Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Не хочу бути собакою »
В тридев’ятому господарстві, в тридев’ятому дворі, жили собі, були собі Півень та Кіт, і працювали кожен на своїй посаді. Півень – півнем, Кіт – котом. Одного ранку двір облетіла звістка, що з’явилося вакантне місце собаки, до якого додається шикарна будка та яскравий ланцюг. Почали Кіт та Півень зазіхати на таку привабливу посаду. Та ось з’являється у дворі справжня Собака, і, здається, все зараз стане на свої місця. Але згодом Півень та Кіт з’ясовують, що вона втекла від свого жорстокого хазяїна, і, шукаючи для себе іншого призначення, твердо вирішила вже ніколи не бути Собакою.
« Мама сказала "Ні" »
Казка
« Як ми врятуємо світ?! »
Казка
« Новорічний детектив або крижана пісня Снігової Королеви »
Казка
« Чарівна лампа Алладіна »
Казка
« За щучим велінням »
Комедія
Доньці було цікаво, щось вигукувала, включалася в гру. Було цікаво, гарні декорації, дитина хоче також гратися ними. Дуже камерно, затишно та по домашньому. Від метро пішки іти 10-15 хв, з дитиною є що пройти, враховуйте, якщо поспішаєте, транспорт напряму не ходить туди. Раджу, буде цікаво усім. Ще є відчуття, що потрапляєш в цирк на цій виставі, є захоплення бо сюжет невідомий.
Син дуже захопився, не відволікання, уважно дивився, після вистави обговорював. Хоче ще ходити на вистави, дуже сподобалося. Не було буфет в приміщенні Малої сцени. Все зручно, сцену всюди видно, гарне оформлення вистави.
У 2003 році вступила до Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. Карпенко-Карого, який закінчила в 2007 році. У рік закінчення вузу стала актрисою Київського театру на Липках. Її найбільш відомі театральні роботи: «Поліанна» – роль Поліанни (режисер В. Гирич) і «Привид замку Кентервіль» – роль Вірджинії (режисер А. Артіменьєв). З 2009 року Марина Кукліна знімалася в кіно. Найбільш популярні картини: «Повернення Мухтара - 5», «Пес», «Анна Герман», «Жіночий лікар». У 2019 році Марина Кукліна знялася в багатосерійних фільмах, серед яких «Інша» і «Хованки». Вихід заплановано на телеканалі «Україна». Чоловік актриси – український режисер Андрій Май. Після весілля вона носила подвійне прізвище - Май-Кукліна. У пари є син.
Закінчив акторський факультет (педагог Ільченко П. І) Національного університету культури і мистецтв 2008 року та Національний університет театру, кіно і телебачення імені І. Карпенка-Карого за спеціальністю актор драматичного театру та кіно (майстерня Гулякіної Евгенії Олександрівни) 2013 року.
Від 2014 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Визнаний кращим народним співаком у конкурсі «Караоке на Майдані» 2014 року.
У 2010 році закінчив Київський національний університет культури і мистецтва (майстерня Ю. Муравицького).
У 2011 році закінчив акторський факультет Київського національного університету театру, кіно і телебачення ім. І.К. Карпенко-Карого (творча майстерня народного артиста України, народного артиста Росії Е.М. Митницького).
У театрі на Липках з 2011 року.
У 2008 році закінчив Запорізький національний університет (Кафедра акторської майстерності, курс Г.В.Фортуса).
У 2004-2009 рр. працював в Запорізькому театрі юного глядача.
З 2009 року – актор Київського театру юного глядача.
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.
« Не хочу бути собакою »
