« Нетутешній »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.3

Чи не доводилося Вам коли-небудь проїжджати Чумацьким шляхом?! Наш герой розповість Вам історію про свій шлях, який допоміг йому вижити.

Кожен з нас хоч раз відчував себе туристом. Але іноді наш життєвий шлях дає відчуття туриста у власній долі. Головний герой - звичайна людина, в котрому кожен може розгледіти себе або свого друга. Він йде на відчайдушні кроки заради найціннішого, що може бути у кожного із нас - заради власного життя та виживання.

Заплутавшись в веретені постійного вибору, життя приводить героя туди, де він залежить тільки від самого себе, але ж давно омріяне ось-ось вже з’явиться на горизонті. Та доля мала інші плани і він потрапляє в аварію, що руйнує все збудоване та пережите до цього.

Іноді, для того аби збудувати щось нове, потрібно зруйнувати все старе. І ось створивши свій новий шлях, на якому він здається "нетутешнім" для всіх, він знаходить себе та своє місце у житті.

Він впевнено мандрує з твердістю знання того, що заради кращого майбутнього ніколи не варто об'єднуватися з брехнею, що кожен має право вибирати і люди можуть зробити себе кращими, ніж вони є.

Отримавши життєвий багаж - він вирішує поставити власну виставу, через яку і розповідає свою історію.

Жанр: драма
Тривалість: 2 години 30 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Доктор Штоль (Крумбауер, Густав Шон, Тресер, Сальваторе, Бен)
Сергій Детюк
Емма Фішер (Кетхен, Гертруда, Пауліна, Синьора Умберто, секретарка, Мод(мотоциклістка))
Ксенія Баша
Художниця по костюмах
Автор музичного оформлення
Художник з освітлення
Звукорежисер
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Асексуали
Брешемо чисту правду
Любовний настрій
Відгуки
Тетяна

"Дія вистави розпочинається у божевільні, куди примхи долі привели головного героя Ганса Кіфера. Ганс презентував лікарю свою п’єсу, яка, власне є історією його життя: багато років тому Ганс войював, зник без вісті та був визнаний у рідному селі загиблим героєм з усіма відповідними наслідками: його батько помер від горя, найкращий друг зрадив, дружина одружилася з іншим, землю і майно розпродали. Мертвий Ганс був зручнішим для всіх, аніж живий, отже, йому довелося покинути дім і розпочати нове непросте життя. Лікарю п’єса сподобалася, отже, було вирішено зіграти її для пацієнтів божевільні, роль яких невимушено зіграли ми, глядачі. (Тут варто зазначити, що деякі глядачі дійсно поводили себе як паціенти божевільні, отже, масовка впоралася із завданням на відмінно). Ми прожили історію Ганса разом із головними виконавцями у його виставі: ним самим, а також лікарем і медсестрою, які по ходу дії відтворювали декілька різних персонажів кожний. Лікар послідовно перетворювався у найкращого друга-зрадника, пастора, страхового агента, власника кафе, мотогонщика. Медсестра грала колишню дружину Ганса, стареньку служницю пастора, епатажну секретарку страхової компанії, еротичну повію у барі, цинічну власницю мото-шоу і закохану партнершу-мотоперегонів. Всі ці люди так чи інакше вплинули на долю Ганса і зробили його таким, яким він є у фіналі. Таке авторське і режисерське рішення, на мій погляд, є дуже вдалим, адже воно робить виставу сповненою неочікуваних сюрпризів для глядача і дозволяє акторам повною мірою продемонструвати палітру своїх талантів. Я навіть спіймала себе на думці, що Михайло Кукуюк, який виконував роль Ганса, опинився у дещо програшному становищі, адже він не мав такого акторського простору, як його колеги. Проте всі учасники вистави відмінно впоралися із своїми ролями: їх персонажі були різними, живими і емоційними, вони зацікавили, змусили співчувати, що дуже гарно відчувалося за атмосферою у залі під час вистави і за бурхливими оплесками у фіналі. Браво акторам и режисеру!"

Елена

Спектакль мне понравился, хотя шла с опаской- боялась политических намёков и деклараций, потому что действие в пьесе Карла Витминтера, немецкого драматурга, " Знаете ли вы Млечный путь или Человек со звёзды" происходит в годы Первой мировой войны, больше ста лет назад. Ничего этого не было, я рада этому, просто наслаждалась режиссурой, игрой актёров, костюмами, пластическим решением, декорациями. У Кати Степанковой всегда добротные качественные спектакли с прекрасной литературной основой, нет пошлости, а есть глубина, человечность, толерантность. Заняты хорошие актёры. Я давно люблю Ксению Башу, которая каждый раз доказывает мне, что в театре она не по блату. Ее отец тоже один из моих любимых актеров. Играла она медсестру в психиатрической клинике, где очутился герой Кукуюка Михаила Ганс Кифер, пришедший с фронта в родное село, а там его похоронили и поставили памятник. Кукуюк мне здесь тоже понравился, даже очень. Я думала, что он везде одинаковый в последнее время, играет бицепсами, своим голосом и фактурой. Но нет - все от режиссера зависит. Михаил донёс много ценных мыслей до зрителей, это мастерство. Больше всех приятно удивил Сергей Детюк - он прекрасно сыграл роль врача- психиатра Штоля, на нем отлично сидит костюм, он свободно говорит по-украински. В других спектаклях он был совсем не выразительный. Очень рада за него! Кстати, перевод на украинский язык хороший, ничего не раздражало в речи, все звучало органично. Декорации мобильные и многозначные, свет, звёзды, свечи, Млечный путь, костюмы отличные, мизансцены- все продумано и осмысленно. Немного затянута вторая часть, по- моему, но не критично. Напряжение возрастало, интересно, героям сопереживаешь . Спектакль тяжёлый, но не депрессивный, выход есть, надо жить и бороться за любовь и счастье, за правду и справедливость. Буду его рекомендовать приличным людям для просмотра и стыдно потом мне не будет, уверена.