« Інцидент »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
5.6

У 1970-80 роках Нью-Йоркське метро стало найнебезпечнішим видом транспорту. Внаслідок фінансової кризи, кількість поліцейський різко скоротилась, відтак у «підземці», як і в місті, вирувала злочинність.

Поїзди брудні, колеса надто стугоніли, на стінах суцільне графіті зі страшними сюжетами, що загалом нагадувало поле бою. Для пересічних людей поїздки в метро супроводжувались жахом і стражданнями, не рідко з летальним завершенням. За довгим очікуванням поїзда на платформі обличчя пасажирів виглядали спустошеними, думки про звичайні клопоти блокувались пересторогою про напад.

Це був особливий соціальний «еквалайзер».

На тлі достовірних подій автор Ніколас Байєр написав сценарій до відомого фільму «Випадок у метро». Його можна характеризувати як миттєве фото подій звичного міського життя. Однак, в сюжеті закладено дещо абсолютно тривожне, безкінечне, що спонукає до відповідальності та змушує усвідомити суть конфлікту. Це додає виставі «Інцидент» актуальності.

Жанр: драма
Тривалість: 1 година 30 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художник-постановниця
Автор музичного оформлення
Відповідальний за відео
Асистентка режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Відгуки (4)
Ольга І.

Діі відбуваються в 1980 році в Америці, в метро.Пізна година , хтось повертається з вечірки, з гостей, військової частини, у кожного свої справи, але об‘єднує всіх те, що кожен з них бажає, якомога швидче потрапити додому. В метро заскочують два разбешенних парня напитпитку. Вони регочуть, голосно говорять, роблять різки рухи і починають прискипуватись до кожного. Дуже сподобалось, як грали актори. За діалогами пасажирів було приємно спостерігати. Сподобався буркотливий дід, сміх визивала пара афроамериканців, багато хто, впізнавав себе в молодій парі з маленьким ребенком.Переконливо актор зіграв алкоголіка, приваблива жінка , яка не задоволена сімейним життям, тендвина, але до волі сильна. Неперевершено впорались герої -покидьки, хлопці так віддавалися грі на сцені, що були наскрізь мокрі.Жах, приниження людської гідності, розв‘язка непередбачена, вояка з гіпсом , який іде до батьків, скромний хлопець, він заступився , гідно вів діалог з одним з порушником порядка. Кожен актор був на своїм місці, хлопець нетрадиційної ориєнтаціі, молодик-бичок, у якого моя хата зкраю, жінка прихильного віку. Дуже сподобалась вистава.

Наталя О.

"Інцидент" - можна назвати виставою для роздумів. Вона не дає проблему і рішення, вона показує якийсь момент, випадок з буденного життя у метро, оголюючи всю жорстоку правду. І при цьому змушує кожного глядача у залі задуматись, як зупинити жорстокість і що на місці пасажирів вагону зробив би/зробила б я. У виставі чудово передана атмосфера 70-80х років Америки. Костюми, музичне оформлення, різні типи людей того часу, діалоги, усе це працює для ще більшого переконання глядача у реалістичності ситуації. Випадок у метро був звичним для того часу, цей вид транспорту у часи фінансової кризи переживав не найкращі часи, а разом з ним його пасажири. А от злочинність і хамство, навпаки, були королями ситуації, бо покарати за це було практично нікому. Двоє молодих людей напідпитку знущаються з пасажирів вагону упродовж всієї поїздки. І хоча пасажирів багато, всі разом вони не чинять опір злочинцям, а вдають, що їх це не стосується і лише деякі роблять поодинокі боязкі спроби спротиву. Тож божевілля у вагоні метро тільки набирає обертів. Для нас далекий цей час і ця країна, але така близька і актуальна проблема байдужості суспільства, коли у більшості бажання прикрити лише себе. Злочинців блискуче зіграли Олег Воронько і Сергій Гирич. І хоча герої на 100% негативні, настільки реалістична і яскрава гра цих акторів приємно вражає. Реалізму ситуації додає і постановка її на Малій сцені, особливістю якої є те, що знаходячись за метр - два від акторів проживаєш разом з ними усе побачене.

Анна П.

Премьера на малой сцене ТЮЗа на Липках понравилась очень!собственно,сам перфоманс начался еще на подходе у театру,когда у спешащих людей грязный и оборванный бомж выпрашивал деньги(он потом появится на сцене и так в полупьяном-полуобморочном состоянии просидит на своем месте,в то время когда рядом бушуют страсти,жизнь проходит мимо со знаком плюс/минус,а некоторые вче проспали...вообще для меня все происходившее сплошная трагедия ,пьеса,написанная пятьдесят лет назад очень актуальна,люди не меняются,увы,обстоятельства всегда сложные,жизнь вообще штука нелегкая,но всегда нужно оставаться людьми!вся история,происходящая в вагоне метро, обнажила срез эпохи,представителей всех социальных слоев,несопоставимось и несоответствие разных людей,вынужденных как-то сосуществовать в этом мире и друг с другом.очень четко выстроена линия режиссерская,очень достойные актерские работы(задействованы только молодые артисты театра,даже если надо было показать пожилую пару)очень хорош в роли дебошира Зиневич В.,вот все на своих местах,очень точно и умело подобраны все персонажи.костюмы,декорации,атмосфера в этом театре всегда на высоте!вот только мысль одна не покидает меня-пьеса и все происходящее в ней Америка 70-х прошлого столетия,очень показательная история,которая просто не могла закончится хорошо,с другой стороны современная Украина с такой непростой историей....украинцы нация пассионарная,случись такое в нашем метро,мужчины бы встали,объединились и успокоили этих ублюдков на взлете,ну мне так хочется думать...

Яна Геннадіївна

Вистава почалась ще з вулиці. Перевдягнений актор в ролі бомжа підходив до глядачів та просив гроші, їжу, цигарки. І ти вже міг бачити виставу в житті, що передує виставі на сцені. Дуже цікаво подивитися на реакцію людей, і часом вона буває неприємна. Коли заходиш до зали, то розумієш, що на подвір’ї був актор, і поки Ви вирощуєтесь на своєму місці, він продовжує грати. Так ось сюжет занурює нас в підземку нью-йорка 80-Х років і показує життя людей певного класу. Цей соціальний статус і спонукає людей на реакції, що у глядача викликають обурення. Ти мимоволі починаєш переносити сюжет в наше метро, і заспокоюєш себе тим, зо наші люди не будуть байдужими до інших, до булінгу над іншими. Що наші чоловіки обов`язково зможуть захистити свою жінку, армія не буде сидіти мовчки, і ніхто не буде знущатися над нетрадиційною орієнтацією чи кольором шкіри. Але і в нашому суспільстві такі проблеми є, і це засмучує. Вистава емоційна, та викликає багато запитань, що ти ще йдеш додому і весь час думаєш: а як би я зробив, чи мої знайомі? Вистава актуальна для нашої країни, навіть якщо перенестися з метро на вулиці у повсякдення. Актори дуже добре підібрані, і зовсім неважливий їх вік, якщо своєю грою вони можуть правильно розкрити персонажа глядачу. Актори не на секунду не переставали грати, вони 1.20 їхали в вагоні метро. Атмосфера передана дуже гарно. Таку виставу треба дивитися всім, незалежно від віку. Але є моменти які можуть викликати відразу чи налякати, будьте до цього готовими. Що стосується мови вистави, Нажаль вистава і текст на екрані російською мовою. Але це всі зауваження до вистави.

Ми знайшли 5 схожих вистав
Ігри на задньому подвір'ї
Що трапилось у зоопарку?
Легені
Віра, Надія, Любов... (Яма)
Коли захочеш тепла