З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді
Нєвинасімі люді

« Нєвинасімі люді »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Двір дитинства. Занехаяне подвір'я у селі. Українське наше з вами село, до якого приїздять до бабусі дочка й онука у гості з міста. Гарні і прекрасні. Зустріч бабусі, яка ніколи моря не бачила і в Києві не бувала, та онучки з айфоном, і всім атрибутом «дівчини з метро». До них долучити ще Жіночку-Людочку, яка досі не може забути як у неї «канхветки по полу розсипалися». А може те і не забудеш ніколи?

Як двір дитинства поступово перетворюється у двір тортур. «І куди ти з цього двору дінешся? хіба що на кладбіще!» – говорить бабуся стиха.

Режисер Олександра Правосуд разом з дівчатами-актрисами під час репетицій згадували і своє «минуле» :) Спогадами вони поділяться й з вами. Питали українок на дорогах Києва, все хотіли докопатися,що ж таке сім'я? Хто ми один одному – батьки і діти?.. І вийшла комедія-гротеск – і чорна, і біла – чорно-біла :) – з Синьооким Полковником, з Женею Білоусовим і юним Масіком... куди ж без нього!

Жанр: комедія
Тривалість: 1 година 50 хвилин
Мова: Російська, українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Авторка музичного оформлення
Відповідальна за відео
Відповідальний за відео
Хореографиня
Художник з освітлення
Звукорежисер
Керівник постановки
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Дівочий виноград

« Дівочий виноград »

Комедія тут і зараз
Жінки Моцарта

« Жінки Моцарта »

Комедія
Казки Маріїнського парку

« Казки Маріїнського парку »

Люба Памела, або як пришити стареньку

« Люба Памела, або як пришити стареньку »

Комедія
Це спадкове

« Це спадкове »

Комедія
Відгуки
Ольга

Вистава смішна і дотепна, легко впізнаються "історії з життя", манера спілкування, ніби потрапляєш в село. Але з розвитком подій все більше шкода героїв, хочеться їм співчувати, бо за показним розміреним життям стоять особисті травми і біль, вибір, продиктований бажанням зробити, як краще. Дуже сподобалась гра Поліни Кіно, яка грала бабусю. Чудово підібраний одяг: прОсті коричневі колготи, розтоптані капці, нічна сорочка в дрібну квіточку, поверх якої бавовняний халат на короткий рукав і хустка, якою запинатися так, щоб лиш очі видно. Хоч Поліна дуже молода, але за рухами, поставою, мімікою та інтонаціями легко впізнати літню людину, яка хоче уваги до себе, хоче бути головною і керувати. Швидко і легко перевтілювалась у дівчину, згадуючи свою юність. І так жаліла себе, зі сльозами на очах, коли згадувала, що вже стара. Донька Людка у виконанні Ольги Білоног вийшла самостійною, змученою жінкою, яка змалку не знала слів любові. Приїжджає до матері, бо це її родина, але від села її верне, все брудне і нагадує її важке дитинство. Всі історії розповідає з ноткою фаталізму, що їй шкода свого втраченого життя. А от "Свєтка" була надто манірною. Може, це було задумкою ролі, що вона має бути такою вже чужою селу, але актриса не передала цей образ так, щоб я повірила. Роль Чоловіка вийшла дуже пунктирною, тобто, він завжди був лише епізодично присутнім в житті жінок, а отже не надто виразним, тому для мене з цією задачею Єгор Снігир справився — не привертав до себе уваги. Спочатку вистава була замальовкою з життя, комедією ситуацій, коли смішно, бо кожен раз вгадуєш такі історії в житті, але поступово розкривалися драматичні ситуації, коли вже і сміх, і гріх, весело і сумно одночасно, бо у намаганні змінити життя на краще всі допустилися помилок, бо робили, щоб не так, як у батьків

Лариса

Старенька бабуся в селі, розмовляє зі своїм собакою і дуже чекає на своїх рідних. Нарешті… зустрілися таки… три покоління жінок… І тут… що ж тут почалося. Дорікання і сварки, матюки, а потім жарти і сміх, танці і пляски, дискотека і спогади. Все перемішалося тут. А взагалі, вистава про родинні цінності. Враження від вистави неймовірні. П'єса почалася з вестибюля театру, що було дуже незвично і цікаво. Актори під час вистави згадували своє минуле. А потім оголошували результати опитування глядачів, яке провели до початку вистави.

Ксения

Разный спектр эмоций: и смешно, и грустно. После спектакля я своей дочери отправила сердечко))) Это история семьи, обычной семьи, обычных людей, как мы сами, возможно, кто-то даже увидит себя. Спектакль - калька современной жизни. Казалось бы общеизвестное, как "позвоните родителям", но в повседневной суете, мы что-то забываем, упускаем, можем даже не обратить внимание, но оказывается эта "мелочь" так важна ребёнку. Это спектакль о семье, о воспитании, о взаимоотношениях поколений. Очень важные темы и этот спектакль - напоминание, даже хороший катализатор помнить о казалось бы простых, но таких важных ценностях. Очень небольшой и уютный спектакль, желаю им развития. Театр предлагает много спектаклей для детей. Очень уютный, небольшой театр, но у людей с ограниченными возможностями могут возникнуть сложности по перемещению в помещении.

Оксана

Було цікаво і трохи смішно. Під кінець було сумно. Мені сподобалась вистава. Було досить не звично , що пьеса почалася з моменту ,коли до театру приїхало такси и з него вишли головні герої. Саме тоді почалась гра. Я спостерігала за акторами, за їх діями.Особливо хочу відмітити гру актриси, яка грала бабцю. Її вдалося повністю перевтілитись в стареньку. Ще хочеться відмітити, що кожен з глядач перед початком вистави пройшов опитування, яке потім використали вже в кінці вистави. Вистава досить легка. Нагадала мені моє село, а після які лунали хотілося підспівувати. Було декілька смішних моментів і був зворушливий ролик , де прості люди з вулиці давали відповідь на запитання: хто для них батьки, діти і жінка. Театр дуже цікавий , але я про нього чую вперше. Напевно потрібно більше себе рекламувати. Ще була одна цікавинка в театрі запускали в залу глядачів по іменам ,а місце було підписано.

Ганна

Досить вдалий сюжет, що відгукується у душі більшості глядачів. Три покоління жінок однієї сім"ї. Вплив невдалих прикладів стосунків батьків на долю дітей. Не сподобались недоречні історії з життя акторів, які переривали виставу, але мабуть це якесь емоційне посилення п"єси режисером.