Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
У Миколаї життя не вдалося. Що ж, буває: кохання, робота, кар’єра – все не так… Не так, як мріялось, не так, як прагнулось. Одинока і спустошена – саме час покінчити з цим невдалим і пустим життям. Але тут раптом з’являється Ангел-охоронець… І якби ж то звичайний ангел! П’яниця, гульвіса, картяр, весельчак… Такий зіпсує любе життя. А може, навпаки? Словом, розпочинається «боротьба за життя». Усміхніться, панове! Ця «боротьба» не завжди трагічна і сумна. Інколи вона буває надзвичайно смішною…
Весілля. Медовий місяць. Затишний будиночок у горах. Так почалася щаслива історія подружнього життя Даніеля та Елізабет. Проте щастя не було довгим – несподівано зникає дружина… Згодом убитий горем чоловік отримує звістку – мадам Корбан знайшлася. Але чому ж він не радіє? Бо в домі замість Елізабет з'являється незнайома йому жінка! Вона веде себе як кохана дружина і постає питання – що не так в цій історії? Кому з цих двох довіряти і як одного з них вивести на чисту воду.
Це проймаюча історія про двох дівчат на ім'я Наташа. Одна з них живе в дитбудинку, інша – в хорошій забезпеченій сім'ї. Вони такі різні, але такі схожі у своїй простій і зрозумілій мрії. Мрії про велике і справжнє кохання. У кожного з нас є мрія і кожен з нас йде до неї різними шляхами. Йде до кінця, до болю в серці, до сміху, що розриває легені, до сліз крізь регіт, до страху в очах.
Театр Ampulka.ua та продюсер Михайло Бондаренко у партнерстві з «Диким театром» презентують виставу «Чуваки не святкують або Ukrainian» Постановка Максима Голенка за творами Руслана Горового Вперше на сцені у якості актора, сам автор – Руслан Горовий Ви побачите те, що ніколи не бачили? Ні! Ви побачите те, про шо всі знають і мовчать Ми скажемо на чорне – чорне, а на біле – біле Війну Назвемо Війною, смерть – смертю, зраду – зрадою. Зустрічайте нову класику – те, що вже зовсім скоро, будуть вивчати у школах та переказувати дітям Нетривіальний сюжет, реалістичні картини буття, жива українська мова, тонкощі психології й подекуди зовсім абсурдні рішення персонажів – ось що чекає вас. Вистава від початку й до кінця сповнена людяності й переживань за кожного з нас. Перед нами проходить життя, в якому є і любов, і ненависть, і завзятість, і абсурдність дій. Реалізм, психологізм, людяність… все знайшло своє місце в цій виставі. Фото: Олексій Товпига
Надихнули мемуари Харукі Муракамі. Жива музика і найвідоміші у світі роздуми про Біг найвідомішого у світі японського літератора на терасі історчиної будівлі у центрі Києва. Свіжо, іронічно, зворушливо і мотивуюче! Обіцяємо вам справжню пробіжку, коли пульс 120 ударів на хвилину, в навушниках грають Бітли, а особисті проблеми, глобальні катастрофи, страх і бруд лишаються позаду…Коли ти сяєш як зірка, а на небі ні хмаринки, коли, окрім кросівок, нічого не потрібно і ти розумієш, що страждання – питання вибору. Як і насолода. Будете лише ви і ваш біг, ваш політ, ваша дорога. А найцікавіше, що ви не зрушите з місця. Вистава під відкритим небом!Вистава – нон-фікшн. Суміш драйву і філософії, дотепності і мудрості! Це не класична вистава, де є чіткий сюжет та структура, це набір спостережень, висновків, інсайтів Муракамі та молодих акторів Малого театру. Це занурення в потік свідомості, у внутрішній світ людини. Біг тут – метафора. Приєднуйтеся і ви точно дізнаєтеся більше про ультрамарафон, що зветься життям. у виставі звучать кавер-версії хітів The Beatles, The Rolling Stones, Creedence Clearwater Revival, Eric Clapton, Bob Dilan, Воплі Відоплясова та інших у виконанні акторів Малого театру.
Якщо чоловік неправий, він мусить вибачитись. Якщо жінка неправа – чоловік теж мусить вибачитись. Жіноча логіка – це травма для чоловічої психіки. Вона спокійно може довести, що равлик і черепаха – це одне й те ж саме, або через малесеньку плямку на піджаку зруйнувати півкварталу. Але якщо знайти до неї ключик, ... чи револьвер, вона зробить вас найщасливішою людиною, як мінімум на весь квартал. Отож: «чи можна стріляти в жінку?...» ... «чи можна НЕ стріляти в жінку?» ...
З дитинства її приваблювало мистецтво, творчість. Музична школа по класу фортепіано, школа танців, солістка гуцульського ансамблю «Відлуння Карпат».
В 2017 році закінчила кафедру сценічного мистецтва Івано-Франківського інституту мистецтв Прикарпатського національного університету ім. В. Стефаника (майстерня Добряка О.Я.).
Через два роки – кафедру режисури Київського національного університету театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого (майстерня Дубініна К.М.). В театрі «Соломія» поставила свою дипломну роботу – історичну драму «Ворог Настаська» Ігора Юзюка. За перший сезон у неї 4 постановки в театрі і 4 акторські роботи.
Творчу кар’єру розпочала в 2005 році солісткою оркестру Збройних Сил України.
З 2007 року – актриса Коломийського академічного обласного українського драматичного театру ім. І. Озаркевича, де зіграла більше 40 ролей. Лауреат всеукраїнських і міжнародних театральних фестивалів. З 2016 року – актриса мистецького об’єднання «Franco-театр» (м. Коломия).
У 2018 році організувала і очолила театр «Соломія». Керівник майстерні театрально-комунікативного мистецтва «Fotejur», кращі випускники якої стали акторами театру «Соломія». У 2012 році дебютувала в кіно – в кінострічці «Політ золотої мушки» (режисер Іван Кравчишин).
Закінчила кафедру майстерності актора та режисури театру анімації Харківського національного університету культури ім. І. Котляревського.
Її доля – доля переселенки, яку прогнала з рідного міста війна на Сході України. В Коломиї вона знайшла свою другу батьківщину, театр «Соломія» став для неї другою домівкою.
Свій творчий шлях розпочала з ролі Машеньки у виставі «Переполох» А. Чехова (режисер – народний артист України Р. Держипільський).
Захоплюється танцями – учасниця хореографічного ансамблю «Покутянка». Співпрацює з модельними агентствами. В театрі «Соломія» з 2018 року.
У 2019 році закінчила кафедру сценічного мистецтва Київського національного університет культури і мистецтв (майстерня Деркач С.М.)
Театр «Соломія» – незалежний професійний театр у місті Коломия Івано-Франківської області, заснований на приватній формі власності. Засновник і керівник театру – актриса Мар’яна Кодіна-Іванович.
Місто Коломия – унікальне місто, з неймовірними театральними традиціями. Варто зазначити, що ще в 1848 році у місті виник перший український театр на західноукраїнських землях. На думку Івана Франка, саме ця подія започаткувала український театральний рух в Галичині. Зараз у невеличкому провінційному місті працюють кілька професійних театрів – чудовий приклад для всіх «невеличких» міст України.
Інформація про створення в 2018 році ще одного театру – театру «Соломія» – була зустрінута з дивуванням і недовірою. І справді, навіщо місту ще один театр? Однак, позиція театру тверда і оптимістична – забагато театру не буває!
Саме прем’єрою романтичної імпрези «Що таке жінка?» за поезією Тетяни Іванович та музикою Мар’яни Кодіної-Іванович театр «Соломія» оголосив про своє народження. Основу трупи склали випускники кафедри сценічного мистецтва Івано-Франківського інституту мистецтв. Що таке театр «Соломія»? Ось як було зазначено у візитівці театру його керівницею Мар’яною Кодіною-Іванович: «Соломія… Знакове ім’я для української культури та історії. Так звали геніальну і неперевершену оперну діву Крушельницьку. Це ім’я носила символ ерудиції, письменниця, літературознавець, історик Соломія Павличко. І мою талановиту, чарівну похресницю теж звуть – Соломійка. Ніде правди діти, і гоголівську відьму теж нарекли Солохою. Соломія… Походить від давньоєврейського слова «salom», що в перекладі означає «мир». Зрештою, є ще безліч причин, за якими новостворений театр має носити ім’я «Соломія». Бо в цьому імені вся українська жінка: геніальна, талановита, розумна, працьовита, закохана, кохана, трішки грішна, трішки свята, матір, дружина, сестра, подруга… Мені хочеться говорити про цю жінку, про її долю, про її мрії, про її страхи, про її світ. Чудова назва для театру, який збирається стати дослідником ЖІНКИ. Яка ж вона – ЖІНКА?».
За неповних два роки театр показав 9 прем’єр, в тому числі 2 – для дітей і 1 – для сімейного перегляду. Основу репертуарної політики театру становлять п’єси сучасних українських драматургів. А ще, театр активно працює над популяризацією сучасної української драматургії. Так, спільно з Українською енциклопедичною бібліотекою ім. Івана Винничука, в рамках проєкту «Сцена літературного театру» проводяться сценічні читки пьес українських авторів. При театрі «Соломія» працює майстерня театрально-комунікативного мистецтва «Fotejur», кращі випускники якої поповнюють штат акторів театру.