайомих людей... Відпустивши страх, що мене не зрозуміють... У цій прекрасні атмосфері плейбеку царювало абсолютне прийняття... І моя, і історії інших учасників, приймалися з повним розумінням, зустрічалися аплодисментами, за сміливість, і всі оповідачі ставали близькими... Ніби це не незнайомі люди, а друзі, з якими ти п'єш чай кожної суботи... Я залишилася надзвичайно задоволена і позитивно вражена цим новим досвідом перфоменсу Плейбек театру Під Зонтом... Це було щось надзвичайне!!! Час минув непомітно і залишив у голові безліч тем на які хотілося подумати! Надзвичайно вдалий вечір! Вдячна театру за можливість приємно провести час! Усім рекомендую цей театр і перфоменс! Вони - надзвичайні! Навіть поза межами волонтерської програми, сходжу з великим задоволенням і буду всім радити!!! Майданчик було важко знайти, бо навігатор завів у темні двори і там я ніяк не могла знайти театр... А потім виявилося, що це кав'ярня! Але виявилося після того, як я дзвонила організаторам заходу і запитували як знайти. Дещо складно було. Хоча, коли побачила це місце - була здивована, що його легко знайти, заклад над дорогою, просто навігатор, за назвою вулиці, не туди показував.

Людмила про виставу "Переплёты любви - 5"

На початку було приємне очікування, бо я вперше прийшла на виставку плейбек-театру. Вразили історії, які розповідали глядачі та те, як показували їх на сцені актори. По суті одну і ту ж історію переживаєш двічі, спочатку слухаєш від першої особи, потім спостерігаєш за акторами, які надзвичайно точно та влучно підхоплюють та втілюють розповідь на сцені, при тому в різних техніках. Це театр в який треба йти, а не слухати про нього, адже щоразу історіі, сюжет, подача неповторні та щирі. Після вистави залишились позитивні емоції та усмішка на обличчі. Тематика історій глядачів була про кохання, стосунки в парі. Цікаві історії глядачів та ще краще втілення на сцені. Було 5 історій, актори їх відігравала в різних стилях: соло, коридор, трансформація, в ролях та музична імпровізація. Найбільше вразила музична імпровізація, одна справа щось імпровізувати тільки словами, а робити це під музику та ще й передати історію, то взагалі вищий рівень. Я б радила всім хоч раз піти і подивитись. З компанією, другом, парою чи самому. Чудовий та затишний майданик для проведення різних заходів. Зручне розташування, є місце можна почекати початок вистави та випити чаю чи кави.

Анастасия про виставу "Вночі"

Это сложно назвать театром в привычном понимании - это импровизационные театральные этюды на основе историй. Было интересно, местами смешно. Эмоции положительные. До выхода актеров на сцену зрителям предложили пофантазировать на тему ночи - что может произойти в это время суток и написать свои варианты на листках бумаги - это такой момент разогрева и начало взаимоотношения с ним - очень интересная идея. Далее на сцену выходит ведущая, объясняет, что будет происходить на протяжении двух часов - это театр импровизации, где актеры исполняют театральные этюды в разных техниках на основе предложенных людьми из зала историй. Интересно. На сцену поднимаются 5 актеров и начинается действие :) Я не читала перед походом что конкретно представляет собой плейбек театр - но осталась очень довольна и вечер закончился на позитивной ноте. Очень необычно - советую открыть для себя такой жанр театра. Все сопровождается живой музыкой. Для открытых людей, которые любят поделиться своими впечатлениями, историями, для тех, кому надоел театр в привычном понимании, для креативных людей.

Оксана про виставу "Вночі"

Было смешно, в этот вечер зрители в зале были настроены на веселье поэтому все истории были смешные. После спектакля чувствуешь лёгкость. Я отдохнула и расслабилась, прекрасное завершения рабочей недели. В этот вечер была обратная тема ночи и снов. Перед началом представление к зрителям поприставали с просьбой помечтать , что бы они хотели, что бы с ними случилось этой ночью . Все это положили в корзину и перемешали. Мне нравится такой вид театра в нем чувствуешь себя как среди старых друзей, которые давно не виделись и решили поделиться тем ,что у них случилось. Тут нельзя сразу сказать ,что именно тебя ждёт. Все полностью зависит от публики и это очень круто. Так себе эффект тайны. Она для всех и каждого. Она будет интересная и опытным театралам и тем , кто не так часто ходит в театр. Я бы советовала всем хоть раз побыть участником этой постановки. Мне было весело и легко. В этом театре я расслабляюсь и отдыхаю. Впечатления в этот вечер менялись от скучно , когда затягивали историю зрители и смешно ,когда ее показывали на сцене актеры. Сходите не пожалеете.

Оксана про виставу "JAZZ на двох"

Одного разу.... Я потрапила до не звичайного театру. Це був мій перший досвід вистави в такому стилі, стилі імпровізації. Було дуже цікаво. Дякую організаторам , які перед початком вистави розповіли трохи , що саме буде відбуватися. Трохи було нудно слухати, де які історії, але дуже цікаво було дивитися, як її відіграють на сцені. Було пізнально , я не знала , що імпровізацію можна ще зіграти в різних стилях. Мені дуже сподобався стиль "Вінєтка" і "Соло" для мене вони були самі цікаві по подачі на сцені. Дякую акторам за імпровізації, було цікаво, особливого шарму всім історіям додало музичне оформлення, це ніби вишенька на торті, з ним було ще смачніше. Було дуже захоплююче. Це була моя перша вистава в такому форматі.Мене зачепила остання історія, тому мені сумно. Вона мені відгукнулась. Акторам вдалося по своєму передати історія гладачам. Показати ємоції і дати змогу подивитися на неї з іншого боку. Приміщення - це Галерея Висоцького, присутнє дуже багато його фотокарток, на стінах тексти его віршів. Надихає.

Аліса про виставу "JAZZ на двох"

Не могла відірватися, це було дуже захоплююче! Сюжет заключається в тому, що глядачі розповідають свої історії, в яких вони самі виступали головними героями, потім вони мали можливість обрати акторів, які відтворюватимуть ці історії. Найцікавішим для мене було те, що все це було імпровізацією, але й актори, й музиканти дуже гарно справлялись з цією задачею. Спочатку мене відкритість всього дійства трохи смутила, але дуже швидко я вловила фішку і просто насолоджувалась.Сцена доволі мала. З задніх рядів погано видно акторів.