Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Небезпечна гра» – це іронічна комедія про двох дам, які вирішили кардинально змінити своє життя. Клод втікає з будинку для престарілих, а Марго – зі святкування 18-річчя своєї доньки. Втікаючи від власних проблем, вони стають на шлях небезпечної гри, яка може привести як до драматичного, так і до комічного фіналу. Отож, яким же він буде?
Протягом вистави трішки нудьгувала, проте є багато дуже багато смішних моментів. Завершення вистави залишає приємний післясмак геппі енду. Певно ця вистава знаходить кращий відгук у старшого покоління, оскільки вона саме про них . За сюжетом двоє жінок зустрічаються на трасі, намагаючись зловити машину. Одна з них втекла з будинку пристарілих, інша з 18ліття доньки. Кожна втомилась. Кожна відправилась на пошуки кращого життя. Таким чином вони потрапляють у спільну пригоду: опиняються вночі у лісі, потрапляють на ферму, добираються до подруги старої героїні, взломують будинок та потрапляють до в'язниці. А в дорозі вони стають подругами і рефлексують з приводу їхніх життів. Вистава підійде жінкам за 40. Це історія саме про них і вона знайде в кожній відгук. Акторки зіграли непогано, проте іноді спіткалися у тексті. І мінімально не дожали по акторській грі.
місцями було смішно, місцями вистава здавалася затягнотою. сюжет описує втечу від рутини двох незнайомих людей( Жінки літнього віку Клод, та молодшої Марго) перша втекла з дому для пристарілих, друга від надокучливої сім;ї. Вся подальша сюжетна лінія ґрунтується на їхніх спільних пригодах та та забавних наслідках, (не сподобалося, що нема ніякого "уроку") в фіналі перша повертається в дім для пристарілих а друга, не вертається до сім;ї , а продовжує походеньки забувши про подругу на 6 місяців...Я гадаю вона більше сподобається людям літнього віку( в залі було повно таких і вони пританцьовували, виходячи після вистави) там багато гумору , який базується на переживанні різних моментів з точки зору різного віку. перша дія була вражаюча і кумедна, далі наче все пішло на спад. І жарти не такі влучні, і ситуації не такі цікаві. Загальні враження залишилися позитивними, вистава однозначно для людей які просто хочуть відпочити та посміятися з пари ґегів.
Перший академічний український театр для дітей та юнацтва заснований у березні 1920 року у Харкові як «Театр казки» (офіційне відкриття — 21 березня 1921 року).
У створенні театру брали участь зокрема: мистецтвознавець і драматург Олександр Білецький, композитори І. Дунаєвський, Д. Ямпольський, художники Б. Косарєв, М. Акімов. Згодом у театрі працювала ціла плеяда вихованців та соратників Леся Курбаса: Михайло Верхацький, Леонтій Дубовик, Фавст Лопатинський, Володимир Скляренко, Борис Тягно, а потім і їхні учні.
У 1930-х роках театр починає називатись за стандартним каноном Харківським театром юного глядача, а у 1938 році театру присвоєно ім'я М.Горького (у 1990 році за рішенням колективу театр отримав свою теперішню назву). Після років Другої світової війни, які колектив у співпраці з трупою Київського театру юного глядача провів на Кузбасі, Казахстані, Узбекистані, у 1944 році театр переводять до Львова у приміщення колишнього єврейського театру. У львівський період у театрі у різний час працювали такі відомі режисери як: С. Данченко, В. Опанасенко, А. Куниця, М. Нестантінер, В. Козьменко-Делінде, А. Бабенко. Тут розпочинав свій творчий шлях Роман Віктюк.
У 2020 році Перший Театр святкує своє перше століття! За останні роки театр здійснив колосальний прорив як у творчій так і у соціальній. 2013 року Перший театр, єдиний з поміж дитячих театрів України, брав участь у фестивалі за кордоном м. Хургада (Єгипет). Започатковано співпрацю з Goethe-Institut в Україні. Впроваджено освітньо-культурний проект «Театральна педагогіка». В рамках проекту здійснюється: напрацювання ефективних методик співпраці «школа – театр»; включення уроків театру в навчальний процес школи.
Започатковано проект «Конкурс режисури», покликаний залучити як молодих так і знаних режисерів, до творення нових вистав у на сцені Першого театру.
Починаючи з 2017 року у Першому театрі започатковано проєкт «Урок в театрі». Після перегляду уривку з вистави з дітьми молодших класів говорять про казки та тренують вимову, емоції, та перші уроки акторської майстерності.
2018 року одразу два проекти від Першого театру стали переможцями конкурсу британської драми Taking the Stage 2018. Це вистави «Аліса» (за книгою Льюїса Керрола «Аліса в Дивокраї») та «Pentecost» («П'ятидесятниця» за однойменною п’єсою Девіда Едгара). Театр виступає співорганізатором мистецької акції ДРИҐ – Традиційні танці та співи у Львові.
З 2018 року у Першому Театрі стартував проект «Інклюзивний театр». Відтепер перегляд усіх вистав репертуару Першого Театру доступний людям з порушенням зору – для них передбачена послуга аудіодискрипції (коментування вистави через приймачі з навушниками). Для цього три актриси театру пройшли спеціальну підготовку з коментування. Також у глядацькій залі передбачені спеціальні сидіння для людей з порушенням опорно-рухового апарату, що користуються візком. Таким чином Перший театр став першим інклюзивним театром у Львові.
У репертуарі Першого театру можна знайти вистави і для дітей дошкільного віку, і для дорослих. Здається, що це чи не єдиний театр у Львові, репертуар якого може задовольнити абсолютно всі вікові категорії, зокрема, зацікавити і підлітків.