Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Під час перформенсу глядачі за бажанням розповідають свої історії, кондактор визначає їх настрій, вибудовує порядок представлення почутих розповідей, підбирає для них найвдалішу театральну форму. По закінченню кондактор підводить логічний підсумок щойно зіграного дійства, знаходячи спільне у зіграних історіях.
Цінність перформансу плейбек-театру:
Естетика сучасного театрального мистецтва
Можливість кожного бути причетним до того, що відбувається на сцені
Позитивні психологічні зміни глядача (зняття емоційного перенапруження, відкриття внутрішніх та ситуаційних ресурсів, моделювання ситуацій тощо)
Покращення психологічної атмосфери всієї аудиторії (налагодженні довірливих стосунків, психологічному відновленню та посиленню життєстійкості групи, рефлексії актуальних тем)
Сучасний світ тисне як ніколи раніше. Робота й побут, побут й робота, і так по колу. Регулярно до салону краси, заняття спортом, відмова від глютену і цукру... Це має назву «турбота про себе», тому що так правильно, так модно і так ТРЕБА. А ТРЕБА кому? Мені, або навколишнім, щоб справити на них враження? Це мій вибір? Що первинне: зовнішнє, або все ж таки, внутрішнє? Так. Погляд на життя часом «замилюється». Біжу у колесі, спіткаюся та сприймаю бажання спотворено. Головний герой MONO — ти, а кожен сюжетний поворот — новий ракурс на звичне, перетворюючи його на низку питань до себе. Повернути розуміння власних «Хочу» та «Треба», немов прокинутися і розпочати «з нуля». MONO — це досвід у супермаркеті, який допоможе зважити своє життя за 60 хвилин занурення у себе. Як? Слідуючи Голосам в навушниках і списку покупок, поступово занурюючись у тему вибору та внутрішніх пошуків, адже життя завжди дарує вибір.
Це перформанс, створений на основі кількох творів, у тому числі «Майстер та Маргарита» Михайла БУлгакова і «Тінь дерева» від NO NAME. Вас чекає багато інтерактиву, музики і божевілля. РЕжисер та актори «вивернуть навиворіт» всії персонажів, щоб знайти те, заради чого варто ставити виставу. Ми запрошуємо вас на пошуки любові...
Вистава «Dialogy» – вистава-враження, вистава-досвід, вистава, що вже зовсім не про театр у його звичному розумінні. Ми вкотре зламаємо всі правила: актори і глядачі, сцена і зал, декорації та реальність – все змішається. Зустрінемося в бібліотеці, крім книжок, там залишилося те, чого немає ані в internet, ані в нашому повсякденному житті – абсолютна тиша. Не страхітлива і дзвінка, а достатня, аби крізь скрип полиць, шепіт книжкових героїв і шелест сторінок почути себе. Медіатором діалогу з самим собою стане голос у навушниках, який поставить пару нових запитань, та, можливо, підкаже кілька давно потрібних відповідей. І ще, все відбуватиметься пізно, майже вночі. Коли востаннє ви говорили з собою у нічній бібліотеці? Думаємо, що ніколи, правда?
НЕвистава «День/тінь» — це дія для невеликої групи глядачів, дванадцяти (12) осіб. Формат вистави — site-specific (театр поза театром), де квартира стає театральним простором. Історія починається у порожній квартирі, куди глядач приходить "у гості" до її господаря — актора та музиканта Павла Алдошина. Кожен, хто йде у гості до Павла, може щось з собою принести. НЕквиток, а те, що ви б взяли у гості до друга. Хороше вино, бельгійські вафлі, терпкі трюфелі або хрусткий багет із вершковим маслом. Гостям-глядачам пропонують прожити особисту історію з життя Павла, а також замислитися над питаннями вибору й свободи. Вистава-роздум, вистава-доля, зокрема, Павла та глядачів, чесна й чуттєва. У виставі немає декорацій, звичної сцени, дистанції, овацій та правил. Сам Павло вважає, що “це не творчий вечір з історіями "про життя". Це цех історій, у якому ти, як глядач, можеш дозволити собі все: стрибнути на стіл, піти заварити на кухні чай, спуститися в магазин по вино і повернутися назад. Це все — історії, які ми тут самі створюємо”. Ідея спектаклю зародилася з формату квартирника, яку uzahvati трансформували у власний формат імерсивної "НЕвистави".
«Сексуальне чтиво» - це захоплива дія без сценарію і розпоряджень з непередбачуваними сюжетними поворотами. Аудиторія пропонує ситуації і ролі, актори реалізують ідею. Будь-який гість може спробувати себе режисером і сценаристом, приміряти на себе несподівані сценічні образи. Принципи «Сексуального чтива": відверто і легко про сокровенне, креативно і весело про таємне. Театр імпровізації показує життєві ситуації, говорить про стосунки, про любов, про секс. Кожен раз на виставі присутній «зірковий гість», який також бере участь в імпровізації нарівні з акторами та іншими гостями. Учасниками імпровізацій побували: телеведучий Іван Городецький, екс-солістки групи «Real O» Ліна Міцукі та Яна Соломко, учасниці дуету «Анна-Марія», володар титулу «Найсильніша людина світу» Василь Вірастюк, телеведуча Роза Аль-Намрі, шоумен Андрій Джеджула. Кожна наступна вистава - це інтрига, кожен новий гість - сюрприз, але все разом - це гарантований вечір в приємній компанії. Живіть разом з нами, грайте разом з нами, - і все у нас буде добре!
Київський плейбек-театр «Déjà vu plus» – театр-лабораторія, заснована у 2008 році. Працює в напрямку плейбек-театру – сучасної форми театру імпровізації, що поєднує елементи сценічного та вуличного театру, інтерактивного мистецтва (перформанса, гепенінга), психологічних ігор та соціальної рефлексії. До основного складу «Déjà vu plus» входять вісім плейбек-акторів – людей різних професій та родів занять, які пройшли спеціальну підготовку в міжнародних та вітчизняних навчальних програмах з даного напрямку.
За час свого існування результати творчої праці команди «Déjà vu plus» було представлено у понад 250 виступах, у т. ч. гастрольних (АР Крим, Вінниця, Запоріжжя, Мінськ, Одеса, Санкт-Петербург, Харків, Чернігів та ін.), десятках майстер-класів на психологічних і мистецьких фестивалях, виставках, конференціях, семінарах та інших масових заходах. Театр брав участь у Всесвітньому фестивалі плейбек-театрів (Севастополь, серпень 2009), міжнародному фестивалі сучасного мистецтва «ГОГОЛЬFEST» (Київ, вересень 2013, 2014), благодійному фестивалі розвитку дитини «Мир у дитячих долонях» (Київ, вересень 2014), міжнародному еко-культурному фестивалі «Трипільське коло» (Ржищів, червень 2015), українсько-польському науковому семінарі «Психологічна допомога особистості, що переживає наслідки травматичних подій» (Київ, червень 2015), фестивалі вуличних мистецтв «Київські вогні» (Київ, липень 2015) та багатьох інших.
«Déjà vu plus» є співорганізатором Української школи плейбек-театру (Київ, квітень 2010 – травень 2018), головним організатором Першого україно-російського фестивалю плейбек-театрів «Плейбек-БОРЩі» (Київ, липень 2013) та фестивалів Київських плейбек-театрів «Старий-новий плейбек» (Київ, січень 2015-2018), ініціатором створення Відділення плейбек-театру Всеукраїнської громадської організації «Арт-терапевтична асоціація» (Київ, з вересня 2013) та інших плейбек-театральних заходів. Театр брав участь у медійних проектах телеканалів «Культура», «1+1», Першого каналу українського радіо та інших ЗМІ.
Плейбек-театр «Déjà vu plus» займає громадянську позицію, здійснюючи благодійні перформанси на Майдані Незалежності під час революційних подій, виступаючи для бійців, які проходять реабілітацію, сімей загиблих, вимушених переселенців, волонтерів, що працюють із постраждалими в зоні АТО-ООС, виставках соціального плакату та заходах, присвячених відновленню й підтриманню психологічного здоров’я та життєстійкості населення України.
Київський плейбек-театр «Déjà vu plus» співпрацює з багатьма державними установами, громадськими та іншими організаціями, від яких отримав десятки дипломів, грамот, подяк. Надає послуги для комерційних організацій, специфікуючись під різні завдання – від розважально-корпоративних до психотерапевтично-підтримуючих та окремих інтервенцій у програмі кризового менеджменту, психологічного консалтингу, командотворенню, брендмейкінгу тощо.