З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Ото була весна
Ото була весна
Ото була весна
Ото була весна
Ото була весна
Ото була весна
Ото була весна
Ото була весна

« Ото була весна »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Вистава, що створена за однією з найкращих українських п'єс 19 сторіччя, сучасно мовою розповідає про одвічний та нескінченний пошук людиною своєї долі.

Так вже створені ми – кожному призначена в житті своя доля, свій шлях, своя половинка… Іноді ми – розумні та горді – намагаємося самотужки змінити свою долю, втекти від неї. Та це не завжди вдається… І добре, якщо подібні наші намагання не призводять до трагічної розв'язки…

«Ото була весна» – сучасна, жива, сьогоднішня історія! Звичайні хлопці і дівчата, яких можна зустріти на вулиці, та ті, яких можна було зустріти сто років тому, нічим не відрізняються одне від одного, коли мова йде про справжні почуття, про пристрасть, яка затьмарює розум, любовний трикутник, з якого майже неможливо знайти вихід, та кохання, про яке неможливо забути.

Виставу грають молоді актори – грають щиро та пристрасно. Кохають, ревнують, зраджують, страждають… і знов кохають. І дивлячись виставу, в якусь мить забуваєш, що перед тобою артисти – настільки живими та близькими до нас постають вони в своїх ролях.

Музичне рішення вистави побудоване на композиціях з репертуару гурту «Океан Ельзи», що органічно ввійшли в палітру вистави та ще більше наблизили її до сучасного глядача.

Жанр: драма
Тривалість: 2 години 45 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
ІВАН, старий москаль
Олексій Грудий
Єгор Снігир
СОФІЯ, дівчина, його дочка
Валерія Колесник
Віталія Почевалова
ГАННА, вдова
Ольга Білоног
ГНАТ, парубок, її син
Олександр Гайдамачук
ВАРКА, дівчина
Ірина Шумська
ДЕМ’ЯН, парубок
Кирило Сузанський
ПАРАСКА, дівчина, його сестра
Поліна Кіно
Вікторія Мотрук
ОМЕЛЬКО, парубок
Данило Кіно
Владислав Сведенюк
СТЕПАН, парубок
Роман Листопад
ХАРИТОН, парубок
Євген Ющук
Данило Кіно
ЯВДОХА, хазяйка на вечорницях
Марина Пащекун
Сценограф
Автор музичного оформлення
Хореографиня
Хормейстерка
Художниця по костюмах
Художник з освітлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 18
4.9
5.1
5.4
4.9

Поетеса зламу століть. Так називають Лесю Українку, яка дуже тонко відчувала та описувала природу людських відносин. Нині перед вами – режисерська версія любовної божевільної драми у постановці Івана Уривського. У центрі сюжету спокусник Дон Жуан, егоїстична Донна Анна і камінний, консервативний командор дон Гонзаго де Мендоза. Дон Жуан у письменниці постає не таким, як його літературні прообрази авторства Гофмана, Мольєра, Моцарта, Байрона чи Пушкіна. Адже він тримається гордо, прагне волі і йде за щирим покликом свого серця! У цій любовній пригоді кожен прагне щастя… Та якою ціною? І чиї життєві принципи виявляться сильнішими?

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Що може бути сильнішим від спопеляючої пристрасті? Нічого! - так колись думав Дон Жуан, повертаючись від однієї звабленої ним донни до іншої. Любов, потяг - ось що вело його цим шляхом, доки випадок не звів його з честолюбною донною Анною. Ця жінка докорінно змінила його уявлення про щастя, призначивши досить високу ціну за володіння собою. Але закохані не можуть бути дріб'язковими, тож Дон Жуан не зупиниться, навіть якщо доведеться дорого платити за любов. І ось вже статуя Командора прикрашає цвинтар. Честолюбна донна Анна приміряє на Дон Жуана Командорський плащ, а на себе - королівську корону. Але грянув грім, надвоє розкололося небо - і важкі кроки кам'яного велетня наповнили душі закоханих крижаною хвилею страху. Відплата... Так вже трапилося, що назавжди останньою коханою Дон Жуана залишилася донна Анна. Це, мабуть, єдине, що поєднує усі історії про Дон Жуана, розказані Мольєром і Фришем, Пушкіним та Цвєтаєвою. І, нарешті, історія пристрастей, де немає прірви між почуттями та розрахунком, де воля жінки - закон для чоловіка, історія кохання, придумана Лесею Українкою. Нинішня вистава - п'яте звернення театру до драми великої української поетеси після 1939, 1946, 1951, 1971 років.

5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
5.5

Вистава за мотивами відомої книги польського письменника Януша Вишневського «Самотність в Мережі». Ця історія викликала багато суперечок, але нікого не залишила байдужим, адже багатьом людям знайомі і сумніви, і надія, і побоювання, які викликає знайомство в інтернеті і відносини на відстані. Ось і вони так познайомилися. Вона з Польщі, він – із Німеччини. Їх випадкове листування переросло в справжню пристрасть. Але чи варто зустрічатися та кого ми любимо більше: реальну людину, або образ, який створила наша уява зі слів, очікування і самотності? Та й взагалі, чи можна назвати це коханням? А якщо і так, що гірше – відстань або зустріч? Самотність біля ноутбука огортає героїв не менш щільно, ніж радість спілкування. Підштовхує їх один до одного і тримає на відстані. Тепер перед ними стоїть вибір, який кожен повинен зробити сам.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.3
5.0
5.7
5.3

«Гедда Ґаблер» (Hedda Gabler) – одна з найбільш визначних п'єс класичної європейської літератури, написана норвежцем Генріхом Ібсеном більше сотні років тому. Але ця історія цілком могла трапитися в одному з приватних будинків Києва. Гедда вийшла заміж за Тесмана, якого ніколи й не кохала… Та несподівано до неї завітало її минуле – талановитий науковець Ейлерт Левборг… І ось вже перед нами така собі «зустріч випускників», на якій кожен хоче самоствердитися… А попереду – інтриги та одкровення, брехня та пристрасть, маніпуляції та неземна насолода від можливості тримати чиюсь долю у своїх руках… На сцені театру «Золоті ворота» глядачі побачать сучасну виставу про аномалію людини, яка сьогодні намагається зберегти себе такою, якою її виховав батько-генерал. Гедда по-своєму дуже жорстоко мститься всьому світу за те, який він спотворений. Вона прагне жити на своїх умовах, не зраджуючи собі, прагне бути собою. Гедда – жорстка зовні й ідеалістична всередині! Гедда – не розкидається словами, вона є їхня суть! …Так люди не роблять… А як??? У головній ролі – Ірина Ткаченко. «Іра – це той випадок, коли хороша, складна людина і якась невловима, витончена та загадкова жінка поєднуються і в сумі дають міцний коктейль. Вона п'янить, манить і лякає одночасно…» – режисер вистави Олена Щурська.

5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.7
5.7
5.7
5.7

19 березня 2012 року виставою «Увертюра, До побачення» відкрилася довгоочікувана Камерна сцена театру, яка носить ім’я Сергія Данченка. На сьогодні ця вистава для франківців вже є знаковою, вона представляла українське театральне мистецтво на численних міжнародних театральних фестивалях та форумах. Прийменник «до» навмисне написаний і вирішений режисером Андрієм Приходьком з великої літери – це й увертюра до побачення, і обіцянка зустрічі, і надій. Безкінечних надій на примарне щастя двох самотностей. Час, егоцентризм владні з’їсти почуття, але не душі. І бодай найменша надія, спроможна зробити неможливе можливим, жевріє в кожній людині, як маленька свічечка в долонях героя оповіді Масіно (Остап Ступка), освітлюючи шлях його колишнього кохання, Марії (Наталя Корпан). Фото та анотації надано театром.

Відгуки
Анна П.

Гуляя по историческому центру Киева,любуясь и изучая историю и великолепие Софийского и Михайловского соборов,Майдана незалежности,не стоит забывать и о пище духовной;рядом с музеями,художественными галереями и выставками ,во дворах ул.Михайловской притаился довольно камерный,но очень уютный,душевный и какой-то прям домашний(видимо,это заслуга милейших девушек-администраторов) театр "Новий український театр" под руководством Виталия Кино.На двух небольших сценах -довольно обширный репертуар,включающий в себя как постановки современных авторов,так и признанную классику.Классику,изучаемую в школах-институтах,по обязательной программе,но которую я бы призывала пересматривать еще и еще не раз,прожив жизнь,многое уже познав и пережив!!!Вот например пьеса Карпенко-Карого "Безталанна",по мотивам которой и был поставлен Виталием Кино спектакль "Ото була весна",с успехом идущая на сцене театра уже четыре года,была написана более 130 лет,но как же все актуально и свежо смотрится!В первом действии вообще все легко и невимушено,остро-отчетливо вспомнилась собственная молодость,у нас точно все так и было-так же беззаботно гуляли,веселились,влюблялись,расходились,ревновали,обижались!очень понравилось поєднання народных песен с современными композициями группы "Океан Эльзы",прекрасное музыкальное решение!и кажется,что на сей раз точно удастся избежать трагедии,ну вот точно не так безжалостно и безысходно как ,скажем,в "Украденом счастье"Франка или "Лимерівні"Панаса Мирного ,но нет....Во втором акте настоящая боль,страсть,метания,невозможность существования,невыразимая мука и любовь,конечно все заканчивается трагически,оставляя слезы на лице зрителей и мучительный вопрос к мирозданию "Кто виноват?"(именно таково первое название произведения)Более ста лет назад написана,говорите???!!!ну-ну!!!Очень все органично смотрится ,молодые артисты буквально "пропускали" все через себя,народних пісень запросили співати випускников муз.академии при Лавре,ну а особенно хочется отметить исполнителей главн ых ролей-роковую красавицу Варку-Ирина Шумская,милую и любящую безоглядно,трепетную Софию-Виталия Почевалова и третьего в этом трикутнике страстного и нерешительного одновременно-Александр Гайдамачук,почувствовали,донесли до зрителя трагизм происходящего!Ничего не проходит бесследно,не уходит в песок,не теряется в прожитых годах и столетиях,любов це завжди любов....

Ольга С.

Вся вистава була дуже емоційною та зворушливою. Вона розповідає про складні теми з гумором, вистава сповнена пристрасті та пікантних моментів, романтична та ніжна історія. Рекомендую, насамперед для молодих людей, що ще не одруженi, пiдлiткiв 16+, та взагалi широкому колу глядачiв. Сюжет розповiв про долю молодого подружжя, що через незникаюче, всепроникаюче та пристрасне кохання чоловiка до своэi бувшоi дiвчини производить то трагi чноi загибелi його молодоi вагiтноi дружини, що палко любила своего зрадливого чоловiка. У виставi сподобались щирi емоцii та пристрасна, жива гра молодих акторiв, що не зiграли, але "прожили" епiзоди життя сiльськоi молодi справжньо та гарячо. Затронув душу жiночий живий спiв, навiть були спiв та пустощi молодi у антрактi:). Був вдало пiдiбраний музичних супровiд вистави репертуаром гурту "Океан Ельзи", що нiби наближав подii тих часiв до сьогодення, даючи можливiсть уявi глядача бiльш яскраво побачити життя та вiдчути глибину почуттiв героiв. Та допомiг спроектувати долi минулого у сучасних свiт. Бо зрештою людськi почуття не мають вiку чи еволюцii, ix вогонь завжди горить яскраво, i навiть маленька iскра може перетворити давнiй попiл на ясраве вогнище, що може або зiгрiти або спалити тебе. Взагалi настрій був радiсний, бо рiч шла про життя молодих, емоцiйних людей, та трiшечки з присмаком гiркоти вiд трагiчноi розвязки, але того вимагав сюжет, тож це було зрозумiло, i змусило трохи заглибитись у роздуми.