« Онєгін »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
5.8

В кожну епоху людина вміщена в рамки правил, що визначають як він повинен думати, любити, жити. У світі, такому, як наш, де на перший план виставляються успіх, прагматизм, індивідуалізм, гроші, шлях до "щастя", поступово настає апатія душі, зникає бажання йти далі, народжуються важкі питання про сенс життя.

Кождому з нас дана можливість любити, це той дар, який робить людину подібною Творцю. Як ми використовуємо цей дар? Яким є наш вибір: принести себе в жертву або прийняти жертву іншого? На 178 сторінках роману "Євгєній Онєгин" Пушкін розмірковує на подібні теми і ми, за ним, дослідимо рухи людської душі та її дара любити. Глядач стане частиною нашої вистави: гостями в будинку Ларіних, сусідами Онєгіна, друзями Лєнського та, можливо, відчуватиме себе одним з героїв роману.

Наш сучасний погляд на вічні теми та геніальний роман у віршах О.С.Пушкина, ми назвали - "романтична неокласіка".

Тривалість: 2 години 20 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художник-постановник
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Відгуки (3)
Елена Юрьевна

Новая постановка театра на Печерске "Онегин" порадовала до глубины души. Денис Мартынов и Ольга Ларина выступили одновременно режиссерами и исполнителями соответственно ролей Ленского и Татьяны Лариной. Онегина, главного героя романа Александра Пушкина, блестяще исполнил Руслан Сокольник, а Ольгу Ларину, младшую сестру Татьяны , доверили Светлане Смирновой. Понравились все, потому что чувствовалось в каждой фразе, что они любят Пушкина, глубоко понимают роман, интонируя знакомые строки пронзительно и глубоко, привнося свое, свежее понимание описанных событий. Великолепная оригинальная музыка авторства Дениса Мартынова была органична. Необыкновенно интересный видеоряд с участием Руслана Сокольника показал события из жизни Онегина за пределами дней, разыгранных на сцене. Графические вставки усиливали драматизм. Много режиссерских свежих находок- письмо Татьяны поразило искренностью, игра со свечами, гитарное исполнение, золотая клетка как символ несвободы, обращение непосредственно к зрителям, вовлечённым в происходящее и сидевшим, затаив дыхание. Костюмы отличные, лица красивые и благородные- я потрясена и счастлива! Спасибо !

Альона Русланівна

Тетяна і Євгеній, Ольга і Володимир... Здавалося б, ця історія добре відома нам з юнацьких років, і що нового в ній можна відкрити? А, як виявилося, цілком реально настільки знаний сюжет представити зовсім по-новому і змінити у глядачів сприйняття цієї історії, адже це прекрасно вдалося Театру на Печерську у виставі "Онєгін". Незвична мінімалістична обстановка театральної зали спершу викликала здивування, але зробила акторів ближчими до глядача і дозволила зануритися у внутрішній світ кожного персонажа. Актори заворожили своєю грою і давали можливість проникнутися кожним словом, бо кожна інтонація підкреслювала глибинний зміст тексту. Пронизливий погляд Онєгіна та сяючі очі Лєнського - навіть лише заради цього варто було відвідати цю виставу. Чарівна у своїй печалі Тетяна та кокетлива Ольга справили незабутнє враження. Актори не обмежувалися лише грою на сцені, а і пригощали глядачів чаєм, роздавали запрошення на весілля Тетяни і Євгенія, дарували вірші, запрошували до танцю, а декому навіть дістався поцілунок від Онєгіна... Також слід відзначити гарне музичне та графічне оформлення, зокрема застосування відеоряду, це дуже збагатило виставу. "Онєгін" - неймовірна вистава, яку неодмінно хочеться переглянути ще раз! Творчій команді Театру на Печерську вдалося класичний сюжет Пушкіна зробити дуже актуальним для кожного глядача ХХІ століття.

Яна Я.

Затягнули. Відео значно впливали на настрій, і були нудні, не зовсім до ладу. Відео можно скоротити чи взагалі прибрати. Також затягнуто тихими моментами, коли Тетяна «книги читала» чи малювала. Тетяна якась не емоційна. Завжди один вираз обличчя. А от Чоловіки грали чудово. Вони грали, навіть коли на них не дивилися. Реагували на фрази та на аудиторію. Гарно обіграно з гітарою, дуже оригінально. Доволі сучасна постановка. Классно співпрацювали з залом, було багато контакту і він був доречний і цікавий. Таку класику цікаво дивитись. Що стосується звуку, було дуже гучно, іноді було не. Чутно акторів. Іноді віолончель дратувала. Але в загалом чудова вистава.

Ми знайшли 5 схожих вистав
Увертюра, До побачення
У полоні пристрастей (Камінний господар)
Ото була весна
Місяць на селі