« Перед заходом сонця »

Народився у родині скульптора.

У 1988 р. закінчив Львівський державний інститут прикладного та декоративного мистецтва (нині — Львівська національна академія мистецтв). Працював художником Львівської обласної державної телерадіокомпанії, головним художником Львівського обласного драматичного театру ім. Юрія Дрогобича. Протягом тридцяти років співпрацював з театрами України (Львів, Луцьк, Мукачево), Росії (Оренбург), Польщі (Плоцьк), Чехії (Чеський Чешин і Оломоуц).

Один з ініціаторів і учасників спільного проекту Львівського міжобласного відділення Національної спілки театральних діячів України та Федерації польських організацій в Україні — «Сцени-студії ГАЛІЦІАНА» (Львів) — експериментальної сцени, покликаної в умовах польсько-українського пограниччя працювати на мовах обох культур.

Працює в сфері сакрального мистецтва (скульптура, вітраж, сакральний дизайн): Римсько-католицькі храми України (Львів та Львівська Єпархія), Росії (Ростов-на-Дону, Костел Останньої Вечері).

Протягом п'яти років є учасником Міжнародної наукової конференції САКРОЕКСПО (Кельце, Польща).

Автор поетичної збірки EPISTULAE AD PROXIMUM (Листи до Сусіда), натхненного творчістю Збігнева Герберта (Видавництво AULA, Варшава 2013 р.)

Міжнародний фестиваль «Золотий Лев» (1994, Львів) — Найкраща сценографія.

Заслужений діяч культури Польщі (2009 р.)

Професор, академік Національної академії мистецтв України, завідувач кафедри театрознавства та акторської майстерності факультету культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка, дійсний член Наукового товариства імені Тараса Шевченка, Лауреат премії Національної спілки театральних діячів України імені Йосипа Гірняка, Орден «Знак пошани», «За заслуги» І, ІІ, ІІІ ступенів.

Освіта:

Студія підготовки акторських кадрів при театрі імені Марії Заньковецької, художній керівник – народний артист УРСР Борис Хомич Тягно, викладачі майстерності актора: І курс – заслужений діяч мистецтв УРСР Анатолій Олександрович Ротенштейн, ІІ курс – народний артист УРСР Доміан Іванович Козачковський, дипломна вистава – «Зимовий вечір» М. Старицького, роль Подорожнього, (1961-1963 роки);

Львівський національний університет імені Івана Франка, філологічний факультет( 1965-1971 роки)

Український актор, Народний артист України (2006).

Народився в смт Нижанковичах на Старосамбірщині. 1963 року закінчив Нижанковицьку середню школу. Одразу по закінченні школи вступив до Самбірського культурно-освітнього училища на диригентський факультет і закінчив його 1967 року. Того ж року вступив до Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого, який закінчив 1971 року. Актор Львівського національного академічного драматичного театру імені Марії Заньковецької. Зіграв понад 100 ролей у театрі й кіно. Перебував на гастролях у Великій Британії, Австралії, Польщі, Німеччині, Бельгії, Франції, Канаді, США, Італії, Росії, Казахстані, Вірменії, Грузії, об'їздив усю Україну.

10 вересня 1992 року отримав почесне звання Заслужений артист України (за значний особистий внесок у розвиток українського мистецтва, високу професійну майстерність). 20 січня 2006 року отримав почесне звання Народний артист України, а 2007 — звання «Майстер сцени». Протягом років був нагодожений багатьма пам'ятними медалями, дипломами, грамотами.

Пише вірші, усмішки, п'єси.

Народився 12 грудня.

Освіта – Львівський національний університет імені Івана Франка, філологічний факультет, кафедра театрознавства та акторської майстерності, спеціальність – актор драматичного театру і кіно. Викладачі: майстерність актора – народна артистка України Таїсія Йосипівна Литвиненко, сценічної мови – народний артист України Святослав Васильович Максимчук (2004 рік).

У 1986 році закінчила Львівську ЗОШ № 38 (мікрорайон Рясне-2).

1986 та 1987 роках робила спроби вступити до Львівського музично-педагогічного училища ім. Філарета Колесси.

У 1988 році пройшла іспити на хорове відділення Львівського училища культури і мистецтв (теперішня назва). 1989 року перевелася на спеціальність «Керівник самодіяльного театрального колективу».

З 1990 по 1994 роки вчилася у Львівській державній консерваторії ім. Миколи Лисенка (тепер — Львівська національна музична академія ім. Миколи Лисенка) на акторському відділенні, курс народного артиста України Богдана Козака.

З 1993 року акторка Національного академічного українського драматичного театру ім. Марії Заньковецької.

Від початку навчання у консерваторії зіграла п'ятдесят п'ять ролей, з яких двадцять дві головні, а також епізодичні та другорядні.

Народилася у Львові.

1980 закінчила акторський факультет Київського інституту театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Б. Ставицького).

У 1980—1989 рр. працювала у ТЮГу ім. М. Горького (м. Львів). Із 1990 — у Національному українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької.

Дружина Глови Степана Івановича.

Народилася 12 вересня.

Освіта – Вищий державний музичний інститут імені Миколи Лисенка, вокальний факультет, акторський відділ, викладачі – народний артист України Федір Миколайович Стригун та народна артистка України Таїсія Йосипівна Литвиненко (1994-1998 роки).

Народилася 30 травня 1974 року в селі Поромівка Володарськ-Волинського району Житомирської області.

З 5 травня 1996 року актриса Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Валентина Бондар-Мацялко співпрацювала з Львівським телебаченням: була ведучою програми «Декори», читала новели Ірини Вільде та вірші Ліни Костенко.

Валентина Мацялко діяльна в громадському житті Львова й області, неодноразово відзначалася Львівською ОДА почесними грамотами різних років.

Заслужена артистка України з 4 березня 2016 року.

1976 — закінчила учбово-театральну студію підготовки акторських кадрів при Львівському українському драматичному театрі ім. М. Заньковецької (викладачі Сергій Данченко, Любов Каганова, Юрій Єременко).

1987 — закінчила Державний інститут театрального мистецтва імені А. Луначарського (ГИТИС) у Москві (курс Н. Д. Ковшова, С. Л. Собінової).

Працює в Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (Львів).

Народився 15 лютого 1981 року.

Освіта – Львівський національний університет імені Івана Франка, філологічний факультет, кафедра театрознавства та акторської майстерності, курс народного артиста України, професора Богдана Козака (1999-2003 роки).

Музикант. Засновник і музичний керівник кавер-гурту «The Rohies» («РОГИ»).

Український актор театру та кіно.

Народився 27 травня 1981 року у місті Львові. У 2003 році закінчив факультет культури і мистецтв Львівського національного університету імені Івана Франка за спеціальністю актор театру і кіно (стипендія ім. Володимира та Євдокії Блавацьких 2002 року).

Народився 31 жовтня 1958 року.

Освіта - Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого

Закінчив акторське відділення Харківського театрального інституту (1959 р.; курс Д. Антоновича). Працював у театрах Харківської області (1959—1960 рр.), у Харківському українському драматичному театрі імені Т. Шевченка і водночас на кафедрі сценічної мови Харківського театрального інституту (1960—1964 рр.); від 1964 р. — у Національному українському драматичному театрі імені М. Заньковецької (Львів), із 2000 за сумісництвом викладає на кафедрі театрознавства та акторської майстерності Львівського національного університету імені Івана Франка.

Акторсько-декламаторську діяльність розпочав у 1966 — з участі в конкурсі до 110-річчя І. Франка (за читання поеми «Похорон» став одним із переможців).

Із 1989 року — ініціа­тор і ведучий «Заньківчанських вечорів» у Львові — своєрідних творчих звітів визначних особистостей.

Особливу популярність здобув як майстер художнього читання: унікальна пам'ять, тонке відчуття стилю письменника, глибоке пройняття психологією твору. У доробку — понад 40 аудіоальбомів, половина з них — у серії «Українська класика від Святослава Максимчука».

Освіта

Івано-Франківське музичне училище імені Дениса Січинського (1970-1974), баян і диригування оркестром народних інструментів, клас В. С. Бородіна;

Київський інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (1978-1982), актор драматичного театру і кіно, курс доцента Нінель Антонівни Биченко.

Працював у Сумському театрі для дітей та юнацтва «Арлекін», але вже на початку 1983 року переїхав до Львова. Спочатку була праця у Львівському театрі для дітей та юнацтва, а з кінця 1987 і дотепер – Національний академічний український драматичний театр імені Марії Заньковецької.

Паралельно – з 2000 року – є актором Творчої майстерні «Театр у Кошику» (режисер Ірина Волицька), бере участь в постановках: Микола Задорожний в «Украденому щасті» І. Франка (Диплом за кращу чоловічу роль на міжнародному театральному фестивалі в Дніпродзержинську), Месія в «Одержимій» Лесі Українки, Браца в «Провині» Н. Ромчевіча.

Разом з актором Ярославом Мукою створив кабаретовий дует «Чотири шкельця», в репертуарі якого стрілецькі пісні та галицькі романси-шлягери Б. Весоловського, С. Гумініловича, Я. Барнича, М. Стахури, В. Балтаровича, Л. Лепкого, Р. Купчинського та ішних українських композиторів.

Працює в різних театральних студіях, де ставить літературно-музичні композиції і вистави – «Ромео і Джудьєтта» В. Шекспіра та «За двома зайцями» М. Старицького (театр «Нова мета»), «Ніч перед Різдвом» за М. Гоголем (Дитячий телевізійний театр «Юрашк»), «Вертеп» за народними мотивами та інші.

З 2001 року викладає акторську майстерність у Львівському державному училищі культури і мистецтв. Випустив 4 акторські курси (дипломні вистави – «Серенада» Сл. Мрожека, «Моральність пані Дульської» Г. Запольської, «Станція» О. Вітра і «Ніжні почуття» Б. Хмельницького за повістю О. Уайльда «Кентервільський привид»).

Член Коломийської асоціації митців (КАМ), «Клубу коломийців», Ротарі клубу «Львів-Ратуша».

Народилася 25 січня.

Освіта – Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка, спеціальність «Педагогіка і методика середньої освіти. Музика» (01.07.2000 рік)

Христина Гузиль отримала Диплом за «найкращу жіночу роль» Х Фестивалю-конкурсу національних театрів «Москва – город мира», вистава «Антігона» Ж. Ануя, режисер – народна артистка України Алла Бабенко, Москва, 2013 рік.

Олександра Люта народилася 9 березня 1977 року.

У 1994—1998 роках навчалася у Львівській музичній академії імені Миколи Лисенка на вокальному факультеті, акторського відділення, курс народного артиста України Богдана Козака.

Працювала акторкою Першого українського театру для дітей та юнацтва (1998—1999).

З 1999 року — акторка Львівського національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

Народилася 22 грудня.

Освіта – Львівський національний університет імені Івана Франка, філологічний факультет, кафедра театрознавства та акторської майстерності, спеціальність – актор драматичного театру і кіно. Викладачі: майстерність актора – народна артистка України Таїсія Йосипівна Литвиненко, сценічна мова – Святослав Васильович Максимчук.

У 2010 році Світлана отримала Першу премію за найкращий дебют Всеукраїнського фестивалю жіночої творчості імені Марії Заньковецької у Ніжині за роль Єви у виставі «Завчасна паморозь» Райнер Марія Рільке.

Народилася в сім'ї переселенців з Росії: мама приїхала з-під Ленінграда, тато — із Куйбишева. Батьки разом працювали на львівському автобусному заводі.

Кілька разів пробувала вступати у театральні інститути у Москві і Ленінграді, але врешті-решт вступила до Львівської театральної студії при театрі імені Марії Заньковецької. Після закінчення (у 1976) стала актрисою цього театру. Творчий шлях у театрі починала як лірико-драматична актриса, але згодом з'явилися і характерні ролі, і комедійні, і трагічні.

У 1986 році закінчила театрознавчий факультет Київського театрального інституту імені Івана Карпенка-Карого.

У творчому доробку актриси — близько дев'яноста ролей у кіно і в театрі. В Олега Бійми знімалася в багатьох епізодах: «Крадіжка», «Злочин з багатьма невідомими». Ярослав Лупій зняв фільм «Партитура на могильному камені», де Давидова — у ролі старшої медсестри у будинку божевільних. Знялася в епізодах білоруського фільму «Червона лінія». У Тараса Жирка знялася у головній ролі у фільмі «Гітарист».

Дарія народилася у Львові в 1955 році в родині Івана та Софії Кошель. Дитячі роки провела на околиці Львова, куди перебралася їхня родина. Успішне навчання у школі супроводжувала участю в мистецьких студіях, зокрема, захоплювалася театром. Тому коли при львавській драмі, Сергій Данченко відкрив студію, Дарія була в числі перших їх відвідувачів-учениць.

В 1976 році закінчила театральну студію при Львівському українському музично-драматичному театрі ім. М. Заньковецької (викладач Сергій Володимирович Данченка). Окрім того її викладачами були: народний артистт СРСР Василь Сергійович Яременко, народна артистка України Любов Яківна Каганова (курс сценічної мови).

1985 — закінчила факультет журналістики та редакторів в Українському поліграфічному інституті імені Івана Федорова.

З 1976 працює в Національному академічному українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (Львів). Актриса трагедій, пориву, рідкісної драматичної глибини, якій, водночас, притаманний певний ґротеск, комедійність та ліричність.

В 2018 році була нагороджена Орден княгині Ольги, 3-го ступеня.

1984 — закінчив студію при Львівському українському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (клас Богдана Козака, Любові Каганової).

1995 — закінчив факультет української філології Львівського університету.

З 1984 — артист Національного академічного українського драмтеатру імені Марії Заньковецької.

Водночас з 1991 працює на радіо «Воскресіння»: ведучим програм, режисером рубрики «Літературна книга», також озвучує тексти художніх книг та фільми: озвучив понад 60 аудіокниг, здійснив дубляж та озвучку близько 470 фільмів.

У Львівському університеті: доцент кафедри телебачення та радіомовлення факультету журналістики («Основи дикторської майстерності»), доцент кафедри театрознавства та акторської майстерності (викладає сценічну мову).

З 2007 — Заслужений артист України.

З 2017 — Народний артист України.

Народився 2 жовтня.
Освіта – Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого, курс народної артистки України Ірини Олександрівни Молостової.
Учасник Фестивалю-конкурсу національних театрів «Москва – город мира» та Фестивалю «Мелехівська весна» (Меліхово, «День «Чайки»).

Народився 25 березня 1942 в смт Бориня (тепер Турківського району Львівської області). Від 1943 р. жив у селах Улашківці Чортківського, Горішня Слобідка Монастириського, Шульганівка і Ягільниця Чортківськго районів Тернопільської області. Після закінчення Ягільницької СШ працював у місцевому колгоспі.

У 1960–1964 рр. навчався на філологічному факультеті Львівського університету. Від 1963 р. — актор Львівського академічного (нині національного) українського драматичного театру імені Марії Заньковецької. Зіграв понад 120 ролей на сцені, знімався в кінофільмах. Не раз гастролював на Тернопільщині.

1973 — закінчив драматичну студію при Київському українському драматичному театрі ім. Івана Франка (викладачі Михайло Задніпровський, Поліна Нятко, Петро Сергієнко).

З 1973 — актор Львівського ТЮГу. Також з 1978 року знімається в кіно.

З 1994 — артист драми Національного академічного українського драматичного театру імені Марії Заньковецької.

2016 року удостоєний звання народного артиста України.

Григорій Шумейко – народний артист України, актор та режисер, інтелектуал та естет, народився у Лубнах, на Полтавщині у селянській сім’ї 1 травня 1951 року.

Нагороди: Орден «За заслуги» ІІІ ступеня; Відзнака Міністерства культури «За досягнення в розвитку культури і мистецтва».

Освіта:

- Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, спеціальність – актор драми і кіно (курс з. д. м. України І. О. Молостової, з. д. м. України Н. А. Биченко, 1971-1974 рр.);

- Театральний інститут ім. Б. Щукіна, спеціальність – режисура (курс н. а. СРСР Є.Р. Симонова;
- Київський державний інститут театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого, спеціальність – режисура, постановка дипломної вистави під керівництвом н. а. України С. В. Данченка).

Зіграв більше 100 ролей в театрі та кіно, серед них: Карандишев в «Безприданниці» О.Островського, Лукаш в «Лісовій пісні» Лесі Українки, Шарль у «Мадам Боварі» Г.Флобера, Меншиков в трилогії «Мазепа» за Б.Лепким, Рогожин в «Ідіоті» за Ф.Достоєвським, імператор Австрійський Йосиф ІІ в «Амадеї» П.Шеффера, Перехожий у «Валентин і Валентина» М.Рощина, Потьомкін в «Різдвяній ночі» за М. Гоголем.

Як режисер поставив близько 20 вистав, часто звертався до маловідомих на сцені театру творів: «Вічний раб» (1993), «Вода життя» (2012) В.Шевчука, «Я – камінь з Божої пращі» за О.Ольжичем (1994), «В обіймах золотої мли» за М.Рильським (1995), висвітлював діяльність видатних українських діячів виставами «Картка любові» Р.Горака (2001), «Король стрільців або Муза в офсайді» І.Керницького (2014), «Симфонія сльози» Ю.Косача (2015), поставив «Бояриню» Лесі Українки (2009).

Народився 19 серпня 1928 у передмісті Чорткова в селянській родині.

Закінчив театральну студію при Львівському драматичному театрі імені Марії Заньковецької (1948, нині національний театр).

У червні 1949 заарештований, звинувачений у націоналізмі та підготовці замаху на Микиту Хрущова; засуджений на 10 років виправно-трудових таборів. Ув'язнення відбував у м. Воркута (нині Республіка Комі, РФ).

Народилася 18 жовтня 1981 року.

Освіта – Львівський національний університет імені Івана Франка, філологічний факультет, кафедра театрознавства та акторської майстерності, спеціальність – актор драматичного театру і кіно. Викладачі: народний артист України Богдан Миколайович Козак та народний артист України Григорій Григорович Шумейко (1999-2003 роки).
2006-2008 роки – асистент акторський майстерності драматичного театру на ляльковому відділенні ЛНУ імені Івана Франка, 2010-2013 роки – на факультеті культури і мистецтв.

Участь у фестивалях:

2011 рік – VІІІ Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької в Ніжині, вистава «Блакитна троянда» Лесі Українки, режисер Таїсія Литвиненко;
2013 рік – ХІ Всеукраїнський фестиваль «Тернопільсікі театральні вечори. Дебют», вистава «Катерина» Т. Шевченка режисера Богдана Ревкевича була відзначена в чотирьох номінаціях, серед яких «музичне оформлення» Мирослави Солук та «акторський ансамбль»;
2013 рік – Х Міжнародний театральний фестиваль жіночої творчості імені Марії Заньковецької, вистава «Дама з собачкою» А. Чехова, режисер Таїсія Литвиненко;
2013 рік – XIV Міжнародний фестиваль етнічних театрів національних меншин України, країн СНД та єврорегіону «Етно-Діа-Сфера», вистава «Дама з собачкою» А. Чехова, режисер Таїсія Литвиненко;
2014 рік – XV міжнародний театральний фестиваль етнічних театрів держав СНД і єврорегіону «Етно-Діа-Сфера»Мукачево, вистава «Картка любові» Р. Горака, режисер Григорій Шумейко.

Народилася 23 липня 1987 року.

Освіта – Львівський національний університет імені Івана Франка, факультет культури і мистецтв, акторське відділення, курс народного артиста України Федора Миколайовича Стригуна та народної артистки України Таїсії Йосипівни Литвиненко