З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку
Маленькі комедії великого будинку

« Маленькі комедії великого будинку »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
4.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

«Юності наших батьків» присвятили актори «Нового українського театру» цей надзвичайно добру, неймовірно смішну і дивно сумну виставу.

Глядачі разом з акторами, немов на машині часу, перенесуться в наше зовсім недавнє, але вже таке далеке минуле. Де і дерева були вищі, і дружба була міцнішою, і гумор був добрішим.

Вистава складається з двох «маленьких комедій» чудових драматургів, письменників-сатириків Арканова і Горіна, написаних ними ще в 70-і роки 20 століття. З тих пір спливло багато води, змінилася країна, «переоцінені» цінності ... Актори нашого театру, втіливши «комедії» на сцені, довели, що час не в силах змінити головне. Люди не змінюються - все так само люблять, все так само радіють і засмучуються, все так само сміються над собою.

Одне прохання до глядачів: не бійтеся і не соромтеся – сміливо підспівуйте нам у фіналі! МИ ВАС ЧУЄМО !!!

Жанр: комедія
Тривалість: 2 години 10 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Сценограф
Автор музичного оформлення
Авторка музичного оформлення
Балетмейстерка
Художниця по костюмах
Художник з освітлення
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав

Комедія-зворотній бік  «Глядачам дивитися заборонено» – це театр про театр, а також про наше життя. Жодного лицедійства, тепер тільки правда: боротьба не на життя, а на смерть, жорстка конкуренція за головну роль, голки в корсети, підніжки і підлості – все, як є у цьому закуліссі кожного театру або в офісі кожної другої фірми! Підгляньте, що кипить на театральній «кухні», щоб розповідати всім, що ви знавець столичних акторських інтриг.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Хочете отримувати мільярди від ЄС? Як? Запитайте у крюшонцев? Бананові плантації, численні стада великої та дрібної худоби, успішна боротьба зі злочинністю і повна ліквідація безграмотності, молодим – дорогу, ветеранам – шана! Ви не знаєте, хто такі крюшонци і де знаходиться диво-місто Крюшон? Відкриємо секрет – в штаб-квартирі Європейського Союзу цього теж не знають ... Глядачів комедії «Великий переполох в маленькому місті» чекає справжній майстер-клас по залученню величезних капіталів, розробці грантових програм та створення неймовірних проектів за рахунок Євросоюзу. У складі коуч-команди: спритний і винахідливий мер крюшону (улюбленець публіки - Володимир Горянський), незамінна секретарка Клотільда ​​– реалізатор економічних фантазій мера (чарівна Руслана Писанка), людина без віку, соціальних статусів і просто родич Андре (Юрій Феліпенко). А іспит здавати їм доведеться інспектору з Брюсселя – суворому, цинічного, непідкупному чиновнику флап (Макс Максимюк). Іспит на виживання !! Адже за кожен цент від Євросоюзу потрібно боротися не на життя, а на смерть. Обіцяємо гарний настрій, багато гумору, ну і пару фінансових Лайфхак.

4.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
4.8
4.8
5.0
4.8

Молоді й талановиті акторки театру – дорослі незаміжні доньки головних героїв: Устонька, Настонька, Христонька, Хростонька, Пистонька, Онисонька, Охтисонька (якщо трохи заплуталися в іменах – не переймайтеся, Саватій Савлович, коли ходив в «органи» звітувати про сім'ю, теж одну «загубив»). Одна з турбот сімейства – заміжжя доньок. Тому між дівчатами точиться постійна завуальована боротьба за увагу студента, що повернувся з Києва, П'єра Кирпатенка. «Життя було. Навіть в піст, у великий перед Великоднем піст, нам у сто­крат смачніше жилось, ніж тепер на перше їхнє мая». «Набирайтеся побільше кисню тут, щоб побільше видихнути вуглекислоти там!» «Не люблю я страх буржуазії. Дуже велике у неї самолюбіє: сама розсядеться на все життя, а ти щоб стояв. От і зараз: стоїш, вудиш, а вона розсілася, і в човні у неї всього повно, всякої тобі експлуатації!»

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
6.0
6.0
6.0
6.0

Добре знані, ті, що на слуху у всіх, пісні великого Булата, раптом склались в любовну історію, що розігрується у привокзальному буфеті під акомпанемент тапера. Вокзальна історія у 27 картинах – це історія, сплетена з 27 пісень відомого барда, кожна з яких маленька сторінка з великої книги під назвою ЖИТТЯ.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Усі ми родом із дитинства! Адже саме в дитинстві з нами відбувалося щось неймовірне, надзвичайно яскраве, веселе і дуже-дуже цікаве. Автор тексту і виконавець - Юрій Яковлєв - повідає вам, любий глядачу, свої невигадані життєві історії про кохання та дружбу, як сумні і веселі, так і романтичні... й не настільки. Можливо, у цих історіях ви впізнаєте себе, пригадаєте своє дитинство, свій двір, у якому ви виросли, свою школу, свою першу вчительку, своє перше кохання... А відтак у цих одкровеннях промайне той яскравий і пустотливий промінчик, який ми називаємо дитинство.

Відгуки
Оксана Я.

Вистава про проблеми і будення сімей у Радянському Союзі. Складається з двох непов`язаних сюжетних частин з цікавим антрактом. Перша частина про відносини батьків-дітей. Про вплив матерів на сім`ї дорослих синів, моральні якості і цінності відносно схожих обставин життя у різних сім`ях. Після першої частини був антракт. Я пішла на звуки музики. Грала жінка радянські пісні на піаніно. Через якийсь час вийшов юнак і став співати під акомпанемент, потім ще вийшла дівчина і вони співали разом. Це було дуже гарно. Як потім виявилося - це були актори із другої частини спектаклю. Друга частина – про життя різних сімейних пар в комуналці. Про їх відносини, характери, взаємодію. Про кохання. Де і чому воно губиться в повсякденному житті. І на що люди здатні заради нього. У виставі дуже багато пісень і танців. Ми ніби потрапляємо на день народження до друзів і можемо спостерігати за їх веселощами. А якби захотіли – можна було б і приєднатися ))

Олена В.

Новий український театр – ще одне моє запізніле відкриття. Художній керівник театру – Віталій Кіно І виявляється, колись давно я бачила його спектакль, в театрі на Лівому березі – «Европа может подождать!» за мотивами п’єси Ежена Скріба «Склянка води». Незвичайна трактовка образу капітана Мешема запам’яталась надовго. Будівля театру знаходиться в тихому дворі на вулиці Михайлівській. Заходжу в фойє. Грає музика, що налаштовує на виставу – хіти 70-х. Всі ті пісні, що були популярними, коли я ще ходила до школи. Що закономірно – адже вистава присвячується нашим рідним, які були молодими саме тоді. Здивував незвичайний прийом – на вході запитують ім’я. І саме по імені тебе скоро запросять до залу і проведуть на відведене місце. Одразу почуваєш себе бажаним гостем. І ось вистава розпочалась. Під ліричну пісню на екрані демонструються фотографії із сімейних архівів акторів. Чомусь навернулися і потекли сльози, які швидко висохли з початком першої дії. Добре знайомі прикмети часу – завіси в квіточки, розкіш – магнітофон «Юпітер», транзисторний приймач, телефон з диском. Штори з бамбука. А набір для напоїв у вигляді рибок - це взагалі класика. Мініатюра «Оглядовий ордер» про те, як нас зіпсувало квартирне питання. Не всіх, але майже. І розумієш, як все змінилося і змінилися ми самі. І навіть позитивний персонаж викликає неоднозначну реакцію – не думаю, що доречно втручатися в чуже життя, приймати рішення за людину, яку бачиш вперше. Так, героїня Натальї Заруцької симпатична – вона добра, щедра і чуйна. Але вона краще за всіх знає, як повинно бути і як правильно. А що хочуть оточуючі - воно взагалі не має значення. Головне щоб все "як у людей". Новосілля влаштувати таке, щоб усі "ахнули и здохнули". Так ми дійсно стали іншими і це прекрасно. Тому залишається остаточне враження – не приведи Господи. Зате друга частина – суцільне свято. В багатоквартирному будинку живе пара, яка зберегла романтичні почуття в буквальному розумінні – серенада під балконом і таке інше. Сусіди в шоці. Але жінки швидше зреагували і зрозуміли що це не життя а якесь прозябання: дім-робота-дім-газета-диван. І поїсти. Зібратися всім разом та щось відсвяткувати - непогано для початку, щоб змінити звичний перебіг подій. Можливо, життя всіх цих людей стане цікавішим і яскравішим.

Паша

Все було просто неймовірно та Прекрасно! Я в захваті!!!)))