Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Після… »
«Після…» – містична комедія режисера Ігоря Вялова та художника Ігоря Білецького за новою моторошною п’єсою Дмитра Корчинського.
Твір видатних акторів, знаного режисера та знаменитого художника-постановника відзначається особливим блюзнірством, нетолерантністю і зневагою до суспільної моралі.
Вбивця, брудний політик і філософ, який гірший за них обох разом взятих, зустрічаються для того, щоб судити один одного й усіх навколо...
Буде весело і страшно.
« Земля обертається зі скрипом »
« Легені »
Драма
« Вибір за тобою »
« Циганочка з виходом »
Мелодрама
« Патріс »
Комедія
У 1996 році закінчив акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища, курс В.І. Ковалевського
З 2010 року - навчання на кафедрі організації театральної справи Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенка-Карого
1996 - 1999 - артист Чернігівського молодіжного театру
1999 - 2013 - артист Дніпропетровського молодіжного театру
2007 - 2008 - артист Дніпропетровського академічного театру ім. Т.Г. Шевченка
2007-2012 - артист Запорізького театру "VIE"
З 2013 року працює в Театрі драми і комедії на лівому березі Дніпра.
Лауреат вищої театральної нагороди Придніпров'я «Надія Січеславни»:
в номінації «Краща чоловіча роль другого плану» за роль Мікеле в спектаклі «Філумена Мартурано» Е. Де Філіппо (2003)
в номінації «Краща чоловіча роль другого плану» і Гран-прі за високий професіоналізм і майстерність у створенні характеру англійського джентльмена в екстремальних обставинах за роль Джорджа Пігдена в спектаклі «№ 13 або божевільна ніч» Р. Куні (2006)
в номінації «Краща чоловіча роль» за роль Бомбіли у виставі «Рейс 1 999, або Карма успішності» Л. Андронова (2008)
За моноспектакль «Все, нарешті» П. Турріні:
Лауреат в номінації «Кращий актор фестивалю», Всеукраїнський фестиваль недержавних театрів «Курбалесія» м. Харків (2009)
Лауреат в номінації «Краща чоловіча роль» Міжнародного фестивалю «Мельпомена Таврії», м. Херсон (2011)
Лауреат в номінації «Краща чоловіча роль» Міжнародного фестивалю "Homo Ludens", м.Миколаїв (2011)
Лауреат в номінації «Краща чоловіча роль» Міжнародного фестивалю «Арт-Окраїна», м. Санкт-Петербург (2011).
Український актор театру та кіно. Спортсмен.
2012 – 2013 – Голова молодіжного крила партії «Удар» в Івано-Франківській області.
Багаторазовий призер чемпіонатів України з бодібілдингу, призер чемпіонату світу серед юніорів «NABBA WORLD CHAMPIONSHIPS Malta 2010»,чемпіон Європи по жиму штанги 2013, Кандидат у майстри спорту України по жиму штанги.
Грає в театрі, знімається в кіно та серіалах.
Маріїнський театр – це театр, який нарешті змирився з існуванням інших жанрів – цирку й кінематографа – й відмовився конкурувати з ними у створенні візуальних ефектів. Глядач іде в театр спостерігати жести, міміку й риторику актора, а не трюки та спецефекти.
Це театр, після перегляду вистав якого у глядача мають виникати не лише емоції, але й ідеї. Він має стежити не лише за сюжетом, але й за думкою. Зрештою, театр – елітарна розвага.
Це театр високих станів. Нині забагато вистав, які спрямовані нижче живота. Набридло.
Це антиманіхейський театр. Вистава не має розбещувати й отупляти. Вона має
зміцнювати глядача у вірі, надихати його на національне почуття, стимулювати расовий інстинкт.
Це постпсихологічний театр, який значною мірою ґрунтується на ідеях нашого великого
співвітчизника Валерія Курінського.
« Після… »
