З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Місце для дракона
Місце для дракона
Місце для дракона
Місце для дракона
Місце для дракона
Місце для дракона
Місце для дракона
Місце для дракона

« Місце для дракона »

16 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Це вистава про ненависть. Саме так, ви вірно прочитали. Вона про традицію ненависті. Що це за дивне поняття і невже воно потрібне світові?

Ми повинні визначити для себе, до яких пір ми можемо бути бездіяльними, і що має стати мотивом для виходу з пасивного стану. А що як цим поштовхом може бути лише ненависть до якогось умовного ворога, заради знищення якого, громада збереться докупи і житиме цим деструктивним почуттям, плекатиме цю жахливу ціль?

Ми відтворимо для вас казкову історію про сумну і похмуру державу, де тільки мухи мають клопоти. Проте в один прекрасний момент виявляється, що в цьому місці оселився... дракон. І дарма, що він має тонку вразливу душу – дракона треба вбити. Невже суспільство може бути таким жорстоким? Дізнайтеся, що буде далі – чи переможуть справедливість та людяність.

Тривалість: 2 години 40 хвилин
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Таргани
« Таргани » Іронічно про еміграцію
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 7
5.6
5.7
5.9
5.7

Ви коли небудь бачили тарганів? Що ви про них думаєте? Чи ви взагалі про них думаєте? Таргани надзвичайно цікаві створіння, хоч більшість їх не любить і зневажає. Вони живуть пліч-о-пліч з людиною ось уже тисячі років. Ми бачимо їх на наших кухнях, у під’їздах, на смітниках, в найбідніших будинках і в квартирах міліонерів. Таргани особливо люблять жити у наших головах, адже там тепло, сухо і завжди є чим підживитися. Ми робимо все, щоб позбутися від них, та вони лиш переходять з одного місця на інше, а інколи з однієї країни в іншу і продовжують жити. Продовжують ходити з нами одними вулицями, їсти нашу їжу, продовжують викликати відразу і роздратування. А чи можна з тарганами порівняти людей? Чи можна сказати, що емігранти як таргани? Чи митці як таргани? Забагато питань. Отже ніч, Мангеттен, бідна квартира, двоє емігрантів, які не сплять уже здається цілу вічність і таргани. Чи може там лишились вже тільки таргани? У виставі присутні сцени паління!

4.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
4.0
3.5
5.5
4.7

Це постановка за п'єсою класика сучасної ізраїльської драматургії Ханоха Левіна. Історія Крума – головного героя п'єси, що вирішена в жанрі трагікомедії, це історія не одного покоління кінця ХХ – початку ХХІ століття. Вічний конфлікт героя і життя.  Пошуки себе, свого призначення і в той же час неймовірна аморфність існування, вічні очікування, що хтось за тебе вирішить проблему, зламає інерцію, набридлу сіру сталість буття, яка засмоктує людину у свою запрограмовану рутинність. Хтось виведе тебе врешті-решт із такої звичної нудної, проте в той же час звабливої зони комфорту. Інстинктивно, ці наївні, інфантильні мрійники, відчуваючи одноманітність буденності, намагаються в будь-який, навіть нестандартний спосіб прикрасити, як їм здається, своє спотворене життя, проте все одно продовжують плисти за течією, навіть не здогадуючись, що життя прожите намарно. Автори вистави на чолі із режисером-постановником Давидом Петросяном сміливо використовують яскраво театральні засоби художньої виразності, які в свою чергу сприяють поліфонічності й вишуканої образності вистави. Фото та анотації надано театром.

Pentecost
« Pentecost » Політична драма
6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

Закинута балканська церква на перетині шляхів давніх і не дуже завойовників раптом стає перехрестям різних культур. Знайдена тут унікальна середньовічна фреска з’являється на сцені як яблуко розбрату, перетворюючись далі і на заложницю, і на жертву. Майже детективна історія затягує глядача у міцний клубок гострих тем сучасності - розбрат, тероризм, біженці.З недавнього часу усе це дуже знайоме і українцям. Тож, на питання, які підіймає вистава, рано чи пізно доведеться відповідати і нам. Що ми хочемо будувати – нову Вавілонську вежу чи мости та шляхи до порозуміння? Оберемо ізоляцію чи приймемо дар П’ятидесятниці – мовулюдяності? Автор тексту – видатнийбританський драматург Девід Едгар, знаний світовій аудиторії як сценарист історичної костюмованої кінодрами «Леді Джейн» із ХеленоюБонем Картер у головній ролі. Його п’єса «Pentecost»/«П’ятидесятниця» здобула звання «Кращої п’єси року» у Великій Британії 1994 року.Менторкапроєкту від Британської Ради – німецько-британська режисеркаКеролайнСтайнбайс. Режисер Лариса Діденко: «Багато в чому п’єса перегукується із українськими реаліями. Наприклад, тим, що, змінивши назви вулиць, ми не можемо «…стерти минуле, наче косметику». Або питанням про те, що з цим минулим робити, адже цілком можливо «… до влади мають прийти варвари…, які руйнують, тому що не знають…»". Вистава «Pentecost» стала переможницею конкурсу британської драми TakingtheStage 2018.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

За концепцією роману «За дверима» Ельфрі де Єлінек. Закінчившись на полі битви, війни продовжуються у наших головах. Вистава розповідає історію трьох родин, які проживають в умовному повоєнному європейському місті. Батьки та діти зі своїми конфліктами – це суспільство, травмоване війною та подальшими проблемами. Пережите насильство нікуди не поділося — воно розчинилося в просторі, проникло за зачинені двері квартир, у щоденну поведінку.Авторки вистави розглядають криваві війни двадцятого століття як вірус, який може й далі дрімати в кожному з нас, далі інфікуючи суспільство та створюючи потребу у насильстві.У постановці використовується нелінійна драматична структура. Вона складається із акторських етюдів, рефлексій та імпровізацій і співвідноситься із особистими контекстами учасників постановки. Драматична структура постановки є нелінійною. Вона складається із акторських етюдів, рефлексій та імпровізацій і співвідноситься із особистими контекстами учасників постановки. Авторки та автори вистави називають її посттравматичною драмою. Вона є новим досвідом залучення формату «нової драми».

5.4 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
5.5
5.5
5.5
5.0

Виставу поставлено за п'єсою сучасної письменниці, досить популярної в Ізраїлі, Едни Мазія. Це оповідання про молодь, та адресоване насамперед тим, хто вступає у велике життя і зустрічає на своєму шляху найскладніші негаразди і випробування. Протягом вистави герої поперемінно опиняються то в ролі підсудних, то в ролі суддів. Заслуховується справа про групове зґвалтування неповнолітньої дівчини. Допити, показання, очні ставки - але без сухої констатації фактів, викладеної казенним словом протоколу. Тут жива інтонація, ланцюг фактів складається у чітку хроніку розслідування, точніше, дослідження морального чинника існування молоді в сучасному світі, чи то на Заході, чи у нашому рідному сусідньому дворі.

Відгуки
Наталя

Емоції під час вистави змінювалися, в основному було смішно, вкінці сумно, і весь час було відчуття співпереживання головному героєві. Вистава вчить не мислити стереотипами, а мати і відстоювати власну думку. Показує, наскільки помилковим може бути рішення, вчинок, якщо сліпо слідувати натовпу. Вистава про казкову, здавалося, державу зі своїми лицарями, принцесою і драконом. Але вона нестандартна, бо дракон то добрий і вбивати його зовсім не має потреби. Ось тільки людям, які прагнуть подвигів і насильства це ніяк не заважає робити свою справу, у їх душах живуть свої внутрішні дракони, які і керують вчинками. Взагалі за цією казкою приховується глибокий зміст, ідея того, наскільки важливо перемогти темну сторону всередині себе, вміти аналізувати і попри стереотипи і думку мас, мати і відстоювати свій погляд. Актори грали дуже реалістично, особливо виконавець головної ролі Дракона - Богдан Данилюк. З ним, з його поведінки, наївності сміялася вся зала, і його ж потім і жаліла вся зала у скрутних ситуаціях. Він змусив переживати за свого героя усіх без виключення. Вистава підійде для людей з почуттям гумору, любителів філософствувати, дорослих, в душі яких досі живе дитина, що здатна повірити в казковість і співпереживати героям. Щодо типів глядачів - думаю, вистава буде цікава людям різної вікової категорії, бо актуальність порушеної теми є надзвичацно. І особливо корисною вона буде для підлітків, бо здатна вплинути позитивно на формування мислення і як наслідок, характеру та моделі поведінки в подальшому.

Ольга І.

Смішно , не могла відірватися від перегляду. Треба , як заведено в цьому світі, без міркувань. Дракон, якого потрібно вбити, незважаючи на те, що він нікому не доставляє лиха. Добрий дракон, який малює картини і створює вірші не розуміє , чому він повинен споживати м‘ясо та воювати; дуже гарно на цю роль підібрали актора, що виникало бажання обійняти його і захистити від усього. Сподобалась гра Марії Демочко, незважаючи на свій вік, дуже талановита акторка, її граціозні рухи, разом з кумедною мімікою, щось неперевершено. Переконливо грав радник- Даниїл Маржець. Весела вистава, гарна гра акторів, чудовий спів, костюми , все було доречно. Дуже гарний спів Мірослав Філіпович. Вистава підійде для всіх , без обмежень.