Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
Париж – це місто кохання! А передмістя Парижу – це передмістя. Але якщо мешканці Парижу вирішують відпочити в передмісті – тут може трапитись все що завгодно! Чоловіки, дружини, друзі, коханці, незнайомці і навіть курчата можуть зійтись у найзаплутаніших детективних сюжетах. Яка з цього може вийти історія? – Ви не повірите. Історія як я закохався в свою дружину!
Творча людина, інколи, здається дивною, навіть дивакуватою, наче живе в паралельній реальності. Це цілковита правда. Поки ми працюємо, їмо і, навіть, займаємося спортом, в її уяві народжуються цілі чудові світи, незнайомі нам образи, нові незабутні звуки – мистецтво. І це – чудово! А от як працювати з такою творчою людиною? Та дуже просто і весело. Сідайте зручніше та… здається вже починається. Тож зараз ми все вам покажемо, аби ви послухали. Ось якось так.
Вода дарує життя. Та на ранчо сім'ї Карі вже кілька місяців панує засуха. 101 градус не тільки за вікном, а і у стосунках між героями. Батьку не терпиться видати заміж доньку, що «засиділася» у дівках, але помічник Шерифа (чудова партія, на думку сім'ї Карі) зовсім не хоче її брати за дружину; молодшому кортить скуштувати дорослого життя, а старший - воліє позбутися тягаря відповідальності. А вже зовсім доросла дівчинка Лізі ще вірить, що до неї прийде щастя. Та в один із найспекотніших вечорів у їх двері заходить Продавець дощу… Історія кліматичної катастрофи, розказана Річардом Нешем, звучить, як небанальна історія пошуку щастя, а ще більш виразною її робить жанр мюзиклу. Потужний і несподіваний драматичний сюжет, оригінальна музика та пісні, якраві балетні номери зробили виставу насправді ідеальним поєднанням музичного і драматичного начал.
Пишеться історія, міняється географія, планети сходять зі своїх орбіт, а кохання залишається таким же непередбачуваним дійством- веселим і трагічним, наївним та ємоційним...
Класична мелодрама радянських часів. Втім, часи можуть і змінювати назви, але людина завжди залишається людиною. І тому історія зародження кохання двох немолодих самотніх людей сьогодні хвилює глядача так само, як и тридцять років тому. Тим паче, якщо цю історію розповідають талановито та сучасно. Ризьке узбережжя, море, сонце, догорає літо. ВІН і ВОНА... Таку картинку малює автор на початку п'єси. Саме так розпочинається їхній курортний роман...
Чи легко любити? Любити людину, яка подобається багатьом – так. А якщо об'єкт любові не вписується в загальноприйняті рамки стандартів краси? Якщо треба щоразу захищатися від глузувань навколишніх або ховатися від їхніх співчутливих поглядів? Це вже складніше. Коли Том познайомився з Еллен, він навіть і не підозрював, як йому буде важко надалі. Несподівано, на противагу його почуттів до коханої, було серйозно, категорично поставлено думку людей, яких він не любив і, загалом-то, не дуже поважав. Але найкраще про п'єсу говорить сам автор: «У "Жирній свині" я бачу себе. Ця історія про людську слабкість при неймовірних труднощах, з якими багато хто з нас стикається, коли намагається прожити, захистити, зберегти те, у що вони вірять. І в цьому весь я, – благі наміри і напрочуд жалюгідні потуги зберегти обличчя , коли доходить до справи . Героїзм – річ важка». Чи витримає Том випробування, яке принесла йому любов до неординарної, «нестандартної» жінки, чи «піддасться на просте бажання подобатися і вписуватися в хоровод життя»? Про це глядач дізнається тільки в останні хвилини вистави .
Спектакль вызвал только положительные эмоции. Интересный интригующий сюжет с элементами юмора. Спектакль понравился. История о том, как влюбиться в свою жену. Собравшись на уик - энд в комичной, запутанной детективной истории наши герои пытаются отыскать правду. Жены, мужья, любовники, кухарки, друзья в круговороте пикантных ситуаций и интриг. Кто кем кому приходится им и предстоит разобраться. Актеры сумели передать свои образы.
Місцями, було дуже смішно. Сподобалося, що вистава комедійного жарту і в ній були моменти, які примушували дійсно весело посміятися. Сподобалася гра акторів, їх костюми. Дуже сподобалося, що під час вистави і після було про що подумати. Тема Подружніх зрад дуже актуальна, весь час хотілося заглянути героям в голову і зрозуміти, що саме штовхнуло їх на першу зраду...Завдяки виставі я переконалася, що з нами роблять те, що робимо ми. І люди, які зраджують своїм партнерам і намагаються всіх перехитрити - ще сильніше затягують мотузку на власній шиї і, рано чи пізно, їм це вилізе боком. Досить надихаюча на роздуми вистава) Гра акторів була досить хорошою та реалістичною) У залі було дуже сильно холодно. Висидіти 2 години в холодильку реально складно, навіть якщо вистава цікава.
Вистава смішна, але було нуднувато. Погано налаштований звук, музика з колонок робила нечутними деякі моменти. Також було холодно в залі і це відволікало від вистави. Цікаві непередбачівальні обороти, які важко передбачити. Мова йде про вечір сімейної пари в компанії коханців. І вони не знають, кто є ким для кого.Образи були яскраві. Але зануритися у виставу не вдалося. Було холодно та непривітно. Незручні сидіння.
Незалежний Театр Сучасної драми та комедії зародився на Русанівці і довгий час був невід'ємною частиною Культурного Центру «Краків». Тісні зв'язки з «Краковом» позначились на траєкторії розвитку театру. Одна з місій театру сприяння розвитку культури в суспільстві через «живі» вистави та перформанси. «Живі», тому що репертуар постійно змінюється, театр експериментує з формами та змістом вистав.
Театр відкритий до нових облич та проектів. Колектив театру тісно співпрацює з молодими митцями, студентами та іншими незалежними театрами.
Рік тому, об'єднавши зусилля театральних та хореографічних колективів з різних міст України, був проведений безкоштовний фестиваль «Вільна сцена» на Русанівці, що зібрав близько 3000 тисяч глядачів. Крім того, раз в 3 місяці відбувається прем'єра від випускників акторської студії, що працює в рамках театру.
Наразі вистави проходять у театрі «Берегиня» та переважна більшість у приміщенні університету КНУТД вул.Немировича-Данченка, 2. За цією ж адресою діє акторська студія.