« Ніч перед Різдвом »

Упродовж усієї вистави посмішка не сходила з мого обличчя, адже вистава була веселою і у той же час доброю. Але від цього вона не стала дитячою. Було приємно дивитися на те, як режисер відтворив український побут у виставі. Після вистави настрій був піднесеним, адже історія мала щасливий кінець. Глядачі постійно сміялися і навіть грали разом з акторами, тому після вистави присутні ще довго ділилися своїми враженнями. Найщасливішими серед них були дітлахи, які не очікували побачити в театрі таку сучасну та захоплюючу виставу. Така історія могла статися лише в Україні. Перша красуня на селі Оксана насміхається над безтями закоханого Вакулу та обіцяє вийти за нього заміж лише у тому разі, якщо дістане він їй черевички, які носить сама цариця. Вакула ж вирішує виконати умову та звертається за допомогою до самого чорта. Вистава поставлена за відомим твором Гоголя "Вечори на хуторі біля Диканьки". Історія про Оксану та Вакулу, добре знайома українцям. Але вистава від цього не перестає бути цікавою. Кожен герой викликає симпатію. Навіть закоханий чорт, якого вигнали з пекла, подобається глядачеві за його старання сподобатися Солосі та за самозакоханність у себе. Режисер оживляє українські традиції та занурює зал глядачів в унікальне життя сільської України. Костюми та говір героїв викликають захоплення. Ця вистава чудово підходить для сімейного відпочинку з дітьми, а також для людей, які перестали вірити у казку. Актори повністю перевтілились у своїх персонажів. Я спостерігала за ними з великим задоволенням.

Вистава викликала позитивні емоції, протягом вистави було багато жартів та кумедних моментів, несподіваних вигадок у традиційному сюжеті. Сюжет вистави відповідав класичному твору Гоголя "Ніч перед Різдвом". Мені сподобалося те, що відомий сюжет було розбавлено сучасними жартами. Ця вистава може бути цікавою всім, хто хоче гарно провести час та зарядитися гарним настроєм. Норовлива красуня Оксана, кумедна Одарка, містична Солоха, моторний парубок Вакула, яскравий Дяк і особливо харизматичний Чорт та ін. - увесь акторський склад порадував гарною грою. Актори чудово відтворили образи гоголівських персонажів. Саме приміщення театру не надто комфортне для відвідування, відсутній хол і маленький гардероб, тож при вході та виході створюється довга черга, що не надто приємно.

Було дуже весело та цікаво! Сподобалось все! Ковалю подобається Оксана, яка є холодною красунею на все село. Оксана пихата , трохи хамовита, нетактовна розбалувана егоїстка. Часом здавалось, вона просто готова якнайдорожче себе продати,та не було достойних на її думку кандидатів. Одарка, її подруга, трохи заздрісна, як і Оксана - типові дві подруги, як і в сучасному світі)). Сюжет відповідає книзі Гоголя і фільму "Ніч перед Різдвом" . Чорт був дуже атмосферним, чортівським! Дяк взагалі геній)), так розвеселив глядачів!! Мені здалося, було цікаво усім - і дітям, і дорослим. Актори ходили поміж глядачів та грали з ними)). Чорт та Дяк - взагалі зірки вистави! Вистава цікава, не намагається ні копіювати одноіменний фільм, ні перевершити його. Це просто дуже гарна вистава, на яку можна йти з дітьми чи компанією. Мене вразив Дяк та Чорт, Солоха сподобалась та Одарка. Коваль мені не дуже сподобався, бо часом як на мене трози перегравав. Ну а Оксані дуже вдалося зіграти холодну стервозну егоїстку. Чуб і Голова у мене не відклалися в пам'яті, я їх плутала. Недоліки - маленький коридор та місце біля гардеробу лише на 3-4 людини, при цьому перекривається прохід до зали, тому була черга на вході то театру. Але це дрібниця

Перед початком вистави трохи почали налаштовувати на святковий різдвяний настрій, лунали різдвяні іноземні пісні вже якось менше відчувалась відсутність снігу. Потім глядачі почули смішне попередження у стилі вистави, щоб вимкнули мобільні телефони, що закріпили хороший настрій. Далі почалась вистава у стилі театру актор, несподівано швидко. Голови, що виринули з-під лянних декорацій, почали досить гарно співати і занурювати глядачів в атмосферу. Адаптація всім відомого твору Гоголя під сучасність, протримало в цікавості до кінця вистави. Вечори на хуторі поблизу Диканькі, колоритні персонажі у легкому , трохи чортивливому сюжеті. Вистава про жіночі забаганки, та чи легко зрозуміти жінку. Вистава сповнена пісень, які адаптовані під сучасність. Персонажі також осучаснені, легко вгадується образ мера Києва. І саме така адаптація твору, робить його ще цікавішим. У акторів надзвичайно гарні голоси, вони чудово співають. Але мені здалося, що ім замало місця на цій сцені, щоб могли ще й станцювати, бо дуже хотілось, щоб вони ще й танцями заряджали глядача. Вистава легка для сприйняття, глядач сидить і сміється всю виставу. Бо жартів багато і всі влучні, зоч не всі і пристойні. Всім вдалося передати легкість і настрій вистави. Актори грали із залом, і глядачі відповідали взаємність. Особливо це вдало вийшло, коли вся зала підспівувала дяку. А дяк під пісню снупдога качав залу. Дуже доречно використовувались й інші пісні. Акторам вдалося зробити атмосферу, не зовсім різдвяну, але святкову. Раджу театру сробити більший хол, юо в погану погоду не дуже зручно очікувати на вулиці. А в холі сильно смердить смаженою олією, після чого смердить вся одежа. Не пускати в зал у верхній одежі, бо всеодно глядач проходить через гардероб, а ті речі, які вони занесли в зал, вони починають всю виставу впускати на підлогу.