Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Орестея »
Київській академічний драматичний театр на Подолі та незалежній театр "Мізантроп» об‘єднаються задля створення особливого проекту, який стане квінтесенцією акторського інструментарію, новітніх тенденцій у сфері комп‘ютерних технологій та унікальних сценічних можливостей театру.
Ми поговоримо про найсакральніше. Архетипи підсвідомості вийдуть назовні аби проявитися у світі необмежених візуальних можливостей.
Мовою сучасності заговорить античний міф, трансформуючись у високо-інтелектуальне, естетське полотно, з медитативно-гіпнотичними зануреннями в сенси через красу людського тіла, його можливості та глибокі філософські роздуми. Сучасні технології зустрінуться з сучасною людиною, щоб створити новий сучасний міф під назвою «Орестея».
« Кицюня »
Комедія
« Психоз о 4:48 »
« Горе з розуму »
Було цікаво, місцями нудьгувала так як не дуже цікавлюся міфологією і не завжди розуміла сюжет. Сюжет був поставлений на базі давньогрецької міфології, актори досить часто і довго всі разом просто ходили по сцені - це менеі не сподоболося (можливо в цьому була якась ідея, але я її не зрозуміла). актори дуже емоційно показували своїх героїв. Можу порадити тим хто добре розбирається у давньогрецькій міфології.
Вистава «Орестея» являє собою сучасну інтерпретацію давньогрецького міфу. Доповнивши виставу сценічними інструментами й інноваційними технологіями, режисер трансформував загальноприйняте сприйняття античної міфології. «Орестея» – вистава водночас медитативна й шалено непередбачувана. Це творчий експеримент, який варто переглянути усім прихильним альтернативного театру. На мене вистава справила неоднозначне враження, оскільки я надаю перевагу постановкам з більш передбачуваним та послідовним сюжетом. До того ж, я не прихильно ставлюся до демонстрації речей, які сприймаються вульгарно або з відразою.
Сподобалася подача історії та гра акторів. Такий об’єм хореографії був неочікуваним, але добре передав емоції. Дуже запам’яталася сцена танцю двох акторів, яка супроводжувалася чудовим музичним супроводом. Взагалі, звук - це окрема історія в Театрі на Подолі і в цій виставі він використовувався на високому рівні. Також, це було цікаво поєднано з ефектами 3Д анімації на додатковому полотні перед сценою хоч іноді це було досить комічно. Також хотів би відмітити контрастні сцени: від сучасних вставок до атмосферних моментів в стилі стародавньої Греції. Не рекомендував би цю виставу дітям, 18+ - справедливе обмеження і людей, які надають перевагу класичним постановкам :) Вистава викликала заплутані почуття, іноді відразу через певні сцени жорстокості(але це було очікувано враховуючи історії покладені в основу), але запалила інтерес своєю нестандартністю.
Народився 22 січня 1984р. в селі Ілларіоновка Адлерского району Краснодарського краю. Закінчив Санкт-Петербурзьку Державну Академію Театрального Мистецтва (майстерня професора І.А. Богданова) за фахом «режисура музичного театру».
Є членом СТДРФ і гільдії театральних режисерів Росії. За останні 5 років працював в музичних і драматичних театрах, на відкритих експериментальних майданчиках, в академічних залах і цирках. У його арсеналі безліч різножанрових постановок. Академічні оперні вокалісти зустрічаються на одному майданчику з артистами цирку в постановці «Сон у літню ніч», Вільяма Шекспіра, артисти пластичного театру танцюють Чехова, Шарль Бодлер звучить у новій музичній інтерпретації. Весь цей немислимий калейдоскоп жанрів у виставах Мощицького об'єднує одне - актуальність ідеї та співзвучність часу.
Учасник лабораторії «Транскрипція» під керівництвом Кирила Серебренникова (2012), творець і художній керівник театру «Мізантроп».
В арсеналі режисера безліч крос-жанрових робіт, реалізованих як в академічних державних театрах, так і на незалежних, експериментальних майданчиках і навіть цирках.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Харківський університет мистецтв ім. І. Котляревського (театральний факультет, спеціальність: актриса театру і кіно, художній керівник курсу А. Я. Литко).
У театрі з 2008 року.
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
Закінчила Київський національний університет театру, кіно і ТБ ім. І. К. Карпенка-Карого у 2010 р. (художній керівник курсу – Б. С. Ступка).
У театрі з 2010 року.
А у 2010 році Наталія стала переможницею у конкурсі «Наречена року 2010 в Україні».
Актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі з 2006 року.
Театрально-концертні роботи:
Театр на Подолі: «Майстер-клас Марії Каллас» Т.МакНеллі – Софі, Шерон, Пеггі; «Опера мафіозо» В.Станілова – Елеонора; «Біла гвардія» – Юлія (Булгаков Фест 2008); «Лебедине озеро. Сутінки» – Саша;
«Шестеро характерів» – Актриса; Театральний центр «Пасіка» – «Антігона» – Еврідіка, реж. Володимир Кудлінскій.
Київський академічний державний театр оперети:
«Граф Люксембург» Ф.Легар – Анжель; «Голандочка» І. Кальмана – Тангосіта; «Весела вдова» Ф.Легар – Ельга; «Королева чардашу» І. Кальмана – Сільва;
Національна музична академія ім. П.І.Чайковського, оперна студія: «Весілля Фігаро» В.А. Моцарта – Керубіно; «Євгеній Онєгін» П.Чайковського – Тетяна; «Фауст» Ш. Гуно – Маргарита; «Алкід» Д. Бортнянського – Едоніда.
Національна філармонія:
«Йосип Флавій» А. Костіна – Доріон
Симфонічна капела «Ренесанс», Андреівская церква, партії сопрано в:
«Магніфікат» А. Вівальді;
«Реквіємі» В.А. Моцарта;
«Реквіємі» Д. Верді;
Кантата І.С. Баха і Г.Ф. телемана;
«Месії» Ф. Генделя.
2007-2011, протягом місії Надзвичайного і повноважного посла Німеччини в Україні Ганс-Юрген Гаймзет – щорічна участь в святкуваннях на честь Дня народної єдності в Посольстві Німеччини (виконання українського та німецького гімнів).
Нагороди:
Дипломантка «Київська пектораль» у номінації «Кращий акторський дебют» за роль Анжелі в спектаклі «Граф Люксембург» Ф. Легара.
Лауреат міжнародного конкурсу вокалістів, дипломант всеукраїнського конкурсу вокалістів.
Участь у фестивалях:
Фестиваль «Подія», Київ 2008
Шостий Булгаковський фестиваль, Київ 2007
Сьомий Булгаковський фестиваль, Київ 2008
Другий міжнародний фестиваль українських театрів «Схід-Захід», Краків 2015
Міжнародній фестиваль витончених мистецтв BOUQUET KIEV STAGE 2018, Київ, фортеця Золоті ворота
Телевізійні проекти. «Третій дзвінок» з Наташею Грабченко від 28.12.2013 (Тема – Драматичні актори, чому вони співають) Зйомки в серіалах, документальних фільмах.
Провідна актриса Київського академічного драматичного театру на Подолі.
У театрі на Подолі працює з 1989 року.
Учасниця міжнародного театрального фестивалю 1990 року в Греції «Олімпікос».
Народилася 25 квітня.
Закінчила Київський Національний Університет театру, кіно і телебачення імені І.К. Карпенко-Карого, курс Богомазова Д. М. у 2015 році
Закінчив Київський національний університет театру, кіно і телебачення ім. І. Карпенко-Карого (курс С. Мойсеєва).
Працює у Київському Молодому театрі.
Театр на Подолі на чолі з Віталієм Малаховим з'явився на мистецькій території Києва в 1987 році. Комерційний успіх став можливим завдяки довгостроковому договору з тюменською нафтодобувною компанією. Театр вирушає на гастролі на південь Західного Сибіру. Зароблені кошти витрачаються на облаштування сцени та поліпшення фінансового становища трупи.
Протягом семи років з моменту свого народження Театр на Подолі був практично мандрівним, і в кожному турне отримував визнання. Так, британська газета «Обсервер» порівнювала виставу «Ніч чудес» з «бездонним океаном під час шторму». У 1993 р. видання «Гардіан» відзначило високу художню цінність музичної вистави про протиборство зі смертю «Бенкет під час чуми» з огляду на Чорнобильську трагедію. Про театр, що ризикнув привезти дві шекспірівські вистави («Сон літньої ночі» та «Яго» за мотивами «Отелло») до стриманої Великобританії й завоював популярність в очах преси та публіки, із захопленням писали «Таймс», «Файненшіал таймс» та інші. Трупа Театру на Подолі була визнана однією з найкращих у програмі найпрестижнішої імпрези в Единбурзі (Шотландія), де водночас показували вистави близько 900 труп.
У 1994 р. Театр на Подолі отримав статус державного.
Академічні театри Києва завжди заслуговують на особливу увагу. У 2006 р. за видатні досягнення в розвитку українського драматичного мистецтва цього статусу набув і Театр на Подолі.
У 2015 р. будівля театру закривається на дворічну реконструкцію. Оновлений Театр на Подолі запрошує глядачів на вистави формату 5D з використанням технологічних можливостей мобільної сцени, нового звукового обладнання, проекційного екрана, снігових установок.
Театр активно займається благодійницькою діяльністю, влаштовуючи особливі вечори для людей з обмеженими можливостями. На його сцені проходять вистави для людей з вадами зору та порушенням слуху, театр обладнаний з урахуванням потреб людей з інвалідністю (є пандус і ліфт).
« Орестея »
