Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Метод Гронхольма »
Ви обожнюєте свою роботу? Тримаєтесь всіма силами за своє робоче місце? Нервуєтесь перед кожною співбесідою, яка може обернутись в справжнє пекло для недосвідченого кар’єриста?
Опинившись на одній співбесіді, чотири героя розуміють, що їх втягнуто у захоплюючу детективну гру. Та чи варто вбивати в собі людяність заради посади топ-менеджера в престижній компанії
« Парашутист »
« Гей, хто небудь! »
Притча
« Покоління Пепсі »
« Як це – «Жити в Києві»? »
Комедія
« РІЧ-РІЧ »
Не могла відірватися від перегляду. Кожен з нас бажає скористуватися шансом , але коли нам надається така можливість , заглядаємо ми всередину себе чи пускаємо все насамотек, після нас , хоч потоп. А як же , в такому випадку пані совість? Це ми і з‘ясуємо, потрапивши на виставу,, Метод Гронхольма‘‘ . На перший погляд , нічого незвичайного, але с першого моменту розумієш, що сумувати на виставі не прийдеться, актори весь час будуть тримати глядача в напрузі, прикрашаючи гумором і загадками. Приємні , достойні люди , приходять на співбесіду, але хто вони насправді в і як будуть поводить себе в незвичному становищі , кожен з вас має можливість подивитись і переконатись , в існуванні загадкового жанру і потрапити на виставу,, Метод Гронхойма‘‘. Підійде на мой погляд для всіх, з віковим обмеженням 16+.
Вся пьєса - це незвична співбесіда за методом Гронхольма в престижній компанії. Опитуючим надаються завдання, які вони мають вирішити протягом певного часу. В такій співбесіді виявляють не професійні здібності, а емоційну та психологічну сторону опонента. Рекомендую всім дорослим. Дуже професійна гра акторів.
Український актор театру, кіно та телебачення.
У 1988 році Сергій Кучеренко закінчив акторський факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім І. К. Карпенка-Карого (майстерня народного артиста України В. С. Лизогуба).
З 1990 року — актор Київського академічного Молодого театру. Знімається в кіно та на телебаченні.
Отримавши диплом, знайшов роботу в Театрі Естради.
З 1996 року є актором Київського Молодого театру. На його рахунку кілька десятків театральних ролей самого різного плану, і близько 50 ролей у фільмах і серіалах російського, українського та спільного виробництва.
Перша роль була в стрічці «Право на любов» – в 2005 році, де Ігор зіграв доктора.
Потім були рідкісні епізодичні ролі у «Все включено», «карасі», «Дорогих дітей» «Тату напрокат» і інших проектах. Зіграв капітана міліції в одній із серій п'ятого сезону популярного серіалу «Повернення Мухтара». Дуже вразив глядачів своєю роботою в «Недоторканних», де він зіграв Космовецкого. Ще одна яскрава роль співробітника ФСБ в картині «Дорога в порожнечу» теж не пройшла непоміченою.
Серед останніх робіт варто виділити участь в багатосерійної телевізійної стрічці «Не зарікайся».
Син режисера Ігоря Равицького (від першого шлюбу), онук режисера Миколи Равицького. До 1988 жив у м. Суми, де закінчив російську школу №4.
У 1992 році Роман закінчив Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (курс Михайла Рєзніковича). Того ж року Равицького зарахували до трупи Молодого театру.
Як зазначено на сайті Молодого театру, Роман Равицький «має неабияке комедійне обдарування, сценічну привабливість, акторську безпосередність, пластичність, щирість, музично обдарований. За своїми акторськими можливостями та фактурою — артист на амплуа простака».
Працює також у рекламній царині.
Одружений з акторкою Альоною Равицькою. Виховує доньку Валерію.
Закінчила Київський театральний інститут ім. Карпенко-Карого (курс Михайла Карасьова) у 1987 році.
Після закінчення вузу стала акторкою Молодого театру.
У кіно дебютувала в 1988 році у короткометражній стрічці «Як чоловіки про жінок говорили».
Історія «Молодого театру» (далі – Молодий), створеного Лесем Курбасом, розпочалася більше ста років тому. Один з найвідоміших театрів України відкрив свій перший сезон 24 вересня 1917 року.
У 1918 році приміщення на Прорізній ремонтують та обладнують для показу вистав самотужки, за власний кошт. Студія має величезний успіх у глядачів та критиків. Згодом вона перетворюється на «Товариство на вірі – Молодий театр». Трупа відмовляється від колегіального керівництва, і на чолі театру стає видатний режисер та педагог – Лесь Степанович Курбас. Він вважав багатожанровість ґрунтом для народження «універсального» актора, а в результаті – нового українського театру. Тогочасне існування Молодого було коротким: революція спричинила у 1919 р. злиття Державного драматичного театру з Молодим театром.
Але й двох років було достатньо, аби зчинити свою «революцію» – творчу, оголосивши війну театральним «штампам», художній безхребетності. Молодий звертався до філософії корифеїв, прагнув піднесення нового театрального мистецтва країни на світовий рівень.
З метою мистецького пошуку та виховання актора нового формату Курбас випускав вистави різних напрямків: від умовно-реалістичного й побутово-психологічного до романтичної комедії.
У 1979 році виник Молодіжний театр, який у 1995 році отримав назву Молодий.
За останні роки збільшилася кількість прем’єр; трупа активно гастролює, бере участь у фестивалях. У приміщення театру, окрім основної та камерної, є мікросцена – майданчик для режисерських та акторських дебютів. Суттєво зріс глядацький інтерес до Молодого.
7 травня 2019 року Молодий театр отримав статус Національного.
Молодий театр – театр для людей, молодих душею!
« Метод Гронхольма »
