Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Марія Примаченко. Світ чарівний »
Біографічна фантазія про життя і творчість видатної народної художниці Марії Примаченко.
Під час вистави глядач зможе відчути себе справжнім гостем в оселі Марії Оксентіївни, дізнатись найпотаємніші факти з життя її фантастичних тварин та побачити на власні очі, як вони оживають.
У виставі згадується понад 30 назв робіт майстрині, а також у живому виконанні лунатиме пісня, яка найбільше вплинула на життя великої художниці.
Завітайте на виставу, щоб дізнатися, якими фарбами варто розмальовувати свій світ, аби він наповнився дивами.
Моновистава – це той випадок, коли виконавець приречений на публічну самотність. Її обрала для себе народна артистка України Ірина Кліщевська. Наркотики, алкоголь, суїциди та хвороби, неймовірний успіх, злети та падіння в прірву, найкращі чоловіки та заздрощі жінок... В житті видатної Едіт було стільки, що вистачило б на кілька серіалів, то що ж говорити про виставу... Вистава неодноразово брала участь у Міжнародних театральних фестивалях моновистав, де здобула премії та нагороди (нагорода «За кращу жіночу роль» на фестивалях «BGMOT 2006» (Болгарія) та «Відлуння» (Україна), «За високу майстерність» («Armmono»-2004), диплом фестивалю «Вересневі самоцвіти» (Україна), Гран-прі фестивалів «Албамоно 2006» та Фестивалю моновистав Македонії).
Перфоманс-колаж «Невтишимі». Незвичайна подорож у машині часу від 60-х років 20 століття до сьогодні. Від Стуса до Жадана, від Костенко до Малковича. Це не просто можливість за півтори години пропустити крізь себе життя і творчість українських поетів-шістдесятників, а повне занурення в епоху, коли слово «українець» зазвучало по-новому. Спільно з «Музеєм шістдесятництва» ми проведемо вас крізь час та простір, підглянемо за народженням думки корифеїв, відчуємо биття їхніх сердець в наших з вами грудях, усвідомимо вагу національної гідності в сьогоденні. Бо саме вони дали Україні голос, який не стихає й досі, який не затихне ніколи.
Животоки – це джерела, які наповнюють наше існування історичною пам’яттю. Вони підживлюють нас енергетикою стихій, втілених у звуках, піснях, рухах, праобрядах. В нашому етношоу глядач зануриться у світ легенд та магії прадавніх українців. Окрім автентичного вокалу у виставі звучатимуть не тільки українські музичні інструменти, а й інструментальні шуми інших країн світу.
Вірші Зерова, Семенка, Хвильового, Плужника, Теліги, Тичини та інших яскравих представників того трагічного покоління. Історія через поезію... Персонажі, які починають творити свою історію. Вірші, які оживають... люди, які зникають... Пластично-поетична вистава «Розстріляні Від(ро)дження» повністю побудована на віршах Розстріляного Покоління.
Юність, що виблискує чистотою помислів, що закохана й мріє, бунтує й спокушає. П'ятеро закоханих і залишилася тільки одна зоряна ніч в рідному українському селі, яку вони проведуть разом. А ще є українські пісні, за допомогою яких вони з'ясовують відносини, освідчуються в коханні, сваряться, миряться... А вранці їм належить розлучитися й можливо зустрінуться вони тільки через сім років як домовилися в цю ніч. Спектакль поставлений по п'єсі «Не співайте, півні, не вменшайте ночі» напівзабутого українського класика Степана Васильовича Васильченко. Написана драматургом в окопах Першої світової війни, історія наповнена приголомшливим ліризмом й красою української пісні.
Вистава сподобалась, цікава постановка про життя відомої художниці. Було цікаво слідкувати за сюжетом, не було сумно, події захопили і час пролетів швидко. Можливо, трохи не вистачило візуального оформлення – більше картин, сюжетів реальних робіт Примаченко. Якось би вплести їх у постановку або заставкою на екрані, було б яскравіше і наочніше розкрито художницю. Дуже гостинний персонал театру та підготовка, ще на початку вистави глядачі отримали програмку разом з пензликом. Приємно дуже. І це створило відразу на художній лад, надихнуло та занурило в атмосферу. Дуже сподобалось. Вистава-галерея про життя великої художниці Марії Приймаченко. Дві головні події, 3 танцюристи та 1 музикант у постановці. Сподобалось сюжетне історичне поєднання – молода і літня майстриня. Глибокі смислові монологи, життєві історії, поєднання з музичним співом та танцювальними номерами. Декорацій не багато, але цікаво візуалізували події та образи чарівних героїв, тварин з малюнків майстрині. Гра акторів сподобалась, як для сюжету то образи героїнь було переконливими. Хоча інколи літня акторка не чітко промовляла слова, і не все було зрозуміло. Але це не завадило, все було зрозуміло і зчитувалося історія. Можливо, це й посилювало надавало образності та характеру літній художниці. Сподобались легкі танцювальні номери, які поєднували історії минулого і сучасного. Музичний супровід та спів надавав українського забарвлення та колориту. Мені не вистачило реальних, яскравих робіт самої Примаченко. Хоча й так я отримала задоволення від вистави. Вистава сподобається людям, хто хоче побачити постановку про життя майстрині, дізнатися про нашу історію, відпочити, побачити серйозну історію, насолодитися жіночим живим співом
Київський академічний театр українського фольклору «Берегиня» був створений у 1988 році за ініціативою групи фольклористів під керівництвом народного артиста України Миколи Буравського при підтримці Національної спілки композиторів України, Національної спілки письменників України та Університету фольклору та етнографії ім. М.Т. Рильського.
У 2004 році театру «Берегиня» за видатні досягнення у розвитку українського музичного мистецтва було надано статус академічного (Наказ Міністерства культури і мистецтв України від 15.09.2004 р. № 629).
Театр «Берегиня» – це єдиний в Україні професійний колектив, який займається вивченням та пропагандою аутентичного фольклору нашого народу і сценічними засобами відтворює втрачені історичні цінності: народні обряди, звичаї, ритуали, як важливі пласти духовної культури нації.
Художній керівник театру, його засновник – народний артист України Микола Буравський. До творчого складу театру входять 42 артисти: високопрофесійні співаки, музиканти, танцюристи. У складі «Берегині» заслужені артисти України: Надія Буравська, Анатолій Пахомов.
Сценічне вбрання артистів виготовлене за зразками справжніх етнографічних костюмів, зібраних в експедиціях до Центрального регіону України, що надає фольклорному дійству яскравого колориту.
Музичні інструменти, знайдені і відроджені в етнографічних експедиціях колективу по території України використовуються у виступах «Берегині». Це такі давно забуті та унікальні інструменти, притаманні суто українській фольклорній музиці, як сопілка, коза, козобас, сурма, ліра, бугай, бубон, гудок, рубель, цимбали, тулумбаси, кобза, скрипка, гармоніка.
При театрі «Берегиня» у 1995 році створено один з найвідоміших дитячих колективів – фольклорний ансамбль «Берегинька» – лауреат багатьох Міжнародних та Всеукраїнських фестивалів.
« Марія Примаченко. Світ чарівний »
