З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Інцидент
Інцидент
Інцидент
Інцидент
Інцидент
Інцидент
Інцидент
Інцидент

« Інцидент »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
5.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

У 1970-80 роках Нью-Йоркське метро стало найнебезпечнішим видом транспорту. Внаслідок фінансової кризи, кількість поліцейський різко скоротилась, відтак у «підземці», як і в місті, вирувала злочинність.

Поїзди брудні, колеса надто стугоніли, на стінах суцільне графіті зі страшними сюжетами, що загалом нагадувало поле бою. Для пересічних людей поїздки в метро супроводжувались жахом і стражданнями, не рідко з летальним завершенням. За довгим очікуванням поїзда на платформі обличчя пасажирів виглядали спустошеними, думки про звичайні клопоти блокувались пересторогою про напад.

Це був особливий соціальний «еквалайзер».

На тлі достовірних подій автор Ніколас Байєр написав сценарій до відомого фільму «Випадок у метро». Його можна характеризувати як миттєве фото подій звичного міського життя. Однак, в сюжеті закладено дещо абсолютно тривожне, безкінечне, що спонукає до відповідальності та змушує усвідомити суть конфлікту. Це додає виставі «Інцидент» актуальності.

Жанр: драма
Тривалість: 1 година 30 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Художник-постановниця
Автор музичного оформлення
Відповідальний за відео
Асистентка режисера
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 8
5.1
5.4
5.4
5.3

«НОВЕЧЕНТО (1900-й)» сучасного італійського письменника Алессандро Барікко - це легка, захоплива, бентежлива, щира історія музиканта, що все життя провів на кораблі, ні разу не ступивши на берег. Розглядаючи мінливі обличчя пасажирів, він з’єднався з життям цілого світу, налагодив діалог з усім людством і переклав це на мову музики. Мову надлюдську і правічну. Знаково, що «НОВЕЧЕНТО (1900-й)» – вперше за існування нашого театру - грається у вітальні мікросцени, де зазвичай глядачі відпочивають в очікуванні початку театрального дійства. У виставі цей простір перетворюється то на музичний салон корабля, то на мистецьку галерею. У виставі звучить жива музика і, здається, майже відчутно запах моря. На стінах зали проступають обличчя відомих акторів і режисерів. Молодий актор Станіслав Мельник знаходиться у діалозі з цими метрами, вписуючи власне існування у багату традицію Театру, що так само, як і музика для його героя, перетворюється для нього на саме життя.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 60
5.5
5.4
5.7
5.5

Забуті, нікому непотрібні живуть собі десь у покинутому чорнобильському селі чудернацька баба Пріся, хвороблива мати і придуркуватий син. Був ще тато, але його вже давно немає, одного разу він нишком зібрав найнеобхідніші речі – свої документи і всі гроші – і зник у невідомому напрямку… Це специфічна комедія, де міф та реальність мають однакову силу, де радіоактивний гумор межує з правдою нашого життя, де картопля – делікатес, а «згущьонка» – просто фантастика! «Чому ми живемо в зоні, а інші люди живуть там – «не в зоні»?

5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
4.5
6.0
6.0
6.0

Вистава-перформанс «Вибір за Тобою», створена за участі акторів, хореографів та вокалістів! Людина може жити або ж існувати в нашому світі навіть не задумуючись, що вона піддається впливу соціуму, або ж нав'язаних думок, котрі заставляють виконувати правила придумані не Вами! Страх – то є один із чинників, котрі допомагають нам вижити... Так, саме вижити, а не жити! Обираючи свій наступний крок в житті, подумайте, хто являється його причиною. Історія молодого хлопця, котрий мріяв про щастя, любов та доброту, а ще хотів втілювати свої дитячі мрії. Він влаштувався на роботу, закохався в дівчину і почав працювати, та все пішло шкереберть, коли він спробував побороти систему. Що з ним сталося? Це можно буде побачити під час перегляду. В виставі-перформансу використовується кавер версії відомих хітів: Marilyn Manson, Sia та інших сучасних виконавців живий супровід відомих хітів дозволить вам зануритись в сучасне життя і зазирнути в ті потаємні місця, куди Вас не пускають.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 13
6.0
5.9
6.0
5.9

У цей непростий для нашої країни час особливо важливою місією є примирення – і не лише непримиренних світоглядів сучасних громадян, але, передовсім, загоєння давніх ран, які лежать в основі будь-якого конфлікту. Саме тому два успішні колективи – столичний театр «Золоті ворота» та Івано-Франківський академічний обласний музично-драматичний театр ім. І. Франка – вирішили об'єднати свої зусилля для роботи над виставою за п'єсою популярного молодого українського драматурга, який живе між Львовом та Берліном, Павла Ар'є. В основі сюжету драми «Слава героям» лежить сучасна історія двох ветеранів – УПА та Великої вітчизняної війни, – яких доля зводить в одній лікарняній палаті… Копродукція Театру «Золоті ворота» та Івано-Франківського академічного обласного музично-драматичного театру ім. І. Франка

День тиші
« День тиші » Трагікомедія
5.6 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.6
5.6
5.6
5.6

Сюжет, що спопеляє думки своєю відвертістю. Розриває на шматки серця та змушує захлинатися від сміху. Історія, що проллє правду на наші владні натури. Примхою долі, два кандидати в мери міста – завзяті конкуренти на політичній арені – є дуже близькими друзями в особистому житті. Кожен з них вже підраховує потенційні голоси виборців і готовий святкувати перемогу. Але ДЕНЬ ТИШІ приносить з собою несподіванку. Дивним чином, з міста зникають усі його жителі. А можливо, і не тільки з міста… Що це? Містичне знищення людського роду, чи терористична операція? А, може, підступна витівка одного з кандидатів? Для народних обранців це значить лише одне: тепер немає ні кому голосувати, ні ким керувати. Тож, вони зі своїми дружинами шукають відповіді: чи самі вони лишилися в цьому світі? Хто ж все-таки стане мером? Як їм бути тепер? Аж поки їхні роздуми не перериває спокійний дзвінок у двері… Підкуп, шантаж, погрози і спокусливі пропозиції. Брудна гра з використанням усіх можливих і неможливих засобів впливу. Порожні обіцянки і гучні звинувачення. А ще літри крові на вівтар могутності і слави. Гумор, що не залишить жодного живого місця від величних можновладців. Таке можливо тільки в «День тиші»! Тож нехай почнеться гра!

Відгуки
Олеся

Вистава викликала цікавість, переживання, страх, співпереживання. Не сподобалася грубість по сюжету, але без цього не було б вистави. Оскільки, тут є головною реакція різних людей, що їдуть у метро і споглядають цю ситуацію, всім неприємно, але байдуже поки то не стосується їх самих. Цікаве питання, коли людина відповідає лише за себе саму і не втручається, і коли має постояти за інших, щоб припинити свавілля навколо, хоча може жити собі спокійно, а втрутиться матиме проблеми з того. Як часто на зупиняють...? Скільки ми чуємо кожного дня таких новин і так само мовчимо, нічого не робимо, бо то нас не стосується самих, і тим самим даємо жити злу навколо нас, не показуючи неприйняття. Усім раджу, для пізнання глибини людини в житті.

Анастасія

Мені особисто було місцями страшно, тому що актори грали дуже правдиво. Це як «страшний сон»! Але в цьому випадку це комлімент акторам та керівнику театру. Історія про Нью-йоркське метро та його «жителів» - гопників, що дозволяють собі все. Поведінка акторів - точніше їх гра нагадала мені ці жахливі картинки в голові у які я завжди не хочу попасти вертаючись пізно в громадському транспорті. Пасажири потягу, яким не пощастило їхати з цими бовдурами, потрапили туди близько опівночі, кожен за своїх причин. Знущання парубків над цими бідолахами і бездія всіх хто став свідками цього пекла - так чітко показує сьогодення, що аж страшно, наскільки ця п’єса є актуальною в сучасних реаліях. Є над чим замислитись. Підійде для глядачів хто хоче побачити щось незвичне в розрізі театру. Один з акторів грає африканця - він був намазаний темним гримом - що було якось не дуже

Ольга І.

Діі відбуваються в 1980 році в Америці, в метро.Пізна година , хтось повертається з вечірки, з гостей, військової частини, у кожного свої справи, але об‘єднує всіх те, що кожен з них бажає, якомога швидче потрапити додому. В метро заскочують два разбешенних парня напитпитку. Вони регочуть, голосно говорять, роблять різки рухи і починають прискипуватись до кожного. Дуже сподобалось, як грали актори. За діалогами пасажирів було приємно спостерігати. Сподобався буркотливий дід, сміх визивала пара афроамериканців, багато хто, впізнавав себе в молодій парі з маленьким ребенком.Переконливо актор зіграв алкоголіка, приваблива жінка , яка не задоволена сімейним життям, тендвина, але до волі сильна. Неперевершено впорались герої -покидьки, хлопці так віддавалися грі на сцені, що були наскрізь мокрі.Жах, приниження людської гідності, розв‘язка непередбачена, вояка з гіпсом , який іде до батьків, скромний хлопець, він заступився , гідно вів діалог з одним з порушником порядка. Кожен актор був на своїм місці, хлопець нетрадиційної ориєнтаціі, молодик-бичок, у якого моя хата зкраю, жінка прихильного віку. Дуже сподобалась вистава.

Наталя О.

"Інцидент" - можна назвати виставою для роздумів. Вона не дає проблему і рішення, вона показує якийсь момент, випадок з буденного життя у метро, оголюючи всю жорстоку правду. І при цьому змушує кожного глядача у залі задуматись, як зупинити жорстокість і що на місці пасажирів вагону зробив би/зробила б я. У виставі чудово передана атмосфера 70-80х років Америки. Костюми, музичне оформлення, різні типи людей того часу, діалоги, усе це працює для ще більшого переконання глядача у реалістичності ситуації. Випадок у метро був звичним для того часу, цей вид транспорту у часи фінансової кризи переживав не найкращі часи, а разом з ним його пасажири. А от злочинність і хамство, навпаки, були королями ситуації, бо покарати за це було практично нікому. Двоє молодих людей напідпитку знущаються з пасажирів вагону упродовж всієї поїздки. І хоча пасажирів багато, всі разом вони не чинять опір злочинцям, а вдають, що їх це не стосується і лише деякі роблять поодинокі боязкі спроби спротиву. Тож божевілля у вагоні метро тільки набирає обертів. Для нас далекий цей час і ця країна, але така близька і актуальна проблема байдужості суспільства, коли у більшості бажання прикрити лише себе. Злочинців блискуче зіграли Олег Воронько і Сергій Гирич. І хоча герої на 100% негативні, настільки реалістична і яскрава гра цих акторів приємно вражає. Реалізму ситуації додає і постановка її на Малій сцені, особливістю якої є те, що знаходячись за метр - два від акторів проживаєш разом з ними усе побачене.

Анна П.

Премьера на малой сцене ТЮЗа на Липках понравилась очень!собственно,сам перфоманс начался еще на подходе у театру,когда у спешащих людей грязный и оборванный бомж выпрашивал деньги(он потом появится на сцене и так в полупьяном-полуобморочном состоянии просидит на своем месте,в то время когда рядом бушуют страсти,жизнь проходит мимо со знаком плюс/минус,а некоторые вче проспали...вообще для меня все происходившее сплошная трагедия ,пьеса,написанная пятьдесят лет назад очень актуальна,люди не меняются,увы,обстоятельства всегда сложные,жизнь вообще штука нелегкая,но всегда нужно оставаться людьми!вся история,происходящая в вагоне метро, обнажила срез эпохи,представителей всех социальных слоев,несопоставимось и несоответствие разных людей,вынужденных как-то сосуществовать в этом мире и друг с другом.очень четко выстроена линия режиссерская,очень достойные актерские работы(задействованы только молодые артисты театра,даже если надо было показать пожилую пару)очень хорош в роли дебошира Зиневич В.,вот все на своих местах,очень точно и умело подобраны все персонажи.костюмы,декорации,атмосфера в этом театре всегда на высоте!вот только мысль одна не покидает меня-пьеса и все происходящее в ней Америка 70-х прошлого столетия,очень показательная история,которая просто не могла закончится хорошо,с другой стороны современная Украина с такой непростой историей....украинцы нация пассионарная,случись такое в нашем метро,мужчины бы встали,объединились и успокоили этих ублюдков на взлете,ну мне так хочется думать...

Яна Геннадіївна

Вистава почалась ще з вулиці. Перевдягнений актор в ролі бомжа підходив до глядачів та просив гроші, їжу, цигарки. І ти вже міг бачити виставу в житті, що передує виставі на сцені. Дуже цікаво подивитися на реакцію людей, і часом вона буває неприємна. Коли заходиш до зали, то розумієш, що на подвір’ї був актор, і поки Ви вирощуєтесь на своєму місці, він продовжує грати. Так ось сюжет занурює нас в підземку нью-йорка 80-Х років і показує життя людей певного класу. Цей соціальний статус і спонукає людей на реакції, що у глядача викликають обурення. Ти мимоволі починаєш переносити сюжет в наше метро, і заспокоюєш себе тим, зо наші люди не будуть байдужими до інших, до булінгу над іншими. Що наші чоловіки обов`язково зможуть захистити свою жінку, армія не буде сидіти мовчки, і ніхто не буде знущатися над нетрадиційною орієнтацією чи кольором шкіри. Але і в нашому суспільстві такі проблеми є, і це засмучує. Вистава емоційна, та викликає багато запитань, що ти ще йдеш додому і весь час думаєш: а як би я зробив, чи мої знайомі? Вистава актуальна для нашої країни, навіть якщо перенестися з метро на вулиці у повсякдення. Актори дуже добре підібрані, і зовсім неважливий їх вік, якщо своєю грою вони можуть правильно розкрити персонажа глядачу. Актори не на секунду не переставали грати, вони 1.20 їхали в вагоні метро. Атмосфера передана дуже гарно. Таку виставу треба дивитися всім, незалежно від віку. Але є моменти які можуть викликати відразу чи налякати, будьте до цього готовими. Що стосується мови вистави, Нажаль вистава і текст на екрані російською мовою. Але це всі зауваження до вистави.