Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Образ речей »
Адам молодий студент Мідвестернського університету. Щоб якось покращити своє матеріальне становище, він влаштовується охоронцем в місцевий музей мистецтв. Тут він знайомиться зі студенткою Евелін, яка просто схиблена на мистецтві, свободі і сексі. Молоді люди проводять багато часу разом, і дівчина кардинально змінює життя Адама. Хлопець переконаний, що дівчина позбавляє його багатьох комплексів, чим робить його абсолютно іншою людиною, здатним отримувати задоволення від свого життя. Однак його найкращі друзі вороже налаштовані проти неї і вважають, що дівчина псує йому життя.
У п’єсі автор зачіпає багато спірних тем і питань відносно життя, мистецтва, речей, людей, образів, предметів.
« Сильніше пристрасті, більше, ніж любов »
Комедія
« Жінка над нами »
Комедія
« Жара »
Оповідання
« Тільки твоя »
Комедія
« Що потрібно холостяку »
Трагікомедія
Для мене особисто це трагі-комедія, бо поруч з гумором були зради та розчарування. Під час перегляду було присутнє відчуття театральної ейфорії завдяки поєднанню гри акторів та музичного супроводу, що час від часу нагадувало нам нещодавню ізольованість. Після вистави був легкий сум через порожню сцену... The show must go on. В основі сюжету історія про дві пари. Цих людей важко назвати закоханим. Чоловіки є давніми приятелями, а жінки не знають одна одну. Свінгери без домовленості - ось так воно буває в житті, коли в стосунках домінує пристрасть над ніжністю. Мистецтво та псевдомистецтво, їхня інтерпретація інувідуумами різних культурних площин. Велике браво для виконавиці ролі мисткині Евелін, харизму котрої не вдалося б приховати поза сценою.
Вистава поєднує комедійні та драматичні моменти. Моментами було смішно, моментами сумно. Сюжет висвітлює наше бажання змінити близьких, те що ми не готові прийняти людей такими як вони є і хочемо їх підлаштувати під себе. Проте причина такого бажання криється в нас самих, наших особистих проблемах і протиріччях. Нашому неприйнятті себе справжніх. На перших хвилинах була деяка недовіра до гри акторів. Проте дуже скоро актори настільки реалістично грали, що сумнівів в справжності не залишалося. Вистава підійде всім, особливо парам, оскільки вона про наше бажання змінити близьку людину, підлаштувати її під себе
В 2005р. закінчив Теребовлянське вище училище культури – режисура – викладач Нечай Анатолій Романович. В 2009р. закінчив Національний університет ім.В Стефаника – історичний факультет : )
«Життя надто складне щоб ставитися до нього серйозно. Люблю «згущонку». Вічна фраза – «хочеш змінити світ – зміни себе» : )»
Театр заснований у 1990 році групою акторів з різних театрів країни та Заслуженим діячем мистецтв України, режисером Ярославом Федоришиним, який закінчив Харківський інститут театрального мистецтва ім. І. Котляревського (клас Всеволода Цвєткова), Московський Державний інститут театрального мистецтва (клас Анатолія Ефроса) та Варшавську Кіношколу (клас Кшиштофа Зануссі).
19 грудня 1990 року (цей день вважається Днем народження театру) трупа вперше вийшла на суд глядача з виставою «Чудо Св. Отця Миколая над Половчином» С. Перського. Це була дипломна робота Ярослава Федоришина, яка мала великий успіх. З нею театр об′їздив багато міст України.
Театр «Воскресіння» ставить такі вистави, які ніколи не йшли на українській сцені. Це правило стало традицією театру і запорукою успіху. Потім було «Благовіщення Марії» П. Клоделя, «Юдита» Ф.-Х. Геббеля, «Каїн» Д. Байрона, «Гірські Велетні» Л. Піранделло.
За короткий час театр завоював прихильність публіки та театральної критики послідовним пошуком виразної театральної мови і конкретної сценічної форми. Відкриваючи українському глядачеві світову драматургію, яка ніколи не бачила світло рампи на Україні, театр крок за кроком розширює театральне світосприйняття публіки та актора. У театральних пошуках «Воскресіння» поєднались традиції психологічного театру та пошуки сучасних театральних форм.
На сьогоднішній день – це один з найяскравіших колективів України. Театр грає 190 вистав на рік, з них 50-60 вистав – в різних країнах світу.
Театр «Воскресіння» – це поєднання традицій психологічного театру в найрізноманітніших сучасних формах та жанрах. Театр будує свої вистави на світовому класичному репертуарі. В репертуарі театру вистави Стрінберга, Чехова, Піранделло, Пінтера, Шевчука, Лесі Українки, Шепарда, Кольтеса, Байрона, Уальда, Куні та авторські сценарії Ярослава Федоришина.
Театр працює як на сцені, так і на вулиці. Вуличні вистави такі, як «Глорія», «Святе та грішне», «Йов», «Вишневий сад», «Зустріти Просперо», «Сни за Кобзарем» зачаровують своєю атмосферою, акторською грою та різноманітними ефектами, які впливають на глядача і заставляють його задуматись над тим прекрасним, що існує в нас і поза нами.
Театр «Воскресіння» бачили на міжнародних театральних фестивалях в Единбурзі (Шотландія), Каїрі (Египет), Трабзоні (Туреччина), Кошицях (Словаччина), Маріборі (Словенія), Белграді (Сербія), Хольцміндені (Німеччина), Лінці (Австрія), Москві, Архангельську (Росія), Хвачеон (Корея), Тегерані (Іран), Амерсруфі (Нідерланди), Кракові, Гданську, Варшаві, Каліші, Любліні, Вроцлаві та в інших містах Польщі.
Театр «Воскресіння» проводить свій міжнародний театральний фестиваль «Золотий Лев», на якому побувало понад 500 театрів приблизно із 80 країн світу. «Золотий Лев» – це найбільший театральний форум України, який завжди відбувається в кінці вересня – на початку жовтня.
Театр «Воскресіння» є членом міжнародного європейського мітингу (IETM) і асоціації міжнародних театральних фестивалів (IFEA).
У 2009 році Львівському театру «Воскресіння» було надано статус академічного театру.
Театр «Воскресіння» – це завжди експеримент на сцені і несподіванка для глядача, тому він має своїх прихильників у різних містах України та за кордоном. Постановки Ярослава Федоришина, вірного керманича театру «Воскресіння» ідуть на сценах Росії, Англії, Словаччини, Польщі та України.
« Образ речей »
