Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
В одного Хазяїна був Кіт. Та такий ледацюга, що й годі казати. Навіть мишей лінувався ловити. А чого їх ловити, коли миші самі приносили Котові і сало, і ковбасу – аби їх не чіпав. А коли Кіт не полює на мишей, хазяїн змушений полювати на Кота. Піймав він бідолаху, та й відніс до лісу. А що з Котом трапилось далі, ви дізнаєтесь на виставі. І, як в кожній казці, в ній своя мораль – як не хитруй, а неправда завжди буде розкрита.
Радянський і український театральний актор і режисер лялькового театру. Головний режисер Хмельницького академічного обласного театру ляльок, заслужений діяч мистецтв України. Президент Всеукраїнської громадської організації лялькарів «УНЦМСДТЛ UNIMA – УКРАЇНА» українського національного центру Міжнародної спілки діячів театру ляльок «UNIMA».
У тому ж 1973 році прийнято в акторську трупу Хмельницького обласного театру ляльок, де працював сезон 1973-1974 років.
З червня по листопад 1978 року працював актором Одеського театру ляльок. Після проходження в 1978-1980 роках строкової служби в Радянській армії - актор Хмельницького обласного театру ляльок (1980-1981).
Робота по режисерській спеціальності почалася в Рівненському обласному театрі ляльок, куди потрапив за розподілом на посаду режисера-постановника.
З червня 1989 року на посаді головного режисера Хмельницького обласного театру ляльок. Заслужений діяч мистецтв України, лауреат Премії Кабінету Міністрів України ім. Л. Українки, лауреат премії НСТДУ ім. Клеха
Батько, Пустовий Тимофій Микифірович, працював у колгоспі садівником, мати, Пустова Текля Йосипівна, працювала у колгоспній ланці.
В 1968 році написав свою першу пісню, а в районній газеті надрукував гуморески.
У 1969 році втупив ло Київської студії естрадно-циркового мистецтва на розмовний відділ.
1970 році був призваний до лав Радянської армії, проходив службу у внутрішніх військах у місті Дніпропетровську. Під час служби брав участь у армійській художній самодіяльності, як музикант ВІА, читець-гуморист. У 1972 році був демобілізований після закінчення строку служби.
У 1973 році був прийнятий на посаду методиста Віньковецького Будинку культури.
У 1975 році нагороджений Золотою медаллю, як лауреат Першого всесоюзного фестивалю самодіяльної художньої творчості.
У 1983 році переїхав до м. Хмельницького і був прийнятий на посаду актора в обласний театр ляльок, на якій працював до 1985 року.
У 1985 році переведений на посаду завідувача музичною частиною театру, на якій працював до 1988року. Написав музику до своїх перших вистав – «Мишкові гулі», «Ох і цей Мицик!», «Лоскутик», «Підступний сірник» та ін.
У 1992 році повернувся у Хмельницький театр ляльок на посаду завідувача музичною частиною на якій працюю по сьогоднішній день.
Впродовж цього періоду написав музику до сорока трьох вистав, які йдуть як у Хмельницькому театрі ляльок, так і у театрах Києва, Вінниці, Львова, Сімферополя, Полтави, Рівного, Луцька та інших міст України.
Навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенка-Карого та Київській муніципальній академії естрадного та циркового мистецтв.
У театрі з 2011 року. Як режисер здійснив постановки витав «Солом’яний бичок», «Fuge», «Прийде сіренький вовчок».
Співзасновник приватного театру ляльок «ХТО», був співорганізатором літературного фестивалю «Літера» та камерного фестивалю читань драматургії «Читка». Член НСТДУ. Член UNIMA-Україна. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського. Полюбляє хороше кіно та коротку прозу.
У театрі з 1986 року.
Навчався у Ніжинському коледжі культури і мистецтв імені Марії Заньковецької та Київській муніципальній академії естрадних та циркового мистецтв. Член НСТДУ. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.
Вважає, що любов до театру у дітей зароджує саме театр ляльок.
Провідний майстер сцени.
У Чернігівському обласному театрі ляльок працює з 1984. Навчався у Дніпропетровському театрально-художньому коледжі (відділення – актор театру ляльок). Представляв українське мистецтво театру ляльок на міжнародних фестивалях і гастролях в Німеччині, Австрії, Польщі, Грузії. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.
В Чернігівському обласному театрі ляльок працює з 2011 р. Навчалася в Дніпропетровському театрально-художньому коледжі та у Національному університеті «Чернігівський колегіум» імені Т.Г.Шевченка. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського. Член UNIMA-Україна.
В Чернігівському театрі ляльок працює з 2003 року.
Навчалася в Ніжинському коледжі культури і мистецтв ім. М. Заньковецької та Харківському університеті мистецтв ім. І Котляревського. Член НСТДУ. Лауреат обласної літературно-мистецької премії ім. М. Коцюбинського.
Життєве кредо: «Менше пафосу, більше позитиву».
Чернігівський обласний театр ляльок ім. Олександра Довженка свій перший театральний сезон відкрив 26 листопада 1976 року виставою «Срібне копитце» за казкою П. Бажова. Новостворений театр став продовжувачем справи першого професійного театру ляльок в Україні, який діяв саме в Чернігові у 1921 році (театр маріонеток під керівництвом Віктора Швембергера).
З 1988 року театр працює в статусі театру для дітей та молоді з двома акторськими трупами: драматичних акторів і акторів-лялькарів.
Новий етап у житті чернігівських лялькарів розпочався у 1996 році. Лялькова трупа отримує власне приміщення (колишній дитячий кінотеатр ім. Олександра Довженка). Так разом з будівлею театр отримує також ім’я відомого земляка.
У репертуарі театру – понад 40 вистав. Основу репертуару складають вистави для дітей. Вистава чернігівських лялькарів «Ангелик, що загубив зірку» за п’єсою Н. Шейко-Медведєвої (режисер В. Гольцов) у 2018 році стала переможницю І-го Всеукраїнського театрального фестивалю-премії «ГРА» у номінації «Краща вистава для дітей».
Гармонійно поєднуючи традиційні форми лялькового дійства з пошуком нових форм виразності, театр сміливо береться за творчі експерименти та проєкти. Прикладом є співпраця з «Гете-Інститутом в Україні» над постановкою вистави Гамлет-машина» Гайнера Мюллера та Українським Культурним Фондом по реалізації проєкту «Чарівне коло».
Театр впевнено розширює вікові категорії своїх глядачів, поповнюючи репертуар виставами складного філософського звучання. У чернігівського глядача користується популярністю «Вечірня сцена» театру, в програмі якої йдуть вистави: «Гамлет-машина» Гайнера Мюллера, «Великий льох» за поемою Тараса Шевченка, «Ріка… Життя...» (за сторінками щоденника Олександра Довженка), «Казковий світ Михайла Коцюбинського» та ін. Вистави Чернігівського обласного театру ляльок здобули відзнаки і визнання на фестивалях та гастролях в Україні, Австрії, Болгарії, Польщі, РФ, ФРН.
На базі театру працює Творча Експериментальна Майстерня, яка об’єднує талановиту творчу молодь у віці 10-19 років (викладач – режисер Рената Гафурова).
Театральна зала театру розрахована 180 глядачів. Оформлення фоє театру нагадує площу казкового королівства. Перед виставами в фоє проводяться інтермедії, розважальні програми, виступи дитячих колективів, виставки, майстер-класи, функціонує міні-музей театральної ляльки. Панно біля входу в театральну залу – улюблена фотозона відвідувачів театру, перед виставами тут маленьких глядачів завжди зустрічають казкові герої.