« Наше містечко »
Класик американської драматургії Торнтон Уайлдер і його п'єса «Наше містечко», за яку він вдруге став лауреатом Пулітцерівської премії, не дуже відомі. А дарма. У цьому тексті, в його героях і сюжеті - є те, чого нам всім сьогодні дуже не вистачає для щастя.
Як часто ми помічаємо, що живі? Іноді ми чуємо історії про людей, які, побувавши на волосок від смерті, дивом уникнувши аварії або вилікувавшись від страшної хвороби, раптом усвідомлюють радість бути живим! «Теж мені, месія», - іронічно посміхнувшись, ми продовжуємо свій біг по лінії життя. Звичка будувати плани і відкладати життя на потім - так живе більшість. Закінчити інститут, вийти заміж, купити новий гаджет, поїхати до моря - і ось тоді! Але досягнувши однієї мети, ми тут же ставимо собі іншу, схожу. І навіть морем, світанком і заходом сонця нам немає коли насолодитися, адже наступна мета вже така близька, потрібно встигнути досягти, добігти!
Але є інші люди. Їх небагато, але вони є. Вони радіють миттєвостям. Вони щасливі лише від того, що прокинулися. Їх життя легке. Такими хочеться стати. І ви можете! Потрібно лише трошки зменшити швидкість, прислухатися до себе і уважно поглянути на близьких. Чи відчуваєте? Це і є життя.
« Над прірвою в... (Norway.Today) »
« Прощальне танго »
Трагікомедія
« Янголятко, або Сексуальні неврози наших батьків »
« Шепіт підсвідомості... Сни... »
« Мать його »
Трагікомедія
Харківський російський драматичний театр був створений 17 листопада 1933 року згідно з постановою уряду СРСР як державний театр, завданням якого було «установлення методу реалістичного мистецтва, сценічної правди і глибокого психологізму». Очолити театр запросили народного артиста РРФСР Миколу Васильовича Петрова, на той час режисера Ленінградського академічного театру драми (в минулому — Александрінський). Він приїхав до Харкова з групою своїх акторів, серед яких — вихованці студії при театрі Л. Скопіна, K. Хохряков, B. Малінін, B. Еренберг та інші. Крім М. B. Петрова керівниками театру в перші роки були також народний артист СРСР Олександр Григорович Крамов, запрошений до Харкова з Московського театру Московської міськради профспілок) і народний артист України Микола Миколайович Синельников.
Театру дісталася будівля за адресою вулиця Чернишевська, 11 (1927 рік побудови), в якій до того був клуб друкарів.
Відзначаючи особливі заслуги театру, 1949 року в дні святкування 150-річчя від дня народження класика російської літератури О. С. Пушкіна наказом уряду УРСР театру було присвоєно ім'я видатного російського поета.
Більше 30 років творчого часу театру віддав заслужений артист УРСР Золотарьов Віктор Володимирович.
1971 року Харківський державний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна здобув звання академічного.
Від 1975 до 2011 року художнім керівником театру був народний артист України О. С. Барсегян, який на час приходу до колективу уже мав немалий досвід роботи головним режисером Львівського і Київського театрів юного глядача, а також Київського театру музичної комедії. Нині художнім керівником театру є О. П. Васильєв.
Наприкінці 1970-х у будівлі театру сталася пожежа. Реконструкція заврешилася повністю лише 10 жовтня 2003 року. В рамках реконструкції будівлі модернізували сцену, поновили фойє і глядацьку залу, створили фактично новий фасад.
« Наше містечко »
