« Море...Ніч...Свічки... »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.7

Розлучаючись з категоріями вічними, людина йде назустріч спокусам. Утриматися на хвилях життєвого моря – майже циркова еквілібристика. Ноаха Грінвальда «сп'янило» життя великого міста.

Що робити, якщо навколо стільки спокус! Чи можна змінити минуле й пірнути з головою в це велике море життя?

Тривалість: 1 година 50 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Золотий Дракон
Так скінчилося літо...
Солдат і Птахи
Полювання на пацюків
Відгуки
Альона З.

Спочатку вистава викликала виключно приємні емоції, але чим більше вгиб історії, тим більше з'являлося нагнітання і виринали якісь власні пов'язані спогади. Настрій, щоб згадати власний романтичний досвід і оцініти теперішній. Переосмислити відомі істини й оптимістичніше поглянути на майбутнє. Можна назвати в дечому надихаючими почуття головної героїні до чоловіка, але загалом їхня історія не є надихаючою. "Мы годами копим любовь, а когда появляется кто-то первый, случайный, высыпаем все на него". У цій цитаті короткий виклад усієї вистави. Питання лише в тому, чи це почуття потім лишається, чи є воно у двох і як розвиватиметься. Саме довкола цих питань і вибудовується сюжет, фактично оповідаючи історії двох основних пар. Акторам абсолютно вдалося вжитися в ролі. Складалося враження, що ти просто дивишся чиїсь екранізовані мемуари. Окрім вправності і щирості Сеітаблаєва і його партнерки Тетяни Круліковської, варто відзначити Самініна, який грав чоловіка з особливими потребами - здавалося, що сам актор такий і є. Вистава підійде для тих, кому не байдужа тема стосунків, для тих, хто пережив складну любовну історію або тому, хто переживає її зараз. Вистава проходить на малій сцені, де вільна розсадка. Тому потрібно приходити завчасно.

Юлія

Було неможливо відірватись від вистави. Це було трошки сумно, але загалом дуууже захоплююче. Ще довго обдумувала виставу дорогою до дому. В центрі сюжету Ноах Грінвальд, котрий переїхав з Ієрусалиму в Тель-авів, він має чудову дружину Пніну. Але як виявилось не кохає її, і не кохав, а одружений з нею тільки тому що так було потрібно. Життя великого міста сп'янило його. І тепер він прагне жити по своїм правилам, хоч і дуже переймається за інших. Акторська гра надзвичайна. Проживаєш кожну емоцію і переживаєш ніби за себе. Окремо хочеться відмітити гру неймовірних Ахтема Сеітаблаєва і Світлани Орліченко. Вистава для тих кому подобаються історії про кохання, а також для тих хто любить подумати після. Інколи було моторошно від музики та деяких счен, проте, так треба за сценарієм задля ефекту. Необідно покращити відношення персоналу театру до глЯдача. Часом персонал виглядав не дуже привітно. А також були моменти коли не дозволяли зайняти обране місце, хоча посадка була вільною, скидаючись ніби то службові місця. І лише коли ніхто не прийшов - дозволили пересісти. Це дрібниця, але для мене, як для глядача що надає перевагу першим рядам важливо сісти там де подобається. Я завжди все фотографую, то ж треба ще й влучно обрати місце з якого будуть виходити добрі кадри.