Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Музики грали аж до ранку »
За п’єсою «На перші гулі»
Вечорами молодь збирається на гуляння – гомонять, фліртують, жартують, співають... Тільки Тимошу та Олені не до веселощів: батьки дівчини вперто не бажають визнавати, що дочка давно виросла, і тримають її під замком. Але Тиміш відступати не звик – спритний і впертий хлопець рішуче налаштований домогтися свого, так що цієї ночі незговірливим батькам доведеться туго ☺
#вечорниці #танці #пісні #help #хлопці #суворібатьки
Творча людина, інколи, здається дивною, навіть дивакуватою, наче живе в паралельній реальності. Це цілковита правда. Поки ми працюємо, їмо і, навіть, займаємося спортом, в її уяві народжуються цілі чудові світи, незнайомі нам образи, нові незабутні звуки – мистецтво. І це – чудово! А от як працювати з такою творчою людиною? Та дуже просто і весело. Сідайте зручніше та… здається вже починається. Тож зараз ми все вам покажемо, аби ви послухали. Ось якось так.
Вода дарує життя. Та на ранчо сім'ї Карі вже кілька місяців панує засуха. 101 градус не тільки за вікном, а і у стосунках між героями. Батьку не терпиться видати заміж доньку, що «засиділася» у дівках, але помічник Шерифа (чудова партія, на думку сім'ї Карі) зовсім не хоче її брати за дружину; молодшому кортить скуштувати дорослого життя, а старший - воліє позбутися тягаря відповідальності. А вже зовсім доросла дівчинка Лізі ще вірить, що до неї прийде щастя. Та в один із найспекотніших вечорів у їх двері заходить Продавець дощу… Історія кліматичної катастрофи, розказана Річардом Нешем, звучить, як небанальна історія пошуку щастя, а ще більш виразною її робить жанр мюзиклу. Потужний і несподіваний драматичний сюжет, оригінальна музика та пісні, якраві балетні номери зробили виставу насправді ідеальним поєднанням музичного і драматичного начал.
Пишеться історія, міняється географія, планети сходять зі своїх орбіт, а кохання залишається таким же непередбачуваним дійством- веселим і трагічним, наївним та ємоційним...
Париж – це місто кохання! А передмістя Парижу – це передмістя. Але якщо мешканці Парижу вирішують відпочити в передмісті – тут може трапитись все що завгодно! Чоловіки, дружини, друзі, коханці, незнайомці і навіть курчата можуть зійтись у найзаплутаніших детективних сюжетах. Яка з цього може вийти історія? – Ви не повірите. Історія як я закохався в свою дружину!
«Ти моє все» - казка. Насправді такого не буває, а якщо і трапляється, то так рідко, що прирівнюється до того, що такого не буває. Це ідеалізована, неймовірна, фантастична історія, яку приємно і потрібно подивитися ввечері з подругою або юнаком. Тому що після вистави є ризик обговорювати його до самого ранку. Бажання і розуміння, довіра і ревнощі - ці теми близькі будь-якому глядачеві і можна сказати, що ця сексуальна казка про Вас. Вистава в цілому не на один раз, і у Вас може виникнути бажання переглядати її знову і знову. Тому, квитки на нього завжди закінчуються заздалегідь. «Ти моє все» - про Любов, яка відчувається протягом всієї вистави. Ви будете співчувати героям і переживати за них. Хоча все одно можете здогадатися, як все закінчиться. Але і це не факт. Люди, які грають у виставі уже 10 років як разом. За всі ці жарти і пристрасті вони заплатили нервами і роками. Вони прожили те, над чим сміються і страждають.
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (2016 р.)
В театрі працює з 2016 р.
Народилася в Маріуполі. Закінчила Донецьке Художнє Училище (станковий живопис) і Харківську державну академію дизайну і мистецтв.
Працювала дизайнером меблів і інтер'єрів, художником-декоратором і художником-постановником в Драматичному театрі.
Бере участь в міських, всеукраїнських та міжнародних виставках, пленерах в Іспанії і Литві.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П. Котляревського (2015)
В театрі працює з 2008 р.
Закінчив Харківський національний університет мистецтв ім. І.П.Котляревського (2017 р.)
В театрі працює з 1993 р.
Закінчила Бердянський державний педагогічний університет (2006) та Харківську Державну Академію Культури (2019)
В театрі працює з 2002 року.
Закінчила Харківський національний університет мистецтв ім. І. П. Котляревського (2017)
В театрі працює з 2018 р.
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
грають декілька акторів
Початком театру в Маріуполі прийнято вважати 1847 рік, коли до міста вперше приїхала театральна трупа під керівництвом антрепренера В. Виноградова. Придатної будівлі Маріуполь не мав на той час, і тому вистави давали в орендованому амбарі на Єкатерининській вулиці (нині Нікопольський проспект).
У 1850—1860-і роки в амбарі на своєму подвір'ї місцевий житель Попов влаштував перше театральне приміщення — «Храм музи Мельпомени». А 1878 року в місті Маріуполі була заснована перша професіональна театральна трупа. Власне від цієї дати й вираховує свій початок міський драматичний театр (нинішній Донецький академічний обласний драматичний театр).
1884 року затверджено статут Маріупольського музично-драматичного товариства, члени якого ставили аматорські вистави, влаштовували концерти, сприяли естетичному вихованню мешканців міста.
Знаменна подія сталась у Маріуполі 8 листопада 1887 року — якщо раніше театральні трупи працювали в місті у непридатних приміщеннях, то цього дня було вперше відкрито спеціально зведену коштом В. Л. Шаповалова театральну будівлю, яка отримала назву Концертна зала (згодом Зимовий театр). Це театральне приміщення мало велику сцену, зручні крісла, окреме місце для оркестру та глядацьку залу на 800 місць. Театральний сезон відкрився постановкою п'єси М. Гоголя «Ревизор». Роль Городничого зіграв сам володар театру і антрепренер.
З отриманням власної стаціонарної сцени Маріуполь перетворився на значний культурний осередок наприкінці XIX — на початку ХХ століть. Тут відбувалися гастролі видатних майстрів українського театру — М. Кропивницького та І. Карпенка-Карого, П. Саксаганського, М. Старицького.
У 1920-ті роки в Маріуполі працював драматичний колектив «Новий театр» під керівництвом А. Борисоглібського.
У 1934 році на основі міського драматичного театру створено Вседонецький музично-драматичний театр з постійним місцем перебування в Маріуполі (художній керівник — А. Смирнов, головний режисер — А. Іскандер).
18 квітня 1936 року в міському театрі відбулася зустріч із заслуженим артистом, оперним співаком Михайлом Гришком.
У листопаді 1936 року Маріупольський державний російський музично-драматичний театр показав п'єсу О. Корнійчука «Платон Кречет» — нерідко саме дата цієї прем’єрної вистави новоствореного першого стаціонарного закладу культури подається як дата створення сучасного театру (принаймні так було в літературі доби СРСР).
Новостворений театр уперше виїхав на великі 4-місячні гастролі в квітні 1937 року — до міст Сталіно (нині Донецьк), Макіївка, Полтава, Кременчук, Суми та Харків.
По ІІ Світовій війні 1947 року російський драматичний театр у Маріуполі було закрито.
1959 року діяльність театру було відновлено — будувалась нова стаціонарна театральна сцена, набиралась трупа, готувались нові постановки. Тоді ж Маріупольському театру було присвоєно статус Донецького державного.
Урочисте відкриття новозбудованого театрального приміщення в Маріуполі відбулося 2 листопада 1960 року прем'єрним показом вистави «Иркутская история» за п'єсою О. Арбузова.
1978 року Маріуполь урочисто відзначив 100-літній ювілей міського театру, у зв'язку з чим Донецький державний російський драматичний театр був нагороджений Орденом Пошани.
1985 року було відкрито малу сцену театру.
Визнаючи заслуги закладу в розвиткові театрального мистецтва, 12 листопада 2007 року Наказом Міністерства культури і туризму України театрові було присвоєно статус академічного.
В 2016 році Донецький академічний ордена Пошани обласний російський драматичний театр було перейменовано на Донецький академічний обласний драматичний театр.
« Музики грали аж до ранку »
