Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Неймовірні пригоди Пеппі Довгапанчоха »
Музична казка за мотивами твору Астрід Ліндгрен «Пеппі Довгапанчоха» в інтерпретації режисера Олександра Драчова розповідає глядачам казкову історію про неймовірні пригоди дівчинки, яка потрапляє у місто без дітей. Таким чином, маленька розбійниця перевертає звичний світ пересічних обивателів догори дриґом. Вона знаходить нових друзів і нагадує про те, що в кожній дорослій людині все ще живе маленька дитина, тільки треба їй про це нагадати!
Режисер поєднує у виставі гру акторів із мальованою анімацією. Саме в анімаційному сюжеті ми дізнаємося передісторію про Пеппі та її батька (рудого капітана), якого змила хвиля з корабельної палуби в море. Ми занурюємося у сни цієї дівчинки. Уві снах зустрічаємо батька та матір, з якими прагне возз’єднатися наша героїня. Ми, начебто, знаходимося у світі, який вигадала Пеппі, і цей світ неймовірно світлий, добрий і казковий водночас!
У 1999 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Актор драматичного театру і кіно» (майстерня Народного артиста України Лисенко Е.В.).
У 1999 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Актор драматичного театру і кіно» (майстерня Народного артиста України Лисенко Е.В.).
У 2010 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Режисер драматичного театру» (майстерня Садовського Л.В.).
З 1999 р працює в Харківському театрі для дітей та юнацтва.
З 2005 р працює викладачем майстерності актора в Харківській державній академії культури.
У 2010 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Режисер драматичного театру» (майстерня Садовського Л.В.).
З 1999 р працює в Харківському театрі для дітей та юнацтва.
З 2005 р працює викладачем майстерності актора в Харківській державній академії культури.
На сцені Харківського театру Для Дорослих з лютого 2019 року.
Ваш знак зодіаку (європейському та східному)? - Близнюки. Рік бика. Улюблений письменник? - Ротфус. Улюблений фільм? - «Закохайся в мене, якщо насмілишся». Улюбленний актор? - Хабенський. Улюблена книга? - Дао-де-Цзин. Улюблений вислів? - «Змінюйся або здохни!» Ваше хобі? - Акторська майстерність. Ваша мрія? - На даний момент немає. Чого Вам не вистачає для щастя? - Я щасливий. У чому сенс вашого життя? - Розкривати потенціал, робити користь. Якби існувала машина часу, я б вирушила ... - Подивитися хто створив життя. Річ, без якої не можу обійтися і дня? - Телефон. У дитинстві я мріяв стати ... - Адвокатом. Якщо не собою, то ким Вам хотілося б бути? - Царем Соломоном. Здатність або суперсила, яку вам хотілося б мати? - Впливати на атоми (жив би вічно, брав будь-яку форму). Щоб Ви запитали Бога, якби його зустріли? - Навіщо все це затіяв? Яка найкраща порада, яку ви коли-небудь отримували? - Потрібно не збирати, а купувати. Куди ти йдеш, щоб побути наодинці з собою? - В кінотеатр. Опиши себе одним словом ... - Імпровізатор. Навіщо Вам Театр? - Для задоволення і експериментів. Навіщо Театру Ви? - Щоб допомагати готувати нових акторів і смисли. Що таке гра? - Усвідомлення життя. Якщо ти твоє життя було виставою, то як би вона називалась? - «Сходження». Твоя улюблена вистава в «ЧК»? - «Запрошення на світанок».
З 1984-1985 р навчався в Ленінградському вищому інженерному морському училищі на радіотехнічному факультеті.
У 1992 році закінчив Харківський національний університет мистецтв імені І.П. Котляревського за спеціальністю: «Актор драматичного театру і кіно» (майстерня Тягніенко М.І.).
На сцені Харківського театру Для Дорослих з грудня 2019 року.
Харківський театр для дітей та юнацтва створений на базі Першої державної театральної школи за участі професора Харківського університету Олександра Білецького. Завідувачем школи був призначений Сергій Павлович Пронський, а художнім керівником – Микола Миколайович Синельников. Школі було надано порожнє приміщення колишнього театру мініатюр, так званого «Катерининського театру», де в грудні 1920 року виставою «Злий галл» за п'єсою М. Толмачева відкрився «Театр казки», пізніше перейменований в Перший державний театр для дітей.
З 1933 року це вже Харківський театр юного глядача, який називався іменем пролетарського письменника О.М. Горького. У 1935 році головним режисером театру стає учень Леся Курбаса, березілець Володимир Скляренко. У червні 1941 року Харківський ТЮГ був евакуйований в західний Сибір. Повернутися до Харкова театру не судилося. З 1944 року він починає працювати як Львівський ТЮГ.
У 1960 році на базі обласного драматичного театру і випускного курсу театрального інституту, яким керував народний артист СРСР Лесь Сердюк, в Харкові відроджується Театр юного глядача.
Коли на зміну Ф.Александріну в театр прийшов Леонід Хаїт, на сцену увірвався дух сучасності. Режисер тонко відчував ті соціальні зміни в суспільстві, які викликала «хрущовська відлига». У 1968 році Л. Хаїт на запрошення Сергія Образцова їде працювати в Московський театру ляльок, і ТЮГ очолює Геннадій Макарчук.
Після пожежі в 1972 році ТЮГ довго поневірявся по клубах, поки тимчасово влаштувався в Палаці культури «Харчовик», чекаючи поки відновлять згоріле приміщення. Для того, щоб в таких умовах вижити, потрібно було налагодити безперебійний випуск нових вистав, не втратити глядачів, поповнити трупу молодими акторами. І перш за все, потрібен був режисер, який зміг би повести колектив за собою. Таким режисером виявився Олександр Беляцький. Саме він став лідером у важкий період поневірянь і зумів в складний час домогтися творчого підйому.
У 1983 році Олександр Беляцький переходить в український драматичний театр ім. Т.Г.Шевченка, і театр очолює Борис Варакін (1983-1989). Режисер Борис Варакін працює в творчому тандемі з художником Сергієм Вербук і композитором Іриною Губаренко.
З 1996 по 2013 року головним режисером театру був заслужений діяч мистецтв України Юрій Старченко.
З 2011 року посаду директора театру займає Андрій Гапановіч. Сьогодні колектив знаходиться в періоді активного творчого пошуку, відстоює право дитячого театру на універсалізацію художньої мови, а керівництво співпрацює як з початківцями, так і з визнаними майстрами сцени.
« Неймовірні пригоди Пеппі Довгапанчоха »
