« Наташина мрія »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.8

Це проймаюча історія про двох дівчат на ім'я Наташа. Одна з них живе в дитбудинку, інша – в хорошій забезпеченій сім'ї. Вони такі різні, але такі схожі у своїй простій і зрозумілій мрії. Мрії про велике і справжнє кохання. У кожного з нас є мрія і кожен з нас йде до неї різними шляхами. Йде до кінця, до болю в серці, до сміху, що розриває легені, до сліз крізь регіт, до страху в очах.

Жанр: трагікомедія
Тривалість: 1 година 40 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Вовк в овечій шкурі
Випадок у дамській кімнаті
Звабник
Пастка
Дві панянки у бік півночі
Відгуки
Ксения

Это монолог двух Наташ о своей мечте, о первой влюбленности. Очень легкое повествование благодаря игре актрис, очень много смешных моментов. Благодаря историям ты и сам невольно возвращаешься к своей первой любви, к своим переживаниям. Этот спектакль однозначно запомниться каждому и вызовет бурю эмоций. Спектакль - истории двух Наташ, таких разных, но у каждой мечта о большой любви, чтоб с конфетами, с шампанским... Сюжет местами может показаться знакомым, т.к. многое происходящее напоминало переживания, эмоции, ситуации из своей жизни. Игра актёров просто фантастическая. Мне посчастливилось сидеть возле самой сцены, поэтому все эмоции, мимику, жесты, движения были как будто для меня одной. Это одно восхищение и восторг. Спектакль способен рассмешить зрителя и "прибить" после своим трагизмом и финалом. Актеры играют настолько правдиво, настолько сильно, что равнодушным остаться невозможно.На протяжении всего спектакля герои и события не отпускают, с интересом ждёшь развития и даже делаешь предположения. Особенно рекомендую этот спектакль подросткам и их родителям. Хотя чувство влюбленности вспомнить и пережить с героями спектакля смогут все. Театр небольшой, но очень уютный. Каждый раз ты попадаешь в какую-то магию искусства. Обязательно приходите в этот замечательный театр.

Оксана

Мені дуже сподобалась вистава. В ній було і над чим посміятися і над чим поплакати. Почуття були різноманітними це був і сміх , і сум, і здивування, і жах. Моментами навіть серця прискорювала своє биття. Це вистава монолог. Це вистава про двох дівчат, з різними долями, з різних світів,з різними поглядами на життя, з різними долями , але є дещо , що їх об'єднує. Обох звати Наташа , обом 16 років і вони обоє мріють. Вистава сповідь школярок про їх життя і їхні переживання, про їх мрії. Я дивилася виставу і згадувала свої шкільні роки, про що я мріяла тоді і що мене тоді засмучувало. На сцені дві дівчини : одна з дитбудинку, її мати померла,вона не дуже добре вчитися, має погані звички , її досягнення в житті - вона пригнула з 3поверха і лишилася жива; інша - гордість батьків, відмінниця, в неї , кожен день розписаний по хвилині і в свої 16 вже телеведуча. Вони такій разні , але мріють про одне. І смішно , і грішно одночасно. Підчас розповіді дівчатат відчуваєшь змішані ємоції смуток переходить в сміх, сміх в смуток. Ти відчуваєшь їхню заздрість, злість , їх біль, ти бачишь на їх очах слези і посмішку одночасно. Коли вже закінчилась вистава і гладачі стоячи плескали в мене потекли слези і мені бракувало повітря. Вистава підійде і буде цікава жінкам і дівчатам. В ній вони зможуть знайти частинку свого життя і шляху до мрії. Дуже сильна гра актрис. Мені сподобалося як вони відігравали кожну ємоції , як змінували свій ємоцій стан. Їм одночасно було і важно і легко. На сцені , вони зіграли себе і розповіли свою частинку життя.

Роксолана Ф.

дуже все символічно :) Ця історія- сповідь про двох дівчат одного віку, але одна з них живе у дитбудинку, а інша - з батьками. Вони настільки різні та одночасно дуже схожі. Обидві не дивлячись ні на що ідуть до своєї мрії. все було дуже реалістично.

Вікторія

Це був мікс емоцій під соусом подиву. Половина вистави була дуже смішною, подекуди я відчувала себе на стендапі. Інша ж частина вражала своєю трагічністю. Я переживала за акторів, тобто за їхніх героїв. В кінці вистави на очах були сльози, і вони були ще у пів зали. Але настрій зовсім не був сумним. У виставі грають лише дві актриси, які по черзі розповідають моменти зі свого життя. Глядач занурюється то в одну історію, то в іншу. Перша героїня, з якою нас знайомить режисер, звати Наташа. Вона виросла в дитбудинку та живе "за поняттями", а не за законами. Іншу героїню теж звуть Наташею. Але вона на відмінну від своєї тески живе в пристойній сім'ї, є відмінницею в школі. Вона чемпіонка з плавання, займається вокалом, а ще закінчила академію мистецтв. Вони такі різні, але мрії однакові. Вони обидві хочуть справжнього кохання. Ця вистава може стати машиною часу для кожного, хто хоче знову відчути силу першого кохання. Обоє актрис передавали цей чудовий стан закоханності так чуттєво і такими точними словами, що ти невільно сам згадуєш своє перше побачення та ті незрозумілі окриляючі відчуття. Вони так само майстерно передають жорстокість моменту, коли руйнуються перші романтичні відносини. В глибину серця потрапили слова однієї з Наташ, яка побачила свого обранця з іншою: "Я стала маленькою крапкою. Такою крапкою, яку ми малюємо на математиці". Гра актрис вразила. Вони перевтілювались в різних персонажів за секунди, і кожен новий персонаж був справжньою індивідуальністю. Вони справді жили на сцені, або сценою. Раджу виставу для підлітків, адже вона про них. Але обов'язково для перегляду и старшим поколіням (особливо жіночої статі), адже в акторах ви точно знайдете себе. І навіть зможете згадати емоції, які відчували у юному віці.