Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Парадокси злочину »
Вистава – інтелектуально-психологічний трилер, в якому досліджується природа злочину, як акту людської волі. Говорити про сюжет не має сенсу, оскільки він відсутній в звичному розумінні. Замість цього – ідея, яка розглядається, обговорюється, переливається то в комедію, то в трагедію, то в драму. Дія відбувається поза часом – тут і зараз.
Еволюція дії в «Парадоксах злочину» сегментована по блокам, в кожному з яких розкривається феномен «прикордонного стану». Енергія думки висловлюється діалогами, які часто переростають в ряд об'ємних монологів, що нагадують «потік свідомості» героїв.
Протягом усього дійства йде ще одна гра – з четвертою стіною, що розмежовує сцену від глядачів. Вона то забирається, роблячи глядачів співучасниками всього того, що відбувається, то знову з'являється, залишаючи змогу лише споглядати.
«Коли добра людина приходить до переконання Що вона має право вбити Погану і що тим самим він примножить доброчесність То історія починає здаватися безглуздою і несерйозною...» (KLIM)
У звичайному-звичайному Києві, у звичайній-звичайній хрущовці, жила звичайна-звичайна сім’я. Все як у людей: мама-вчителька, батько «у пошуках роботи», двоє дітей-дармоїдів, кум-гомофоб, на комуналку не вистачає… Але одного разу їм запропонували дуже вигідну, але незвичайну субсидію, і щоб її отримати, вся родина має піти на ... кардинальні зміни у житті
Вистава про зради і перемоги Напівбог Геркулес, легендарний син Зевса, відомий своєю надлюдською силою в черговій реінкарнації потрапляє в Україну. Щоб прокормити дружину і заплатити агенту - він вимушений шукати роботу. На біржі праці Геркулесу пропонують справу державного рівня: врятувати країну від лайна, в якому вона потопає. Ця справа – має стати його шостим подвигом...
Світ щосекунди змінюється. Але уявіть собі, що існує місто, де нічого не відбувається… Ось просто геть нічого… Хоча хіба так буває, аби нічого не відбувалося? Навряд… Варто лише придивитися уважніше і одразу помітиш, що хтось у когось закоханий до безтями. А хтось не може вибачити давню образу. Хтось живе минулим і марить помстою, а хтось хоче повернути собі єдиного сина. І хтось когось, здається, замислив убити… Місто богів не таке вже й мертве, як здається на перший погляд. А всі його дивні мешканці не такі вже й безневинні… …У цьому спектаклі приватні історії мешканців одного міста перетворюються на хроніку людських мрій, фобій, гріхів та потаємних бажань. Але що може бути цікавішим, аніж дізнаватися про чужі таємниці? Вистава «Місто богів» за п'єсою «Випадок у місті Гога» словенського драматурга Славка Грума від білоруського режисера Юрія Дивакова продовжує #сезонбезвіз у театрі «Золоті ворота». Але не просто продовжує, а розширює межі нашого досвіду, адже вистава зроблена на стику драматичного театру та театру предмета (театру ляльок). До того ж, ця постановка є першопрочитанням п'єси Славка Грума в українському театрі – українською мовою текст перекладено вперше спеціально для вистави Мар'яною Климець.
Барбершопи – замість цирулень, біткоїни – замість кредитних розписок, діджеї замінили таперів... Геть усе навколо стало іншим! Йому вже сорок: і голова гола, і безліч «хвостів»… Мабуть, треба схаменутися, не брехати, повернути борги, закохатися… Чи може ні?.. У виставі звучить музика наживо.
Вистава відбувається за підтримки Посольства республіки Італія в Україні та Iталійського інституту культури в Україні Усі ми пам'ятаємого славетного Дон Кіхота чи кумедного Голохвостого або ж нахабу-Хлестакова? Наші улюблені персонажі жувуть на сцені, екранах у книгах та у наших історіях. Одного дня на репетицію театру увірвалося шестеро безумців, ненаписаних героїв, котрі жадають жити на сцені. Відтак рішення лише за режисером: подарувати їм шанс увійти в історію чи залишити безмовними? Непроста історія пошуків реальних цінностей від Нобелівського лауреата Луїджі Піранделло.
Владисла́в Юрійо́вич Тро́їцький — український театральний актор, режисер, драматург і телеведучий російського походження. Засновник першого в України незалежного театру Дах. Засновник і художній керівник гуртів Дахабраха, фрік-кабаре Dakh Daughters, лялькове кабаре ЦЕШО, проекту NOVAOPERA. Засновник і президент міжнародного мультидисциплінарного фестивалю ГОГОЛЬФЕСТ.
Народився 26 листопада 1964 року в м. Улан-Уде (Росія). В 11 років переїхав з батьками в Україну.
Закінчив Київський політехнічний інститут (радіотехнічний факультет, 1987), а також аспірантуру при ньому (1990). Пізніше, 2002 р., закінчив також Російську Академію Театрального Мистецтва (в минулому — «ГИТИС»), режисерсько-акторський факультет, курс Б. Юхананова.
У 1994 році заснував Центр сучасного мистецтва «Дах», з того часу - продюсер, художній керівник, режисер, актор ЦСМ «ДАХ». З 1996 по 2000 рр. при ЦСМ Дах працює заснована Владом режисерсько-акторська «Школа». З 2003 по 2006 рр. викладав у Київському Державному університеті кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого (акторський курс Л. Танюка). У 2004 р. створив етно-хаос гурт «ДахаБраха». У 2007 р. заснував аудіо-музично-візуально-театральний фестиваль «ГОГОЛЬФЕСТ». У 2012 створив фрик-кабаре «Dakh Daughters». У 2014 створив проект NOVAOPERA. У 2017 створив лялькове кабаре ЦеШо.
Працював як режисер у театрах Угорщини, Польщі, Швейцарії, Німеччини.
Учень В.Оглобліна, КЛІМа, Б.Юхананова, І.Лисова, В.Більченко, А.Бартєньєва.
Режисер у театрах України, Німеччини, Угорщини, Польщі, Швейцарії.
Офіцер Ордену Мистецтв і Літератури.
Лауреат премії «Київська пектораль» (2001 і 2002 рр.). Заслужений діяч мистецтв України (2014). Офіцер Ордену Мистецтв і Літератури (2018).
Живе і працює в Києві.
Київський Центр Сучасного Мистецтва «ДАХ» відкрито 12 листопада 1994 року людиною, яка на той момент не пов'язувала свою долю із наміром серйозно займатись театром і мистецтвом. Створене він називав «готелем мистецтв», своєрідним відкритим майданчиком на ім'я «ДАХ», символом якого став равлик, що «повзе схилами Фудзі», «тихо до самої вершини», – вона і стала не лише символом, але й образом принципів, закладених у суть цього шансу, подарованого долею. Як каже засновник «ДАХу» Владислав Троїцький, за гороскопом Стрілець i Дракон, – «образом духовних принципів, закладених у мою свідомість в далекому дитинстві буддистською Бурятією».
Сьогоднішнє стратегічне завдання «ДАХу» – активна взаємодія із державними й комерційними художньо-освітніми структурами з метою змінити культурну ситуацію, яка склалась в Україні, в бік більшої відкритості до творчого діалогу, експерименту, до розвитку нових форм театральної організації, а саме – створення поліфункціональних відкритих площин сучасного мистецтва, інноваційних систем театральної освіти, повноцінної видавничої бази театру тощо...
« Парадокси злочину »
