Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
«Якщо ти колектор-початківець, поміркуй, чи не будеш винен сам собі, розпочавши справу з привабливою навіженою боржницею».
Комедія, де є він, вона та дехто іще...
Починаючий колектор приходить до позичальниці вибивати банківський борг, в результаті він виявляється директором банку – альтруістом, сплачує сам собі частину боргу, влаштовує проблемну клієнтку на роботу, кидає заради неї наречну та пропонує руку та серце у день похорону своєї тітоньки, яка його виховувала з дитинства. Третя сторона трикутника – коханий позичальниці, який відмовляється від неї за гроші. Всі щасливі. Фінал. Класична "комедія положень", таке собі "мило" для невибагливого глядача. Я не є прихильницею цього жанру, втім, визнаю його популярність та відповідну користь для театру з точки зору касових зборів. Якість матеріалу навряд чи дозволяє оцінити глибину таланту акторів повною мірою. Грали непогано як для комедії положень. Найяскравішим моментом у виставі був вихід на фінальні поклони, він, власне, перевершив все, що було до того.
Він — колектор, а вона — боржниця банку. Здавалось, вони ніколи не знайдуть спільну мову. Між тим, є у них дещо спільне: вони обоє почуваються не на своєму місці у цьому житті. Зустрівшись у різних ролях та з різними характерами, їхні серця відразу ж зрозуміли, що зліплені вони з одного тіста. На сцені вирують емоції, але найінтимніші розмови на сцені лунають по-особливому. Актори ніби клякнуть на місці, а замість них звучать їх попередньо записані голоси. Те, що вони не розмовляють у ці моменти по-справжньому, символізує особистість тем та важливість моменту. Будьте готові сміятися на цій виставі, а потім різко затихати та вже прислухатися подеколи до драматичних історій героїв. Будьте готові до божевілля на сцені, що буде виражатися танцями та рухами акторів. Але найголовніше, готуйтесь разом з персонажами пережити усі їхні емоції.
1998 року закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені I. Карпенка-Карого (майстерня н. а. СРСР Юрія Мажуги).
Від 1998 року актор Київського академічного театру юного глядача на Липках.
Саме у часи небаченого підйому національного мистецтва в Києві виник новий театр. Ідея створення театрального колективу, який присвятив би себе вихованню дітей та молоді, належить Олександру Соломарському та Ірині Дєєвій. Незважаючи на те, що у них не було ані приміщення, ані коштів, 8 листопада 1924 року київська дітвора побачила першу прем’єру майбутнього київського ТЮГу – «Мауглі» за однойменним оповіданням Редьярда Кіплінга. Віра, творча наснага керівників та акторів новоствореного колективу переборювали будь-які перешкоди.
Заснований як Державний театр для дітей, ТЮГ впродовж історії не раз змінював свою назву (носив імена Івана Франка, Максима Горького, Ленінського комсомолу), переїжджав у різні приміщення (першу виставу грали у Будинку вчителя). Незмінними для різних поколінь, що працювали у ньому впродовж усіх років, залишалися дух служіння мистецтву, бажання вводити у таємничий світ театру, закохувати у нього дітей, підлітків та їхніх батьків. Театр на Липках – особливий творчий колектив, адже він працює для різних вікових категорій. Гостинно відчиняючи двері зранку перед малюками, ввечері ТЮГ показує вистави для підлітків, молоді і дорослих.
З 1991 року Театром юного глядача на Липках керує народний артист України Віктор Гирич. За чверть століття роботи в тюгівському колективі він заслужив репутацію режисера, який завдяки знанню також і дитячої психології успішно ставить спектаклі для глядачів різного віку. Театр постійно перебуває в стані мистецького пошуку, його трупу весь час поповнюють молоді актори, запрошуються на постановку різні режисери. Свого часу тут працювали відомі тепер митці Роман Віктюк, Богдан Бенюк, Віталій Лінецький.
Сьогодні в репертуарній афіші театру понад 30 вистав, серед яких значаться як п’єси сучасних драматургів, так і твори відомих класиків вітчизняної та світової літератури.