Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Остання Сюїта »
Автор п’єси – Антон Лисенко.
Моновистава «Остання Сюїта» – це історія життя та смерті музиканта, остання сповідь перед його самогубством.
Життя музиканта від самого народження йому не належало. За нього вже колись давно вирішили, що він має стати музикантом так само, як і його геніальний дідусь. Далі по життю йому доводилося йти за чиїмись бажаннями, примхами долі, тому що в самого не вистачало сил та наснаги змінити хоча б щось. Залишалось лише плисти за течією, жити з дружиною, яку не кохав, виконувати роботу, яку не хотів… Все це й призвело його до трагічного фіналу.
« Над прірвою в... (Norway.Today) »
« Прощальне танго »
Трагікомедія
« Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків »
« Серпень: Графство Осейдж »
Дуже специфічна комедія
« Second love »
Мелодрама
З відзнакою закінчив Київське училище №16 за спеціальністю «столяр». У 2005-му закінчив із відзнакою Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю «Театральне мистецтво» (курс професора Н.М.Гусакової) та здобув кваліфікацію режисер драматичного театру.
Дебютував із постановкою «Дума про братів Неазовських» Л.Костенко у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка. Згодом працював у Рівненському академічному музично-драматичному театрі та Коломийському драматичному театрі. З 2007-го працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 2007 року.
У його доробку – сотня вистав. Зокрема, «Таємниця літаючої жінки», «Між небом і землею», «Обережно – жінки», «Вій», «Макбет», «Сон у літню ніч», «Два серця», «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський», «Страшна помста», «Енеїда», «Ніч перед Різдвом», «Понтій Пілат», «Будинок на кордоні», «Наталчина мрія», «Не плачте за мною ніколи…», «Нью-Йорк, Нью-Йорк», «Тато в кубі», «Каліка з острову Інішмаан», «Ромео і Джульєтта» та багато інших.
Сергій Павлюк веде експериментальну роботу з акторами херсонського театру. Сценічними майданчиками для творчої лабораторії стали сцена «Під дахом», «Сцена на сцені» та сцена «Під колом». На сцені «Під колом» режисер поставив низку моновистав: «Vitalius» з Віталієм Пронько, «Лис-філософ» з Павлом Костенком, «Лицар храму» із Валерієм Гайфулліним, «Мені б у небо» із Антоном Лисенком, «Остання Сюїта» із Андрієм Клочком, «Порожнеча» із заслуженою артисткою України Тетяною Проворовою, «Юда» та «Get happy» із заслуженим артистом України Сергієм Михайловським, «Монолог актриси» із заслуженою артисткою України Олександрою Тарновською тощо…
За час творчої діяльності він багато гастролював зі своїми виставами. Роботи українського режисера побачили глядачі Франції (Таємниця літаючої жінки»), Угорщини («Понтій Пілат»), Молдови («Два серця»), Португалії, Польщі («Не плачте за мною ніколи…»), Ізраїлі, Німеччині та Литві (моновистава «Монолог актриси») тощо.
Режисер має багатий досвід спілкування і творчі роботи не тільки у херсонському, а й в інших театрах України та близького зарубіжжя (Білорусії, Румунії, Польщі, Франції, Угорщини, Португалії та ін.).
2010-го закінчив Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж. У квітні того ж року був зачислений до трупи Херсонського обласного академічного музично-драматичного театру ім. М.Куліша.
Понад 10 років – в оргкомітеті Міжнародного театрального фестивалю «Мельпомена Таврії».
Участь у фестивалях та гастролі:
- У квітні 2016-го із трупою театру їздив у Полтаву, де у рамках Всеукраїнського фестивалю театрального мистецтва «В гостях у Гоголя» показував «Ромео і Джульєтту».
- З моновиставою «Остання Сюїта» у 2018 році взяв участь у грантовому проєкті «Театральний абонемент у бібліотеці». Проєкт було реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
- З моновиставою «Остання Сюїта» виступав на Відкритому театральному фестивалі української драматургії «Дніпро.Театр.UA» (червень, 2019р.) тощо.
Знімається у рекламі. Наразі закінчує Херсонський державний університет – факультет «Культури і мистецтв».
Херсонщина – край театральний, місто корифеїв. Саме тут починали свою творчу діяльність великі постаті української сцени – Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Оксана Петрусенко, навіть знані російські діячі Юрій Шумський та Всеволод Мейєрхольд колись працювали саме в Херсонському театрі.
Херсонський театр існує із 1823 року. Дворяни Херсонської губернії викупили будинок генерала Лобрі і пристосували його під театр. Артисти-аматори протягом майже 50 років грали в цьому приміщенні.
У 1883 році було вирішено розпочати будівництво нового театру у Херсоні, а вже у 1889 році відбулося урочисте відкриття нового театрального приміщення. Під час війни це приміщення було зруйновано і в 1962 році на тому ж місці було збудовано новий театр.
Нині у театрі існують такі театральні майданчики: велика сцена театру, театр-кафе, сцена «Під дахом», сцена «Під сценою», сцена на сцені, деякі вистави показують просто неба – на сцені Лісового театру (база зеленого туризму «Чумацька криниця»).
Протягом сезону у театрі народжується від 10 до 16 прем’єрних вистав. Творчий склад із успіхом гастролює теренами нашої держави та великими просторами Європи.
Із 1999-го року до Херсона приїжджають десятки театрів із різних областей України та інших держав на Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії».
« Остання Сюїта »
