Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Монолог актриси »
За п’єсою Сергія Павлюка.
Це історія кохання актриси, яка пожертвувала собою, театром, кар’єрою заради кохання до чоловіка, відомого математика, борця за свободу, який був змушений покинути свою Батьківщину.
«ЕЙ, ТИ – ПРИВІТ!» – історія про зародження першого кохання, формування людської душі, відкриття світу і пошук свого місця у ньому. Виставу створено на основі самостійної роботи акторів Професійної студії театру – Катерини Старюченко та Олександра Крючкова.
В п’єсі «Ромео і Джульєтта» кохання та пристрасть почуттів відображено на найвищому щаблі драматизму. Це і є мотивацією актуальністю твору впродовж століть. Сучасна сценічна версія Академічного театру на Липках у жанрі мюзиклу акцентує увагу на почуттях героїв. Як зауважив І. Франко: «головна принада твору, той час молодості і свіжості, те поетичне сяєво, яким обласкані всі фігури».
«Ромео і Джульєтта» – найкраща у світі п'єса про кохання. Про кохання та ненависть. Характери, ситуація і життєві мотиви, присутні в італійській основі сюжету, створюють разючу правдоподібність до сумної повісті про веронських закоханих. І ця п'єса не менш актуальна і сучасна, ніж у 1595 році.
У виставі розповідається про таїну стосунків між чоловіком та жінкою, про низькі плотські пристрасті і потяг до високого кохання, про матеріальний добробут і злети душі, про прагнення влади і усвідомлення істинної волі, про те, як ми стаємо заручниками своїх бажань. І, звичайно ж, це вистава про Віру і Кохання. З кожним новим показом вистава набирає обертів. З кожним новим актором, який вливається у колектив театру і цю постановку, вона поглиблюється новими нюансами і набуває нового сенсу. У порівнянні з прем’єрою це вже зовсім інша історія. Взаємовідносини персонажів змінюючись у процесі розвитку цього насправді дивовижного спектаклю, змінюють навіть його фабулу. Недарма кхатівці називають цю постановку Диво-виставою.
Лірична притча про жіноче щастя. Це історія восьми молодих жінок, які проживають у провінційному пологовому будинку за два дні ціле життя. Одній з них не потрібна шоста дівчинка в родині, у іншої – «випадкова» дитина, а третій героїні взагалі не судилося стати матір’ю… Та всі ці жіночі проблеми стають несуттєвими, коли до їхнього товариства приєднується вагітна «за замовленням» Оксана. Вистава «Звідки беруться діти?» - це історія, написана сучасною мовою кохання. І якщо раптом вам захочеться знову побувати в місці, звідки всі ми родом, або торкнутися дива народження нової людини, не забудьте взяти друзів, щоб разом відвідати Театр на Подолі. Це вистава, що об'єднує людей навколо однієї загальної мрії, здійснити яку спроможен кожний, – жити, щоби творити добро.
З відзнакою закінчив Київське училище №16 за спеціальністю «столяр». У 2005-му закінчив із відзнакою Київський національний університет культури і мистецтв за спеціальністю «Театральне мистецтво» (курс професора Н.М.Гусакової) та здобув кваліфікацію режисер драматичного театру.
Дебютував із постановкою «Дума про братів Неазовських» Л.Костенко у Черкаському академічному музично-драматичному театрі імені Т.Шевченка. Згодом працював у Рівненському академічному музично-драматичному театрі та Коломийському драматичному театрі. З 2007-го працює у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім. М.Куліша з 2007 року.
У його доробку – сотня вистав. Зокрема, «Таємниця літаючої жінки», «Між небом і землею», «Обережно – жінки», «Вій», «Макбет», «Сон у літню ніч», «Два серця», «Фаворит. Князь Потьомкін Таврійський», «Страшна помста», «Енеїда», «Ніч перед Різдвом», «Понтій Пілат», «Будинок на кордоні», «Наталчина мрія», «Не плачте за мною ніколи…», «Нью-Йорк, Нью-Йорк», «Тато в кубі», «Каліка з острову Інішмаан», «Ромео і Джульєтта» та багато інших.
Сергій Павлюк веде експериментальну роботу з акторами херсонського театру. Сценічними майданчиками для творчої лабораторії стали сцена «Під дахом», «Сцена на сцені» та сцена «Під колом». На сцені «Під колом» режисер поставив низку моновистав: «Vitalius» з Віталієм Пронько, «Лис-філософ» з Павлом Костенком, «Лицар храму» із Валерієм Гайфулліним, «Мені б у небо» із Антоном Лисенком, «Остання Сюїта» із Андрієм Клочком, «Порожнеча» із заслуженою артисткою України Тетяною Проворовою, «Юда» та «Get happy» із заслуженим артистом України Сергієм Михайловським, «Монолог актриси» із заслуженою артисткою України Олександрою Тарновською тощо…
За час творчої діяльності він багато гастролював зі своїми виставами. Роботи українського режисера побачили глядачі Франції (Таємниця літаючої жінки»), Угорщини («Понтій Пілат»), Молдови («Два серця»), Португалії, Польщі («Не плачте за мною ніколи…»), Ізраїлі, Німеччині та Литві (моновистава «Монолог актриси») тощо.
Режисер має багатий досвід спілкування і творчі роботи не тільки у херсонському, а й в інших театрах України та близького зарубіжжя (Білорусії, Румунії, Польщі, Франції, Угорщини, Португалії та ін.).
Корінна херсонка, у 1972 році закінчила Херсонське училище культури – освоїла фах режисера самодіяльних колективів. Через рік була зачислена актрисою Херсонського театру ляльок, де працювала до 1979-го. У 1978-му отримала грамоту та премію Міністерства культури за «Кращу жіночу роль» – Балеринки у виставі «Стійкий олов'яний солдатик» Андерсена (режисер – Н.Бучма).
Після працювала актрисою у Київському державному театрі ляльок (нині – Київському академічному театрі ляльок), Чернігівському театрі ляльок (нині – ім.А.П.Довженка), Миколаївському театрі ляльок (нині – Миколаївський академічний обласний театр ляльок).
Була однією із засновників Севастопольського театру-студії «В гостях у Севы» при міському управлінні культури, який працював у Севастополі та об’їздив весь Крим у період із 1990 до 1998р. Театр приймав участь у фестивалі «Херсонеські ігри». За час існування колектив театру-студії поставив 12 вистав для дітей. Паралельно Олександра Тарновська вела програму на севастопольському телебаченні – вчила дітей правила дорожнього руху, протипожежній безпеці, правилам поведінки на воді в образах Івасика Телесика, Підступного Сірника, Гусеня Дорофея та хлопчиська Севи Севастопольського…
У 1998-му повернулась до Херсона. Влітку 1999-го почала працювати у Херсонському обласному академічному музично-драматичному театрі ім.М.Куліша. Влаштувалася завідувачем трупи, а також артисткою драми – приймала участь у дитячих виставах в образі Міккі Мауса, тітоньку Тілі-Мілі-Трям, Феї-чарівниці міста. Зокрема, її бачили у казках: «Антошка і гармошка», «Таємниця забутого короля», «Фабрика зірок Діда Мороза», «Баба Яга і компанія» та інші.
За 21 рік роботи у театрі задіяна у низці вистав театру. Зокрема, «Як стати героєм» - Біль; «За двома зайцями» - Марта; «Моя дорога Сільвія» - Леслі; «Як у нас на Україні…» тощо. А також, як артистка розмовного жанру приймала участь у театралізованих концертних програмах.
У виставі «Осінній рок-н-рол» виконала роль жінки. «Осінній рок-н-рол» за п’єсою Міхаїла Хейфеца «Рок-н-рол на заході» – унікальний спільний проєкт Херсонського обласного музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша та Херсонського державного університету. Ініціатори проекту – ректор ХДУ, професор, заслужений працівник освіти України Олександр Співаковський, генеральний директор-художній керівник ХОАМДТ ім. Миколи Куліша, народний артист України Олександр Книга.
Має у доробку моновиставу – «Монолог актриси». У 2017 році Олександра Тарновська возила її у Німеччину (м. Дюссельдорф, Бохум). У серпні 2018-го представляла Україну з моновиставою на театральному фестивалі "Перекресток" у Литві (м. Друскінінкай).
У вересні 2018-го «Монолог актриси» було показано на благодійних засадах за ініціативою Всеукраїнської громадської організації людей з інвалідністю «Велід» у приміщенні Херсонської обласної державної адміністрації (до того моменту у сесійні залі вистави не показували). Того ж року моновистава взяла участь у грантовому проєкті «Театральний абонемент у бібліотеці». Проєкт було реалізовано за підтримки Українського культурного фонду. Вистава об’їздила Херсонщину.
У 2019-му артистка гастролювала з «Монологом актриси» в Ізраїлі (Ашкелон, Нетанья). Цього ж року презентувала моновиставу на XVI-му міжнародному театральному фестивалі жіночих монодрам "Марія" (м.Київ, театр ім.І.Франка).
За роки сценічної діяльності гастролювала областями України та державами близького зарубіжжя. Зокрема, Алтай, Молдовія, Грузія, Абхазія, Чечено-Інгушетії (нині-Чечня), Осетія, Краснодарський край тощо.
Понад 20 років очолює Національну спілку театральних діячів України у Херсонській області та опікується акторами, які знаходяться на почесному відпочинку.
Мама двох дітей.
Херсонщина – край театральний, місто корифеїв. Саме тут починали свою творчу діяльність великі постаті української сцени – Марко Кропивницький, Михайло Старицький, Оксана Петрусенко, навіть знані російські діячі Юрій Шумський та Всеволод Мейєрхольд колись працювали саме в Херсонському театрі.
Херсонський театр існує із 1823 року. Дворяни Херсонської губернії викупили будинок генерала Лобрі і пристосували його під театр. Артисти-аматори протягом майже 50 років грали в цьому приміщенні.
У 1883 році було вирішено розпочати будівництво нового театру у Херсоні, а вже у 1889 році відбулося урочисте відкриття нового театрального приміщення. Під час війни це приміщення було зруйновано і в 1962 році на тому ж місці було збудовано новий театр.
Нині у театрі існують такі театральні майданчики: велика сцена театру, театр-кафе, сцена «Під дахом», сцена «Під сценою», сцена на сцені, деякі вистави показують просто неба – на сцені Лісового театру (база зеленого туризму «Чумацька криниця»).
Протягом сезону у театрі народжується від 10 до 16 прем’єрних вистав. Творчий склад із успіхом гастролює теренами нашої держави та великими просторами Європи.
Із 1999-го року до Херсона приїжджають десятки театрів із різних областей України та інших держав на Міжнародний театральний фестиваль «Мельпомена Таврії».
« Монолог актриси »
