У 1987 році  в Києві створено театр на Подолі на чолі з Віталієм Малаховим. Новостворений театр фактично був давно сформованою командою творчих однодумців. До того ж мав початковий капітал: це вистави, серед яких «Трактирниця», «Ніч чудес» та інші. Прийшов і перший комерційний успіх – довгостроковий договір з тюменською нафтодобувною компанією. Даючи концерти в різних регіонах Тюменського краю, театр заробив чимало грошей, тому зміг собі дозволити облаштування сцени та гідне фінансове становище. З цього ж моменту театр Малахова стає «виїзним» – починається безпрецедентний етап низки закордонних гастролей. До театру «попливли» спонсори. Оскільки виїжджати за кордон у той час було дуже складно, а театр на Подолі мав такі можливості, спонсори укладали з ним угоди і гастролювали разом зі своїми родинами. З 1987-го по 1994 рік театр можна було вважати мандрівним.

Усі гастрольні турне театру на Подолі викликали визнання глядачів. Вистава за п'єсою Валерія Шевчука «Вертеп» на Першому всесвітньому фестивалі в Анкарі відзначена спеціальним призом. «Ніч чудес» в газеті «Обсервер» (Великобританія) порівняли з бездонним океаном під час шторму. «Бенкет під час чуми» Пушкіна – хвилююча, ґрунтовна та високо музична вистава про постійне протиборство зі смертю – на тему, що має особливе значення для Києва після Чорнобильської трагедії, поставлена з такою ліричною щирістю, що робить її винятковим видовищем» («Гардіан» 17 серпня 1993 р., Великобританія).

«Ризикнувши у 1994 році привезти дві шекспірівські вистави до респектабельної, по-вікторіанськи стриманої Великобританії, – «Сон літньої ночі» та «Яго» за мотивами «Отелло», – театр завоював популярність в очах преси та публіки. На зухвалий виклик українського акторського ансамблю відреагували практично всі найпопулярніші видання. «Таймс», «Обсервер», «Гардіан», «Файненшіал таймс» опублікували відгуки своїх рецензентів, створюючи величезну рекламу та приваблюючи глядачів. Трупа театру на Подолі була визнана однією з найкращих у програмі найпрестижнішої імпрези в Единбурзі, де водночас показували вистави близько 900 труп. «Магія та чутливість» – найчастіше вживані англійськими рецензентами визначення при спробі розв'язати таємницю впливу українських акторів, що підкорюють щирою безпосередністю і самобутнім торжеством чистої, площадної театральної гри, вмінням миттєво варіювати жанри, органічно поєднуючи фарсові та драматичні епізоди».

Враховуючи високий професійний рівень колективу, його внесок у розвиток драматичного мистецтва України, 1994 року Головне управління культури Києва надало театрові на Подолі статус державного. В репертуарі театру на Подолі понад 50 вистав. Творчий колектив театру та його художній керівник-директор Віталій Малахов стали лауреатами у 24 номінаціях «Київської пекторалі» – найпрестижнішої театральної премії України. У 1998 році за виставу «В степах України» О. Корнійчука театр отримав «Київську пектораль» у чотирьох номінаціях: за кращу режисуру, за кращий акторський ансамбль, за  сценографію, за акторські роботи. У 2003-2004 театральному сезоні вистава «Дядя Ваня» А. Чехова у постановці В. Малахова стала лауреатом «Київської пекторалі» у п'яти номінаціях: за кращу режисуру, за кращий акторський дебют (О. Свірська), за кращу чоловічу роль (С. Бойко).

У 2006 році наказом Міністра культури творчому колективу надано статус академічного за видатні досягнення у розвитку українського драматичного мистецтва. У 2008 році художній керівник-директор Київського академічного драматичного театру на Подолі Віталій Малахов став лауреатом Національної премії України ім. Тараса Шевченка в галузі мистецтва. До дня незалежності України 2008 року Президент нагородив Малахова званням «Народний артист України».

У 2009 році у театрі відбулося 11 прем'єрних постановок. Вистави «Мертві душі» та «Люксембурзький сад» у постановці з. а. України Ігоря Славинського стали лауреатами «Київської пекторалі» 2009 року за кращу режисуру, актриса театру Софія Письман – за роль Коробочки у виставі. Театральною премією ім. Амвросія Бучми нагороджено творчий колектив вистав «Мертві душі» та «Люксембурзький сад». Ще однією прем'єрою, виставою «Льовушка» за оповіданням Анатолія Крима у постановці Ігоря Славинського, колектив театру завершив 23-й сезон.

У 2012 році колектив театру на Подолі повертається з міжнародного театрального фестивалю «Добрий театр», який проходив з 30 квітня по 7 травня в місті Енергодарі. Театр на Подолі вперше брав участь у «Доброму театрі» і на сценічному майданчику XI міжнародного театрального фестивалю представив дві кращі вистави «Минулого літа в Чулимську», за однойменною п'єсою О. Вампілова, режисера-постановника Віталія Малахова та «Льовушка», за п'єсою А. Крима, режисера-постановника Ігоря Славинського. 7 травня відбулося урочисте закриття фестивалю «Добрий театр» і були підведені підсумки. Почесне журі визначило переможців у наступних номінаціях: «Краща жіноча роль» – Вікторія Булітко (Валентина «Минулого літа в Чулимську»), «Краща чоловіча роль» – Ігор Волков (Шаманов «Минулого літа в Чулимську»). Крім того, цього року ввели дві номінації високого рівня: «Краща вистава» і «Срібний дзвіночок – добра вистава». Вистава «Льовушка» отримала найвищу нагороду і була визнана «Доброю виставою-2012». Завершає низку чудових постановок вистава «Лист Богу» в постановці Ігоря Славинського.

17 жовтня 2012 Київський академічний драматичний театр на Подолі повертає на сцену виставу, що давно полюбилася публіці «Дивакуватий Журден». А в перших числах грудня Ірина Грищенко випускає виставу «Очі дня». У центрі дії – дві жіночі долі: легендарної танцівниці, куртизанки і найзнаменитішої шпигунки Першої світової війни Мата Харі і її подруги, суперниці і зрадниці Ханни Віттіг. А вже 18 січня в театрі відбулася прем'єра вистави «Амнезія». В її основі – однойменна розповідь київської письменниці Олени Рог. Лауреатом найпрестижнішої театральної премії «Київської пекторалі-2012» у номінації «За краще виконання чоловічої ролі» стає Володимир Кузнєцов за роль Лемаріса у виставі «Лист Богу».

Під завісу 26-го театрального сезону театр випускає ще дві яскраві прем'єри. Перша це вистава-концерт «Лебедине озеро. Сутінки». Вигадавши на перший погляд дуже святкове і легковажне видовище, режисер Віталій Малахов підготував для публіки кілька сюжетних і смислових пасток. Друга – «Пастка для самотнього чоловіка» за п'єсою французького письменника, актора і режисера Робера Тома, режисера-постановника Ігоря Славинського.

У 2013 році театр бере участь у XVI Міжнародному фестивалі театрального мистецтва «Блукаючі зірки». А 30 травня в театрі на Подолі відбулася прем'єра. Вистава за однойменним оповіданням Л. Толстого «Що я бачив уві сні...» у постановці заслуженого артиста України Ігоря Славинського. 20-22 червня 2014 року на сцені театру відбулася прем'єра театрального буриме «Вернісаж на Андріївському» режисера-постановника, народного артиста України, лауреата Національної премії України імені Тараса Шевченка Віталія Малахова. У листопада 2014 року відбулася прем'єра вистави «Ліс» у постановці Олександра Катуніна. А вже 25 квітня Віталій Малахов презентував київському глядачеві «Вічно живі» за п'єсою Віктора Розова. Ігор Славинський закриває 28 театральний сезон виставою «Ревізія-Шмавізія». Саме ця вистава стає завершальним акордом трилогії оповідань Анатолія Крима «Оповідання про єврейське щастя».

Неодноразово колектив театру проводив благодійні вечори «Театральні містерії Подолу: світ без обмежень», присвячені міжнародному дню «Білої тростини». На сцену разом з акторами піднімалися люди з обмеженими можливостями та порушеннями функцій зору. Київський академічний драматичний театр на Подолі активно допомагає і бере участь в організації фестивалю «Я вірю! Я буду!». А також підтримує його учасників – відділення денного перебування з елементами соціальної адаптації молодих людей з особливими потребами Голосіївського району міста Києва. У 2014 році колектив театру підтримує тимчасових переселенців із зони АТО. Неодноразово були організовані покази вистави «Лист Богу» і творчі зустрічі з акторами. Театр брав участь у благодійних вечорах на підтримку українських воїнів і аукціонах по збору грошей на лікування українських військових.

У 2015 році розпочалась реконструкція нової будівлі театру. У 2017 році нову будівлю було введено в експлуатацію. Вистави театру набули формату 5D завдяки таким сучасним технологіям, як: дощова та снігова установки, проекційний екран і жорсткі куліси, мобільна сцена, нове звукове обладнання. Також, для людей з інвалідністю побудовано пандус і  ліфт. А на сцені проходять вистави для людей з вадами зору та порушеннями слуху. Першою виставою, що відкрила нову сцену на Андріївському узвозі стала вистава «Сто тисяч» Івана Карпенко-Карого. До кінця 2017 року на новій сцені грали найбільш знані вистави: «Мати» за Карелом Чапеком, «Передчуття Мини Мазайла» за Миколою Кулішем, «Фараони» Олексія Коломійця, «На дні» Максима Горького. Нарешті, післі 10 років перерви до репертуару повернули легендарну виставу «Дядя Ваня» Антона Чехова!