« Мотузка »
Трагікомедія
Ми відвідали
цю виставу
російська

Жанр - похмура комедія з життєрадісним фіналом. П'єса - дещо незвична за своєю побудовою. На перший погляд зовсім не пов'язані між собою сцени, як частинки пазла, поступово складаються до фіналу в цілісну закінчену історію. Парадокс полягає в тому, що, не зважаючи на комедійний характер кожної окремої сцени - в цілому річ вийшла більш ніж сумна. П'єсу легше прочитати, ніж коротко пояснити: як і про що вона написана.

Режисер постановник:
Команда супроводу:
Автор музичного оформлення
Художник по костюмах
Художник з освітлення
Відгуки (9)
Інна Б.

Вистава значно вплинула на роздуми про можливості нормалізації поведінки людини. В сюжеті я побачила історію втомленої людини від егоїстичних осіб, що приходять до нього за нормалізацією та при цьому дуже хочуть, щоб їх самоцінність, як особистості залишилась недоторканною. Випадки, які були запропоновані глядачеві містили в собі квінтесенцію деяких людських пристрастей. Ця вистава поставила під сумнів придумані мною для себе істини і відкрила те, що за завісою було приховано, якимось дивним чином вплинула на зміну стилю мого мислення. Також сюжет вистави нагадав, що більшості з нас в процесі «втечі від своєї свободи» простіше мислити стереотипно, ніж довіритися, побачити живих людей під тими масками, які ми одягаємося на них. Тому що це привносить визначеність, зрозумілість і відповідно світ здається більш безпечним, більш контрольованим. Але ж це омана. Разом з цим вкарбувалася в пам'ять слова: «Нікого не забуваю, нікого не прощаю. Це нормально?» Вистава відкриває багато складних питань про взаємовідносини кожної людини з людиною на фоні дитячих травм, показує деякі результати дорослішання без любові.

Альона Х.

Виставу "Мотузка" в Театрі драми та комедії на Лівому березі можу назвати однією з найбільш незвичайних серед тих, що мені доводилося відвідувати. У виставі поєдналися ексцентричність, екстравагантність, яскравий гумор, несподіваний сюжет та оригінальні режисерські знахідки разом з глибокою філософією та психологією. Події вистави розгортаються в кабінеті психотерапевта та в залі суду. Несподівано для себе глядач дізнається, як між собою можуть бути пов'язані мотузка, краватка і танок джига, і як вони можуть скластися в цілу історію. Тут піднімаються питання сенсу існування, правосуддя, гармонії з собою та стосунки з оточуючими. Якщо вам коли-небудь хотілося вбити усіх оточуючих, то в цій виставі можна знайти варіанти вирішення цієї проблеми. Інтрига у виставі трималася від початку до самого кінця, сприймалася на одному подиху. Гра акторів вразила професіоналізмом, яскравістю, достовірністю та глибокою емоційністю.

Юлия

Сюжет спектакля как по мне философский. Герои психиатр и его пациенты у которых разные сложности с социумом и проблемы в общении с другими людьми, негатив и агрессия к некоторым из них. (например : другие национальности, дети, мужчины. Желание их убить или как то наказать). Доктор мастерски переводит фокус внимания пациентов и ситуация из негатива становится позитивной. Фразы которые особенно понравились: "Я маньяк, я никого и нечего не прощаю!!!! - Вы захотели его убить? - А чтобы вы сделали с человеком, который занял вашу парковку???" "Миловать своих врагов намного большее удовольствие, чем делать подарки" "Ваша девушка оплатила ваше лечение! - Вы можете вернуть деньги! -Но тогда она будет считать вас неизлечимым психом" "Невеста у вас одна, а китайцев миллион"

Алла

МОТУЗКА - це трагікомедія за п'єсою Михайла Хейфеца. Вистава на дві дії. Тривалість вистави 2 год 30 хв. Жанр - похмура комедія з життєрадісним фіналом. П'єса - дещо незвична за своєю побудовою. На перший погляд зовсім не пов'язані між собою сцени, як частинки пазла, поступово складаються до фіналу в цілісну закінчену історію. Парадокс полягає в тому, що, не зважаючи на комедійний характер кожної окремої сцени, - в цілому річ вийшла більш ніж сумна. П'єсу легше прочитати, ніж коротко пояснити: як і про що вона написана. Вистава пройшла на одному подиху. Цікавий сюжет, не заношенний. Лікар- психіатр - актор- просто супер. Персонаж -до кожного пацієнта знаходить свій підхід, який допомогає у вирішенні життєвих ситуацій. А конферансьє? Стільки слів вимовити в одну хвилину, з посмішкою, так легко- це талант! Всі актори на висоті. Дуже рекомендую відвідати виставу просто щоб розслабитися, відпочити, посміятися. Сумно не буде!

Лариса

Вистава “Веревка” в театрі драми і комедії на Лівому березі. За п"есу «Веревка» Михайло Хейфец став Лауреатом міжнародного конкурса драматургії «Баденвайлер-2010». Чудова вистава, дуже серйозна глибока тема, що залишає смуток та роздуми, подана через комедійні сцени. Іноді справді були смішні моменти. Всі актори грали добре, але особливо сподобалася гра Анатолія Ященко та Михайла Кукуюка. Крім того, що сподобалася вистава, відвідування театру драми і комедії на Лівому березі залишило по собі піднесений святковий настрій.

Ольга І.

Чудово. Дії розгортаються в кабінеті доктора психотерапевта. Кожен пацієнт розповідає свою історію , доктор вислуховує і намагається допомогти. Один з героїв не впорався з сітуацією і дивіться, що з цього сталося... Декорація була доречна, все витримувалось в білому кольорі( асоціації лікарні), музикальний супровід відповідав задуму режисера. Сергій Кияшко, не був героїм вистави, він неперевершено спілкувался з зрітелем( майстер скоромовок) та супроводжував думки та дії персонажів.Кожен з акторів впорався зі своєю роллю, гучний сміх залу, яскравий тому приклад.В другій частині перевертається все з ніг на голову. Мені сподобався перехід з гумору на дійсність, який зробив Анатолій Ященко, але деякі глядачі прислуховувались до монологу, трохи голосніше( знімаю шляпу перед народним актором).

Ирина Борисовна

Неоднозначный спектакль. Интересное построение действа. Начинает спектакль конферансье. Сначало непонятна взаимосвязь названия спектакля и действия на сцене, но постепенно мозаика различных повествований выстраивается в картинку. Не могу сказать, что здесь можно отдохнуть, хотя много сцен, где действительно зрителю очень весело, спектакль философский: о непредсказуемости жизни, о невероятных ситуациях и стечение обстоятельств, которые могут привести к самым неожиданным последствиям. Игра актёров потрясающая, Олеся жураковская, как всегда блистала на сцене. Неповторимая передача эмоций, черты характеров, нюансы жизненных ситуаций, все это передают актеры в неповторимой игре! Браво! Очень рекомендую для просмотра! Есть элементы черного юмора, поэтому мои рекомендации-только для взрослых!

Олеся О.

Добре. Вистава загалом смішна, досить життєва, піднімає насущні питання. Вкінці є трагічні моменти. Гра акторів цікава та щира. Раджу іти з друзями, коханими. Загалом контингент, це люди середнього та старшого віку. Дітям не рекомендую. Вистава складається з коротких історій пов'язаних між собою головними героями, які грають декілька ролей в різних сюжетах. Після вистави гарний настрій, не зважаючи на трагічні моменти вкінці. Зала була заповнена, багато сміялися. Загалом цікаво.

Игорь Черкасов

Абсолютно все понравилось, сюжет, игра актеров, разве что декорации слабые, но отменная игра актеров не дает это заметить. Спектакль полон юмора, интриги и драмы, заставляет переосмыслить некоторые взгляды на жизнь и отношение к разным вещам.