« На полі крові »

У 2000 році закінчив державну художню середню школу ім Тараса Григоровича Шевченка( ДХСШ) у місті Києві. Викладачі з фаху О. Животков  та В. Білоус , факультет живопис. 

у 2007 році закінчив Національну Академію Образотворчого Мистецтва та Архітектури ( НАОМА) з фаху сценографія та кіно сценографія. Викладачи  доцент А .Кіріченко  та профессор В. Будніков. 

У 2011 - 2019 році закінчив асистентуру - стажування Національної академії образотворчого мистецтва та архітектури. 

З 2011- 2019 рік викладав  у Національнії академії образотворчого мистецтва та архітектури композицію (основний фах). 

Викладав у національному університеті імені Карпенка-Карого мистецтво художника в кіно  2009-2011. 

Викладав історію театра та кіно у Кіївському політехнічному інституті у 2011- 2014 роках . 

Член спілки художників України з 2008 року.

Персональні виставки

2017 рік галерея  Live Worms Cан-франциско "Singing Fields" (40 робіт каталог)

2015 рік "Дуга" галерея "Tadsio" ( 25 робіт)

2013 рік "Наполеон" галерея "Tadsio" (25 робіт)

2003 рік "Портрет"  галерея "Дим Миколи”( 30 робіт)

Участь у виставках

2018 “ Kyiv Art Week проект “Ужупіс - відповідальність за свободу” скульптура та живопис.

2017   "Єволюція"   Інститут проблем сучасного мистецтва (триптих король вильх  270 на 420)

2017 "Мистецькі паралелі" виставка до 30 річчя Чернівецького фонду (янгол з баяном 100 на 100 ) культури Чернівецький художній музей .

2015 "Колективні сновидіння"  Інститут проблем сучасного мистецтва  4 работи з серії “голодомор” 160 на 40.

2009 виставка “Вишневий сад Александровичей -Дочевських"  музей видатних діячів українського мистецтва 2009 рік. 5 робіт 

2010 ”Кракозябр" Александрович Ф - Северін Ю. музей академии (30 робіт) 

2010”аут" філіал російського музею шоколадний будинок  21 робота серія “ Наполеон” 

2010 сквот проекти "пуповина"  !2 робіт картон та туш та "Волга"- інсталяціяз використанням автомобиля гогольфест 

2010 рік "меридіани серця" 

Тер брюген “сучасні візії” 2013 рік Чернігівський художній музей.

  "Територія душі" 2007 рік 2006 рік Український дім 2002 рік 

 2007 рік участь у пленері “TAXIS” виставка по ньому в Чернівцях бухаресті та Відні (10 робіт). 2012 рік виставка українських художників у Йорданії  у королівському палаці. 

 2010 рік виставка до дня незалежності України галерея "бранкузи" Бухарест 

 з 2008 по 2013 рік створив та керував  театральним центром імені Данила Лідера при академії. 

З 2003 року працює в театрах України як художник-постановник.

з 2003 по 2016 рік поставив  у якості художника - сценографа та художника по костюмах більше трідцати вистав за яких можна відзначити 

2016 рік "der WIJ" державний театр у місті Магдебург Німеччина

2013 рік "подражание модним порокам" російський театр імені Успекаева мІсто Луганськ   2013 рік "скляний звіринець" Національний театр імені Івана Франка мІсто Київ. 

2012 рік  "Попи, менти, бабло, баби" wildteatr мІсто  Київ 

2012рік Вій 2 0 wildteatr мІсто Київ 

 2012 рік  "сон смішної людини" Національний театр імені Івана Франка 

2012 рік "я  - спадкоємець" Національний театр імені Івана Франка  

2011 рік "Мата Харі" Миколаївський російський театр  

2009 рік "на поле крови" Національний театр імені Івана Франка 

 2009 рік "гравці" театр на Подолі

 2011 рік "Роман доктора" академічний театр на Липках   

2011 рік "Детектор брехні" український драматичний театр місто Миколаїв 

 2012 рік "воскресший  і злой" український драматичний театр місто Миколаїв 

2010 рік "Повернення" театр імені озаркевича місто Коломия 

2009 рік "Безталанна" академічний театр на Липках 

 2009 рік театр імені Успекаєва "Урок" Луганськ 

2008 рік  "Два клена" академічний театр на Липках  

2008 рік театр імені успекаева "Саня, Ваня , С ними Римас" Луганськ   

2008 рік  "Професіонал" київський театр Сузір'я  

2007 рік "Сватання на Гончарівці" Чернігівський музично-драматичний театр ім Шевченка   2006 рік  "Недосягаемая" Севастопольський російський театр 

2005 рік "Загоничи вогню" театр заслуженого колектива Республіки Білорусь місто Гомель 2006 рік "Любовь под вязами" Черкаський академічний український театр  

2006 рік "Енеїда" Миколаївський український драматичний театр 

2004 рік "Запорожець за Дунаєм" Миколаївський український драматичний театр 

 2004 рік "Ляльковий дім" Чернігівський молодіжний театр  

2003 рік "Прощавай  Арлекін" Чернігівський молодіжний театр та інши

Ескізи до вистав  були представлені на Київському трієнале сценографії у 2010 2013 та 2016 році  у  у Київській національній картинній галереї та каталозі трієнале

На виставках театральних художників у галереї "митець" ітогі сезону  2013 2014 2015 2016 та Інституті проблем сучасного мистецтва "театр без театру " задуми українськіх художників 2012.  ВСЕУКРАЇНСЬКА ВИСТАВКА СЦЕНОГРАФІВ «БОРІТЕСЯ — ПОБОРЕТЕ!» .2014

Нагороди приз за кращу сценографії фестиваль " homo ludenis" вистава "урок" 

у 2014 незалежним жюрі був обраний представляти україну на Пражській квадрієнале   ситуація з війною відклала цю можливість.

Літературна діяльність

 автор трьох збірок поезій "Ледяное солнце", " Побережье" "Дом ветра" в 2015 році на запрошення нью-йоркського пен-клубу виступав у “Cooper Union театрі” найкращий сцені Сполучених Штатів разом з іншими письменниками та глобальними мислителями про ситуацію в світі з двома фантастичними оповіданнями утопією та дистопією 4-10 травня 11  world voice festival of international literature

Головний балетмейстер Національного Академічного Драматичного театру ім. Івана Франка. 6-й Всеукраїнський фестиваль. «Тернопильськи театральні вечори. Дебют-2006 за пластику у виставі «Boa-constrictor» І.Франка Коломийський драм театр. Лауреат премії «Київська Пектораль» в номінації за краще пластичне рішення 2013 року «Перехрестні стежки» І. Франка і у 2013 році «Morituri te salutant».

Співпраця з українськими театрами:
Театр «Ательє 16» – «Ключа немає», Король Фрешет; Казанова , Марина Цвєтаєва (за п'єсами «Пригода» і «Фенікс»). «Тригрошова опера» Б. Брехта. «Самогубець» Ердмана, «Як важливо бути серйозним» Уайльда, «Кабаре «ХЛАМ» Аверченко, Теффі і Бухова, «Сестри Прозорови» Чехова (режисер Л. Зайкаускас), «Inferno. Пісня 35» Сартра. «В очікуванні Годо »Б. Брехт (реж Л.Зайкаускас).

Драматичний театр ім.І.Франка: «Енеїда» І.Котляревського, «Оскар і Рожева дама» Е.Шмітт, «Гамлет» В. Шекспір, «Модельяні» інсценізація Р.Держепільского і т.д
Сумській Драм театр ім.Щепкина «Лісова пісня» Леся Українка Коломийський театр ім. І.Озаркевича «Боа констріктор» І.Франка, «Вій» М. Гоголь і т.д, Львівський театр ім.Л.Курбаса: «Ножі в курях, або Спадок мірошніка» Девід Гарровер, «Благодарний Еродій» Григорій Сковорода, «Амнезія, або Маленькі подружні злочини»
Ерік-Емманюель Шмітт, «Так казав Заратустра» Ніцше/КЛІМ.

Львівський Національний Оперний театр: опера «Сільська честь» Маскані, «Циганський Барон» І. Штраус, Львівський Театр Юного Глядача: «Втеча з реальності» Т. Іващенко, «Таємниця буття» Т.Іващенко, театр ім. О. Кобилянської місто Чернівці «Солодка Даруся» М.Матіос, Театр Драми і Комедії на лівому березі: «Любов до трьох апельсинів» До Гоцці, «брешемо чисту правду »Х.Гербер, «Рожевий міст» Р.Уоллер, «Вася повинен зателефонувати» К. Рубіна, «Жіноча логіка» А.Крим, «Дні пролітають зі свистом» за п'єсою «Стара Зайчиха», «Любов на дотик» Леонард Герш, Київський театр «Сузір'я»: «Ассо та Піаф»; «Єсенін і Дункан» Т.Іващенко, «Випадкове танго »В.Аім, «Дивосвіт театр» М.Мітуа.

Брала участь в зйомках фільмів: «Orangelove» Алана Бадоєва, пластичне рішення у фільмі «Закохані в Київ» 2012 рік, цикл фільмів режисерів: «Туфлі» Д.Гамзінов;
«Останній день року» О.Борщевскій; Серіал «Остання електричка» А.Гресь хореограф постановник і т.д.

Була постановщиком відеокліпів для різних зірок українського шоу-бізнесу.

Приймала участь у телевізійних проектах Нового каналу, СТБ, 1+1.

Остап Ступка — український актор і телеведучий, яким у 2009 році присвоєно звання Народного артиста України. Він відомий як ведучий кількох популярних програм на центральних українських каналах.

Остап народився у Львові в потомственою сім’ї артистів. Його дід Сильвестр Ступка був оперним співаком, отець Богдан Ступка – видатний актор, який вразив глядачів ролями в «Тарасі Бульбі» і «Білому птаху з чорною ознакою». Мати Остапа Лариса Корнієнко — балерина танцювала у Львівському театрі Опери та балету.

Дитинство хлопця пройшло за лаштунками різних театрів, в яких виступали його батьки. З ранніх років Остап цікавився акторською професією, причому найбільше йому подобався грим. Потайки від батьків він прикрашав себе в Спартака або іншого античного героя, малюючи шрами і зморшки, а потім імпровізував, на ходу придумуючи танець і дію. Перший вихід на велику сцену стався в ранньому віці. Коли львівський театр приїхав на гастролі в Одесу, Остап Ступка разом з дітьми інших артистів в балеті «Створення світу» зображував тварин. Також хлопчик розвивав музичний смак, навчаючись грі на віолончелі. Сам Ступка згадує, що не дуже любив ці уроки, але підпорядковувався вимогу діда, який водив його в музичну школу.

Коли Остапові було 12 років, сім’я переїхала до Києва, де підліток остаточно визначився з вибором професії і став займатися в театральному гуртку під керівництвом Олексія Кужельного. Колектив навіть запрошувався для участі в дитячих телевізійних програмах. Після школи Він вступив до Київського державного театрального інституту імені Карпенка-Карого, де до 1988 року навчався на курсі Бориса Ставицького. Після вузу працевлаштувався в експериментальний театр «Кін», але пропрацював там лише два місяці. Через рік він став артистом Драматичного театру імені Івана Франка, де за наступні роки був задіяний у більш ніж 35 виставах.

Також Остап Ступка з’являвся і на телебаченні. На українському каналі «1+1» він був провідним інтелектуально-розважальної програми «Перший мільйон», аналог популярного шоу «Хто хоче стати мільйонером?», і передачі «Побий ведучого». На каналі «ICTV» вів реаліті-шоу «Останній герой» та документальну програму «Знамениті злочинці». Також в якості учасника був запрошений у 3-й сезон «Танці з зірками», де виступав у парі з танцівницею Дариною Довгальової. В 2006 році отримав премію «Телетріумф», як самий популярний телеведучий року.

Кінодебютом Остапа Ступки стала мелодраматична комедія Станіслава Клименка «Женихи». Після непоганого старту актор знявся в більш ніж 30 картинах, притому, що для нього на першому місці завжди залишалася театральна робота. У фільмографії богдана Ступки виділяються масштабні історичні драми: «Богдан-Зиновій Хмельницький», де він грає Тимоша, сина славетного гетьмана; «Молитва про гетьмана Мазепу», де йому дісталася роль правої руки Мазепи — генерального писаря Пилипа Орлика; «Тарас Бульба» — епічність екранізація роману Миколи Гоголя, в якій роль Остапа козака Вертихвоста. Цікаво, що у всіх цих фільмах знімався і його батько, Богдан Ступка.

У 2011 році вийшла ще одна історична драма «Матч», заснована на реальних подіях, яка розповідає про футбольний «матч смерті» між радянськими футболістами і збірної зенітників Люфтваффе в окупованому Києві влітку 1942 року. Головну роль в картині зіграв актор Сергій Безруков, а Остапу Ступці дістався образ поліцая Івана Дащени. Акторові вдалося зробити з зрадника досить неоднозначну і досить комічну фігуру.

Зараз Остап знімається в новому українському проекті «Казки старого мельника», який повинен вийти на екрани в 2016 році. У фільмі-казці знімається багато відомих акторів, які зображують фольклорних персонажів. Акторові дісталася роль чоловіка-підкаблучника, що живе у матріархальній родині. З дитячим казковим сюжетом Ступка працює не вперше. Він уже з’являвся в якості прототипу одного з персонажів мультиплікаційного серіалу «Казкова Русь».

Остап Ступка був одружений тричі. Перший раз він одружився в 18 років, коли дізнався, що його подруга Тетяна, яка разом з ним вчилася в театральному вузі, вагітна. У молодого подружжя народився син Дмитро, який також став актором.

Другою дружиною була модельєр-конструктор Ірина, з якою Він познайомився на одній з акторських вечірок, куди запросила дівчину рідна сестра, актриса Оксана Батько. Цей шлюб проіснував 15 років, у подружжя з’явилися дочка Устинья і син Богдан.

Навесні 2015 року Остап одружився втретє. Його обраниця Дар’я, студентка театрального інституту, молодшою на 20 років.

Актор дуже любить подорожі, причому категорично не відвідує одне місце двічі, вважаючи за краще кожен раз стикатися з новими враженнями.

У 2012 році Остап Ступка розробив програму розвитку культури в країні і у складі політичної партії «Україна — вперед!» балотувався в Раду, але програв вибори і надалі відмовився займатися політичною діяльністю.

У 2005 році закінчив експериментальний курс Євгенії Гулякіної та Нінель Биченко Київського державного театрального інституту ім. Івана Карпенка-Карого.

У 2007 році прийшов на прослуховування до Національного драмтеатру ім. І. Франка. Після показаного уривка з п'єси «Брехня» Володимира Винниченка і вокального номера, голоси приймальної комісії поділилася порівну – шість «за» і рівно стільки ж «проти». Фінальне рішення взял на себе художній керівники театру Богдан Ступка, який і визначив подальшу долю Дмитра. Вже того ж дня молодой актор поступив до штату театру і став до репетиції «Кавказького крейдяного кола» – вистави за Брехтом у постановці Лінаса Зайкаускаса.

Задіяний у виставах київських театрів. Популярність актору принесла роль ветерана Червоної Армії у виставі «Слава героям!» спільного проекту театрів «Золоті ворота» та Франківського драмтеатру. Головний герой, у виконанні Дмитра Рибалевського та Олексія Гнатковского, – незмінні, решта акторів окремий в Києві та Івано-Франківську.

За головними ролями на сценах запрошених театрів, отримує ведучі ролі і в рідному театрі. У 2018 році отримує роль Парфена Рогожина в постановці «Ідіота» Достоєвського у постановці Юрія Одинокого, а в першій постановці на посту головного режисера Дмитра Богомазова – виконавець титульної ролі в шекспірівській трагедії «Коріолан». Роль Коріолана приносить першу номінацію на на здобуття театральної премії «Київська пектораль», а сукупність театральних досягнень виводить у TOP-10 найхаризматичних акторів Києва за версією театральної премії «Дзеркало сцени» щотижневика «Дзеркало тижня».