З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Milking cows
Milking cows
Milking cows
Milking cows
Milking cows

« Milking cows »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
Вистава містить сцени еротичного характеру
Вистава містить нецензурну лексику або сцени насильства
5.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Ця поcтановка торкаєтьcя таких дражливих для нашого cуcпільcтва питань, як людcька гідніcть на противагу менталітету раба, котрий, на жаль, уcе ще зберігаєтьcя у колективній cвідомоcті українcького народу як cтрашний cпадок радянcьких чаcів.

Так, у наc є гучні гаcла, вишиванки та можливіcть відкрито cповідувати будь-яку релігію, не боячиcь вcюдиcущих cпецcлужб, проте яка могутня cила cпонукає наc знову і знову cтояти на влаcній землі з проcтягненою рукою, очікуючи, що колиcь, деcь далеко у cвіті кращому ми нарешті cтанемо щаcливими, нічого не змінюючи у влаcній поведінці, проcто покірно очікуючи?

П’єcа напиcана у формі діалогу двох корів – cтаршої та молодшої, котра уcе ще не зняла рожевих окулярів та надієтьcя навіть в умовах ферми, де її вигодовують на убій, зберегти cвою, нехай коров’ячу, гідніcть. Проте наші «корівки» вдягнені у коcтюми двох жінок-українок, котрі змушені внаcлідок певних обcтавин заробляти на прожиття у кварталі червоних ліхтарів.

Жанри: трагедія, фарс
Тривалість: 50 хвилин
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Автор музичного оформлення
Хореографиня
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Аромат жертви
« Аромат жертви » Еротичний трилер
5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 13
5.6
4.8
5.9
5.6

… Можу тільки уявити її здивування упереміш із задоволенням від усього, що відбувається. Моє дихання почастішало, в моїх грудях дуже багато повітря, яке мені заважає дихати. Мені хочеться його перекрити, зв'язати, задушити, розтоптати, втопити, вбити, позбавити його право на існування. Що зі мною? … Чудовий запах. Це страх, його випромінюють всі пори твого тіла, але це тільки початок, потім буде біль. …Шість років майже кожного дня разом, підтримувала, раділа, плакала, а коли перший раз в житті відкрилась, зізналась, одну всього тільки відповідь хотіла почути, так зразу втекла. … Я кожного вечора зустрічав маму з роботи, бо вона боялася місцевих собак. Дивлюся на годинник, а вже десять хвилин, як мама йде одна, серед собак. …Так і весілля зіграли через місяць. На весні вже вагітна ходила. Життя наче добре було. Народила доньку. Потім сина, але він тяжко хворів та й помер на шостому році, земля пухом. Про Андрія більше так і не чула.

Несподівана смерть наздогнала мільйонера і плейбоя. Він помер так, як і личить марнотратнику життя – у своєму king-size ліжку, під час оргазму, убитий ножем для колки льоду. Весела смерть, чи не так? Його погубила жінка. Це факт! Але хто?

4.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 15
4.5
4.3
5.1
5.0

Максим Голенко – відомий український режисер, чиї вистави схожі на голлівудський бойовик зі справжнім екшеном та епатажем. «Ерендіра не хоче вмирати» – політична сатира, що сповнена краси, чесності та драйву з дрібкою українського вогню! Як змінюються людські цінності, коли опиняються за межами країн першого світу? Журналіст, збираючи матеріал для репортажу, натикається на історію 14-річної Ерендіри та її бабці, за сумісництвом відомої вдови контрабандиста. Їхній будинок знищила пожежа. І найкращим виходом з ситуації, як вирішує бабуся, буде продати цноту власної онучки. Двісті двадцять песо і тушонка – ось її ціна. Бабця планує розпоряджатись честю онуки, допоки та не розрахується з боргом, проте, схоже, що сума погашення, обіцяє дівчинці довічне рабство. У виставі хитро переплітаються карнавальність з політсатирою, раціональне з ірраціональним, а гротеск з реальністю. Тоді стає важко повірити, що десь у світі це все ще може бути дійсністю… Максим Голенко, режисер: «Я завжди отримую задоволення, коли історія, яку беру до постановки потрапляє в глядача, коли він розуміє, що це про нього, про тут і зараз. Переживає все разом з героями. Я хочу створити виставу максимально драйвову та жорстку за своєю думкою. Глядача має розривати на шматки, щоб він не розумів куди подітись – сміятись чи плакати, чи тікати з глядацької зали».

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

«Дикий театр», Львівський театр імені Лесі Українки і «Мистецький Арсенал» представляють: вперше в Україні вистава за п’єсою відомого канадця, сценариста і письменника Мішеля Марка Бушара «Том на фермі» у перекладі Ростислава Нємцева. Том приїздить на похорон свого друга, що трагічно загинув. Він знайомиться з його сім’єю, і виявляється, що ніхто: ні матір, ні брат, і навіть він – не знали загиблого по-справжньому.

Спочатку вас здаватиметься, що цей голос живе у вас в голові. Потім ви скажете собі. що це просто дурні думки, ще за мить ви зрозумієте, що вас огортає морок... Ви забажаєте вибратися й розгадати таємницю, приховану у розповідях головних героїв. Вистава-загадка, де відповідь може коштувати вам життя!

Відгуки
Юлія Б.

Було цікаво. Однозначно не нудьгувала. Загалом сюжет цікавий. Багато символізму, хоч і не надто глибокого. У виставі зачіплено багато гострих тем: і політичні, і соціальні. Як на мене цих тем було "зачіплено" забагато. Пробіглись по всьому)). Найбільше уваги було приділено питанню місця людини в цьому світі, ставленні до себе самого та до того, що нас оточує. Оскільки я вважаю себе не надто зашореною людиною і над висвітленими темами і так часто задумуюсь, то чогось нового я для себе не знайшла. Але мабуть багатьом вона зможе відкрити очі на деякі речі. Після вистави Украдене щастя від Театру у кошику мені взагалі важко оцінювати гру акторів в інших театрах. В театрі Живаго актори грали непогано, проте не шедеврально)) оскільки вистава зачіпає соціальні теми, підійде абсолютно для будь-якого віку. єдине, що відвертий одяг і кілька сцен вимагають обмеження 18+ . Приміщення - це невеличка галерея на дві кімнатки. Мені не дуже сподобалось. Самостійно знайти не змогла, довелось їм дзвонити та питати. В одній кімнатці були розкладні крісла для перегляду вистави, в іншій була виставка постерів, а посеред кімнати кілька робочих столів з комп"ютерами. В туалет потрібно було йти через комірку. Всюди було нгаромаджено багато побутових предметів (навіть в крихітному туалеті стояв фліпчарт). Буфету як такого не було, але можна було придбати бокал вина. Гардеробу не було, проте були вішаки, де можна було повісити верхній одяг. Місце для паління на балконі, куди постійно відкривались двері і через це було досить холодно.

Вікторія

П’єcа напиcана у формі діалогу двох корів – cтаршої та молодшої, котра уcе ще не зняла рожевих окулярів та надієтьcя навіть в умовах ферми, де її вигодовують на убій, зберегти cвою, нехай коров’ячу, гідніcть. Проте наші «корівки» вдягнені у коcтюми двох жінок-українок, котрі змушені внаcлідок певних обcтавин заробляти на прожиття у кварталі червоних ліхтарів. Там немає таблички, що там знаходиться театр.