Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Пан Лампа »
«Пан Лампа» – іммерсивна вистава для дітей від 6 до 106 років. Разом з акторами ми потрапимо у чудернацький світ дитячих фантазій, страхів, викликів та перемог. Але ми не загубимось на шляху, адже з нами завжди буде Пан Лампа. І хоч це звичайнісінький дідусь, та голова його світиться, наче справжня лампа.
«Пан Лампа» – казка, побудована з 10 коротких новел. Разом із дідусем та його турботливою онучкою Псюхою ми зустрінемо дивакуватих персонажів: Бабцю Драпцю, яка ходить догори дригом, сестер Кусюк, що є найнезвичайнісінькими блохами у світі, Пані Страшинську, яка більше за все на світі любить лякати дітей (але ж ми їй не дамо!) До нас завітає сама Пані Сонце і бозна-хто ще. Химерні друзі будуть співати, бешкетувати та вирішувати найскладніші життєві питання. Щоб у фіналі зрозуміти просту істину: коли ділишся своїм внутрішнім світлом – його лиш більшає.
Вистава буде на Новій сцені, але глядацькі місця розташовані прямо на сцені, а не в залі, як зазвичай, бо глядачі залучені до гри!
Це шедевр серед українських народних казок, який крізь століття несе повчальну історію однієї дуже балакучої жіночки. Хвеська так активно чесала язика, що її власний чоловік втратив будь-яку надію зберегти хоч якусь родинну таємницю. А тут з’явився іще один привід берегти – чоловік знайшов скарб! І з цієї миті в усій красі розквітають гумор та дотепність, які притаманні нашому фольклору споконвіків. Багато хто знає, чим закінчиться ця смішнюща історія. Проте варто побачити, яким чудовим чином вирішено постановку в Малому театрі. До уваги маленьких глядачів та їх батьків режисер пропонує театр тіней, залучення дітлахів до дійства, спільне випікання смаколиків з подальшим їх поїданням та надзвичайно гарну і милу атмосферу.
Одетт – героїня цієї казкової історії – дуже любить мріяти. Та вона й уявити собі не могла, що як тільки її мрії почнуть здійснюватися, на неї одразу звалиться ціла купа проблем. Казка-мюзикл «Принцеса-Лебідь» розповідає про подорож до кохання, яке завжди було зовсім поруч. Треба лише впізнати його та отримати як винагороду – за чесність, сміливість та щирість.
«Чарівник Смарагдового міста» – одна з найдивовижніших, яскравих та загадкових казок світової дитячої літератури. Історія маленької дівчинки Еллі, яка переносить складні випробовування удвох зі своїм вірним песиком Тотошкою, не залишить нікого байдужим. Адже в цих випробовуваннях вона не тільки знайде нових друзів – Опудала, Дроворуба та Лева, але й допоможе здійснити їхні найзаповітніші бажання. Потрапивши до країни Жевунів за умислом злої чарівниці Бастінди, Еллі зустрінеться з великим та жахливим чарівником Гудвіном, і кожен герой казки, прямуючи до своєї мрії, віднайде, насамперед, себе самого. І що найдивніше, допоможе усьому цьому здійснитися чарівний світ Театру, у якому можливо все!
Давно-давно, в чудовому замку, жив молодий, прекрасний принц. Він мав усе, чого тільки міг побажати, але був злий і самозакоханий. Одного разу в замок прийшла стара жебрачка і попросила притулку в обмін на одну червону троянду. Але він не пустив стару, оскільки її вигляд викликав у нього огиду. Стара виявилась могутньою чаклункою і перетворила його на страшне Чудовисько. Чари розсіються, якщо він зустріне справжнє кохання перш, ніж опаде останній пелюсток троянди. Йшли роки… І він втратив надію. Але одного вечора до замку потрапив неочікуваний гість…
Казка «Король Дроздобород» оповідає про примхливу Королівну, яка давала відставку всім нареченим, жорстоко висміюючи їх. Жодного з них манірна панянка не вважала досить гарним для себе. Навіть шляхетний король Дроздобород отримує від неї гарбуза. Проте їй доводиться гірко пошкодувати про свою поведінку. Старий Король, остаточно втративши надію знайти донці нареченого з доброї волі, вирішує видати її заміж за бідного менестреля. В такий спосіб Королівна отримує урок доброти і любові до ближнього й перетворюється з бездушної пихатої ляльки на чуйну людину.
Перший режисер України (мабуть), який вирішив покинути ІТ-сферу та піти в театральне середовище;
Засновник та куратор освітнього театрального проекту «Європейські студії» у театрі «Сузір’я»;
Створив виставу «Світ в горіховій шкаралупі» по книзі Стівена Хокінга;
Для роботи над виставою «Світ в горіховій шкаралупі», Дмитро написав листа Хокінгу в Англії та попросив його записати відео, де той читає шекспірівський монолог «Бути або не бути». Втім, ідея не втілилася через здоров’я науковця;
Любить читати актуальну сучасну драматургію і в той же час – середньовічні містерії;
Перфекціоніст detected! Відомо, що навіть після того, як прем’єра відбулася, Дмитро все одно дописує ночами нові сцени ;);
Почерком Дмитра у виставах є використання відео-проекції. Хоче поекспериментувати з елементами ігрового кіно на сцені. І має давню мрію – винести на театральну сцену відеогру.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі. У 2014 р. закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого, курс В. І. Зимньої.
Чому вирішили стати актором? – Тому що,нічого не розумію в математиці,а ще все життя планував займатися улюбленою справою!
Яку роль мрієте зіграти? – Хочу спробувати зіграти всіх! Хехе
Чим любите займатися у вільний час? – Обожнюю свою собаку,ми з нею у вільний час гуляємо у лісі. Спорт люблю,читати,просто відпочивати.
Актор Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У 2016 році закінчив Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. Карпенка-Карого, майстерня М. М. Рушковського.
У театрі з 2016 року.
Провідний майстер сцени Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчив Державну театральну студію при Ставропольському академічному драматичному театрі ім. М. Лермонтова (філіал ГІТІСу). Працював у Ставропольському академічному драматичному театрі, у Краснодарському академічному драматичному театрі, в Театрі ім. М. Гоголя в Москві.
У театрі з 2000 року.
Провідний актор Київського академічного драматичного театру на Подолі. Актор, поет і музикант.
Ліквідатор аварії на ЧАЕС у 1986р.
У театрі з 1992 року.
Брав участь у концертах для бійців АТО та сотників Майдану (2014-15 рр.) та благодійних акціях для поранених у київському шпиталі.
Чому вирішили стати актрисою? – В 3 классе к нам на урок пришла руководитель школьных кружков и сказала, что в школе появился театральная студия! Ну дальше в голове загорелась лампочка и слово театр ярко-ярко засияло в сердце.
Яку роль мрієте зіграти? – Тут наверно больше не про роль, а с кем из режиссеров поработать).
Чим любите займатися у вільний час? – Шить!
А тут ви можете написати те, що ми не спитали, але ви дуже хочете сказати. – Люблю печь торты!
Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі на Подолі працює з 1989 року.
Учасниця міжнародного театрального фестивалю 1990 року в Греції «Олімпікос».
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого, курс Висоцький Ю.Ф.
У театрі з 2016 року.
грають декілька акторів
Театр на Подолі на чолі з Віталієм Малаховим з'явився на мистецькій території Києва в 1987 році. Комерційний успіх став можливим завдяки довгостроковому договору з тюменською нафтодобувною компанією. Театр вирушає на гастролі на південь Західного Сибіру. Зароблені кошти витрачаються на облаштування сцени та поліпшення фінансового становища трупи.
Протягом семи років з моменту свого народження Театр на Подолі був практично мандрівним, і в кожному турне отримував визнання. Так, британська газета «Обсервер» порівнювала виставу «Ніч чудес» з «бездонним океаном під час шторму». У 1993 р. видання «Гардіан» відзначило високу художню цінність музичної вистави про протиборство зі смертю «Бенкет під час чуми» з огляду на Чорнобильську трагедію. Про театр, що ризикнув привезти дві шекспірівські вистави («Сон літньої ночі» та «Яго» за мотивами «Отелло») до стриманої Великобританії й завоював популярність в очах преси та публіки, із захопленням писали «Таймс», «Файненшіал таймс» та інші. Трупа Театру на Подолі була визнана однією з найкращих у програмі найпрестижнішої імпрези в Единбурзі (Шотландія), де водночас показували вистави близько 900 труп.
У 1994 р. Театр на Подолі отримав статус державного.
Академічні театри Києва завжди заслуговують на особливу увагу. У 2006 р. за видатні досягнення в розвитку українського драматичного мистецтва цього статусу набув і Театр на Подолі.
У 2015 р. будівля театру закривається на дворічну реконструкцію. Оновлений Театр на Подолі запрошує глядачів на вистави формату 5D з використанням технологічних можливостей мобільної сцени, нового звукового обладнання, проекційного екрана, снігових установок.
Театр активно займається благодійницькою діяльністю, влаштовуючи особливі вечори для людей з обмеженими можливостями. На його сцені проходять вистави для людей з вадами зору та порушенням слуху, театр обладнаний з урахуванням потреб людей з інвалідністю (є пандус і ліфт).
« Пан Лампа »
