Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Неймовірні пригоди Пеппі Довгапанчоха »
Музична казка за мотивами твору Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» в інтерпретації режисера Олександра Драчова розповідає глядачам казкову історію про неймовірні пригоди дівчинки, яка потрапляє у місто без дітей. Таким чином, маленька розбійниця перевертає звичний світ пересічних обивателів догори дриґом. Вона знаходить нових друзів і нагадує про те, що в кожній дорослій людині все ще живе маленька дитина, тільки треба їй про це нагадати!
Режисер поєднує у виставі гру акторів із мальованою анімацією. Саме в анімаційному сюжеті ми дізнаємося передісторію про Пеппі та її батька (рудого капітана), якого змила хвиля з корабельної палуби в море. Ми занурюємося у сни цієї дівчинки. Уві снах зустрічаємо батька та матір, з якими прагне возз’єднатися наша героїня. Ми, начебто, знаходимося у світі, який вигадала Пеппі, і цей світ неймовірно світлий, добрий і казковий водночас!
« Джельсоміно в країні брехунів »
Мюзикл, казка
« Попелюшка »
Мюзикл, казка
« Принцеса і 100 поцілунків »
Казка для батьків з дітьми
« Русалонька »
Казка
« Зоряний Хлопчик »
Навчалась у Харківському Національному університеті мистецтв імені І.П. Котляревського (2014-2018 р.р.), отримала диплом магістра за спеціальністю – “Майстерність актора театру анімаціїї”. Актриса задіяна у багатьох виставах театру. Виконує головні ролі у ліричних, ігрових та комедійних амплуа.
У 1999 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Актор драматичного театру і кіно» (майстерня Народного артиста України Лисенко Е.В.).
У 2010 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Режисер драматичного театру» (майстерня Садовського Л.В.).
З 1999 р працює в Харківському театрі для дітей та юнацтва.
З 2005 р працює викладачем майстерності актора в Харківській державній академії культури.
Народився у місті Стаханів (Луганська обл.)
Закінчив ХНУМ ім. Котляревського (майстерня А. А. Аркадіна-Школьніка)
З 2016 року працює в Театрі 19 та театрі «Время -Ч-».
З 2019 – у Харківському театі для дітей та юнацтва.
2019 року закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського за спеціальністю актор театру анімації за художнього керівництва Дмитрієвої Оксани Федорівни.
Навчався на кафедрі майстерності актора ХНУМ імені І. П. Котляревського (2015-2019 р.р.) Майстри курсу: нар. арт. Україна Євсюков Юрій Степанович і засл. арт. Україна Бережко Сергій Олександрович.
Ваш знак зодіаку (європейському та східному)? - Близнюки. Рік бика. Улюблений письменник? - Ротфус. Улюблений фільм? - «Закохайся в мене, якщо насмілишся». Улюбленний актор? - Хабенський. Улюблена книга? - Дао-де-Цзин. Улюблений вислів? - «Змінюйся або здохни!» Ваше хобі? - Акторська майстерність. Ваша мрія? - На даний момент немає. Чого Вам не вистачає для щастя? - Я щасливий. У чому сенс вашого життя? - Розкривати потенціал, робити користь. Якби існувала машина часу, я б вирушила ... - Подивитися хто створив життя. Річ, без якої не можу обійтися і дня? - Телефон. У дитинстві я мріяв стати ... - Адвокатом. Якщо не собою, то ким Вам хотілося б бути? - Царем Соломоном. Здатність або суперсила, яку вам хотілося б мати? - Впливати на атоми (жив би вічно, брав будь-яку форму). Щоб Ви запитали Бога, якби його зустріли? - Навіщо все це затіяв? Яка найкраща порада, яку ви коли-небудь отримували? - Потрібно не збирати, а купувати. Куди ти йдеш, щоб побути наодинці з собою? - В кінотеатр. Опиши себе одним словом ... - Імпровізатор. Навіщо Вам Театр? - Для задоволення і експериментів. Навіщо Театру Ви? - Щоб допомагати готувати нових акторів і смисли. Що таке гра? - Усвідомлення життя. Якщо ти твоє життя було виставою, то як би вона називалась? - «Сходження». Твоя улюблена вистава в «ЧК»? - «Запрошення на світанок».
Навчався у Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені І. К. Карпенко-Карого (КНУТКіТ імені І. К. Карпенко-Карого) у 2008-2013 роках, на театральному факультеті за спеціальністю – Актор театру драми і кіно. Майстерня заслуженого діяча мистецтв України Мойсеєва С. А.
Має різнобічний акторський досвід, пробує себе в різножанрових амплуа: актор Навчального театру в Києві (КНУТКіТ імені І. К. Карпенко-Карого); актор Молодого театру (2010-2013 р.р., Київ).
Євген також має досвід роботи в українському кінематографі, має низку Всеукраїнських дипломів і грамот.
Закінчив майстерню народного артиста Росії Орлова Н. Ю. в Челябінському державному університеті культури. Нагороджений грамотами Міністерства культури України, Харківської обласної державної адміністрації, Харківської обласної ради.
З 1984-1985 р навчався в Ленінградському вищому інженерному морському училищі на радіотехнічному факультеті.
У 1992 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Актор драматичного театру і кіно» (майстерня Тягніенко М.І.).
На сцені Харківського театру Для Дорослих з грудня 2019 року.
Спеціальність “Майстерність актора драматичного театру та кіно” здобув у Харківському національному університеті мистецтв ім. І.П. Котляревського.
Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участі професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школи був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнім керівником – Микола Миколайович Синельников. Школі було надано порожнє приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл» за п'єсою М. Толмачева відкрився «Театр казки», пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей.
З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, який називався іменем пролетарського письменника О.М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілець Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західний Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ.
У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджується Театр юного глядача.
Коли на зміну Ф.Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук.
Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово влаштувався в Палаці культури «Харчовик», чекаючи поки відновлять згоріле приміщення. Для того, щоб в таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Беляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів в складний час домогтися творчого підйому.
У 1983 році Олександр Беляцький переходить в український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, і театр очолює Борис Варакін (1983-1989). Режисер Борис Варакін працює в творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко.
З 1996 по 2013 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Юрій Старченко.
З 2011 року посаду директора театру займає Андрій Гапановіч. Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени.
« Неймовірні пригоди Пеппі Довгапанчоха »
