« MIŁOŚĆ/ Любов »

Вистава починається з вішака. З яким настроєм тебе зустріли і довели до глядацької зали. Тут створюється гостинна атмосфера, де глядачу завжди раді. На глядачів ніхто не кричить, а лише люб'язно роблять його перебування комфортним в театрі. Тому і виставу починаєш дивитися з позитивними настроєм. Початок вистави динамічний, заряджає енергією танців. Гарні і талановиті дівчата — їх всього 2 у виставі та багато хлопців. Кожен несе свій характер та свою особисту історію. Не грає, а проживає і пропускає через себе мілош. Вистава не про кохання в класичному розумінні, а про кохання до себе. Хтось любить своє зображення в дзеркалі, а хтось ні. Про кохання до образу або до тварини. Кохання до ненародженого сина, яке викликає ком в горлі глядачів. Про різне кохання, про яке навіть і не замислюєшся. Кохання — це більше ніж любов до чогось. Це стан в якому можеш не всім зізнатися, бо цей стан потребує тиші. Це про так яке воно може бути різне і по-різному проявлятися. Викликати біль, радість, смуток, піднесення, хвилювання, непорозуміння чи захоплення. Моя емоція була тільки позитивна, хотілось відчувати кожного героя. Сюжет не має однієї лінії. Це колаж із різних історій який має неочікувані переходи одна від одної. Мені сподобалися неважкі енергійні танці, коли хочеться приєднатися до танцю. Режисерські цікавинки від акторів. Особливо сподобалась імпровізація від акторів, що зробили мені піднесений настрій на декілька днів. Тема кохання вона спрямовує на душу людини, навіть якщо кохання було лише у одного. Актори так легко грали, що не відчувалося де ще персонаж або вже особисто актор каже. Навіть багато падінь на підборах від акторки (коли у глядачів завмирає серце) та довге ходіння на руках виглядають легко. Це створює приємну атмосферу. Від початку і до кінця я пережила разом з акторами різні емоції. Та настрій не на секунду не ставав негативним. Дуже позитивна вистава.

Вистава про те, що ніхто на світі не може жити без любові. Не віддаючи та приймаючи її в різних формах, будь то обійми, поцілунки, гарне ставлення або знаки уваги. І що люди з обмеженими фізичними можливостями, теж мають право кохати та бути коханими. На мій погляд, кожний побачить у цієї виставі щось своє. Актори дуже талановиті, інколи не було зрозуміло то гра чи насправді, так вдало змінювали свої емоції. Мені здається, що цією виставою, режисер хотів показати внутрішній світ людини в емоційному стані, та думки. Як не завжди легко впоратися зі своїм внутрішнім миром. Дуже хочу відвідати іншу виставу з цими акторами

На виставі часу нудьгувати не було. Постійно щось відбувалось. І тобі треба було зрозуміти що. Любов. Що можна очікувати від вистави з такою назвою? Певно, що якусь романтичну та ніжну історію. Але у цій виставі ніжності було мало. Любов у кожного своя і іноді вона виходить за межі дозволеного. А от герої цієї вистави насамперед намагають з'ясувати, що таке любов та з чого вона складається. Актори упродовж всієї вистави не розказували, а створювали атмфосферу майже усіх стадій кохання. Ось на початку відбувається процес залицянна, а в кінці герої скандалять. Актори справді жили на сцені і передавали цей стан глядачам. Рекомендую цю виставу для тих людей, що вважають себе філософами по життю та постійно роздумують над тим, що ж таке любов. Напруження супроводжувало мене майже всю виставу. Я і сама почала роздумувати, а що ж таке кохання.

Интересно, представителения начало очень легко, было достаточно много смешных и странных моментов. Было даже местами страшно. Я вышла со зрительного зала смысля , а что же такое любовь? За что меня любят? За что люблю я? Как часть моего тела заслуживает любви? "Что же такое такое любовь? За что нас любят? За что любим мы? Какие виды любви вы знаете? Что это значит любить? Где же встретить любовь? Вот на такие вопросы отвечали актёры. Постановка о любви. Все начинается очень легко и весело. Танцы...да здесь чаще всего можно встретить любовь, может даже на всю жизнь, а может на короткое время. Спектакль напоминал море, сначала оно было спокойно , красивое, потом разволновалось, разбушивалось и даже с носило , накрывало с головой. На сцене были показаны разны ситуации и види любви. Со зрителями общались , могли даже остановить постановку и переиграть , было несколько актеров, которые направляли других, по учали как они должны вставать или пройтись. Это было очень забавно. Было достаточно много смешных моментов. Меня очень зацепил стих об нерожденом сыне. Было достаточно эмоционально. Музика, резких движений как борьба за будущее, за будущую семью, сына, за любовь. И в конце поиск ... Сина...После этого резка смена темы. Нужно быть готовым ,что в спектакле будет достаточно много нестандартных переход от одного до другого. Мне понравились актёры, конечно я им проверила. Каждый просто играл себя и рассказывал свою историю любви, показали себя во всей красе. Подойдет наверное для молодежи. Для людей, которым нравится интересные и необычные задумки, философские разговоры. Один из моих самых любимых театров. Там очень не обычное помещения. Зрительный зал находится в самом низу. Там же находится диванчики , на которых зрители ожидаю начало спекталя , буфер. Специально для зрителей стоит телевизор с необычной трансляцией репертуара театра.