Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Ця історія трапилася в 13 столітті в Італії. Її зробив безсмертною Данте, згадавши в «Божественної комедії». До неї постійно звертаються поети, письменники, художники і композитори. І кожен по-своєму дивиться на ці події. Історія перетворилася в МІФ. І ми знову повертаємося до нього: Дон Нігро і Театр на Чайній – «Паоло і Франческа».
«Кожна людина сама відповідає за все, що з нею відбувається. Але уникнути нещасних випадків і помилок не дано нікому... Озираючись в минуле, ми відшукуємо той поворотний момент, коли русло нашого життя повернуло у бік... Для Люсі Краун це було літо. Воно починалося як будь-яке інше... Те, що могло залишитися безглуздою і пересічною пригодою, які трапляються з мільйонами жінок, невинною маленькою таємницею, спогади про яку здатні скрасити старість, обернулося лихом, ураганом, що розкидав три життя по сторонах.
Вистава за п'єсою Лідії Чупіс «Життя на трьох». Мелодраматичний трагіглюк. Ви колись бачили себе у дзеркалі? А коли те дзеркало давно розбилося, а ви все одно себе бачите? І це відображення живе своїм життям, таким, про яке ви напевно мріяли, але не досягли. А ще є кохання – таке ж омріяне і недосяжне. Може настав час зустрітися всім утрьох?
Скільки людей – стільки й думок про любов, про сенс життя, про сім’ю. Щирий, відвертий і зворушливий діалог двох сестер. Їхні долі переплетені і зв’язані не тільки родинними узами, а й…
Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад. Вистава порушить прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і поверне дзеркало всередину, в корінь, у дитинство дорослих травм. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Людина у кімнаті. Так просто, так зрозуміло... І можна пройти повз, а можна затриматися і спробувати її почути. Вистава, яка не потребує пафосних слів. Це історія про людину, яка жадає людського тепла та дотику... «Людина у кімнаті» – безпрецедентна подія в Україні! Акторська гра – метод Майкла Чехова у дії! Кожне слово, рух і навіть подих можна роздивлятися з позиції Психологічного жесту, який ще недавно здавався нам чимось незрозумілим та містичним. Техніка, якою «жонглюють» американські та європейські актори, віднедавна з'явилася і в Україні. У червні на сцені «Сузір'я» глядач побачить результат роботи із загадковим методом Майкла Чехова, де активна уява породжує атмосферу та відчуття живої гри. Проте не тільки актори використовують доробок Чехова, але і сама режисер відверто користується режисерським розбором, яким поділився зі світом великий актор та педагог. Перформанс, у якому возз'єдналися «чотири брати» Майкла Чехова: почуття легкості, краси, форми та почуття цілого на сцені театру... Для режисера Алєсі Савченко «Людина у кімнаті» – ювілейна 10-та вистава і перша, поставлена українською мовою. Також у перформансі використовується пластика рук, що стало результатом етюдної роботи разом з актрисою Маріанною Модоло. Кохання, пристрасть, жага до життя – це іноді просто слова. «Людина у кімнаті» відкриває нам екзистенціальний, глибокий світ душі людської, яка просить торкнутися до її «оголених струн».
Директор, режисер, актор у Театрі на Чайній. 1990-1993 навчався в театральній студії А.І.Падукі. 1998-1999 там же займався постановкою своїх перших вистав. Роль, яку хочу зіграти: Свидригайлов. Хобі: змішані єдиноборства. Улюблений сорт чаю: хороший чорний чай.
У 2012 закінчив ОТХУ (спец. Актор Драм. Театру). З 2012 студент ХНУМ ім. Котляревського (спец. Актор театру анімації). З 2012 актор Одеського ТЮГу. У «Театрі на Чайної» з 2011 року. «У театр потрапив навчаючись на 3-му курсі училища, завдяки своєму педагогу і режисерові О. Кондратьєвої і виставі «Якби акули стали людьми». Мрію зіграти: в творах Шекспіра, Гоголя, Достоєвського, Чехова, Буніна. Хобі: футбол. Улюблений сорт чаю: молочний Оолонг.
Відучилася 2 роки в одеському МГУ на факультеті «Лінгвістика і переклад» (французька та англійська філологія), але коли вибір став між університетом і театром, вибрала театр. У 2016 році потрапила в студію при «Театрі на Чайної». Хобі: історія, старий кінематограф, міфологія. Мрію зіграти: Всі ролі гідні!
1998-2002 – Навчався в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі. З 2002 працює в Одеському Академічному Театрі Музичної комедії ім. Водяного.
У 2011 році закінчила студію при «Театрі на Чайної». З 2012 по 2017 рік працювала також в Одеському Обласному Театрі Ляльок. Випускниця Харківського Національного Університету Мистецтв ім. Котляревського (Кафедра майстерності актора та режисури театру анімації - Майстерня А.А. Інюточкіна). Клоун Морквина в організації «Лікарняні клоуни Одеси». З 2012 року в «Театрі на Чайної» в якості актриси. «Про театр дізналася з інтернету: побачила на today розклад «Театру на Чайної», далі перейшла на сайт театру, де знайшла оголошення про набір в студію. Довго думала чи підходжу я під визначення «Від 12 років». Все таки зважилася і, через 2 тижні після початку навчання, прийшла. Далі було зовсім нелегке рішення змінити професію, вступ до університету і прослуховування в Одеський Театр Ляльок». Хобі: фотографія, подорожі. Улюблений сорт чаю: зелений з м'ятою.
Освіта:
з 2006-2010 рр – Одеське театральне училище ім. Грекова. актриса
с1996-1998 рр – театральна студія «Тур де Форс». актриса
з 2003-2007 рр – Одеський національний політехнічний університет на спеціальності «Нафтогазова та хімічна промисловість». Магістр :)
Працювала:
2007-2010рр – Одеський Академічний російський драматичний театр,
1998-2007 – молодіжний театр «Тур де Форс».
«У театр потрапила завдяки А. Бесіди, він розповів, що до нас в місто приїхала людина хвора ідеєю створення театру. Познайомилася з цією людиною – Сашком. Поза зоною доступу». Хобі: Подорожі, танці. Улюблений сорт чаю: трав'яний, ромашка.
Театр на Чайної – це приватний незалежний проект одеських режисерів і акторів. Нам виповнилося 10 років. За цей час створено понад 40 вистав, 25 діючих. Ми стали одним з найбільш відвідуваних театрів в Одесі. В
колективі 30 осіб, наймолодшому – 19, найстаршому 75 років.