Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Місце зустрічі – Париж… »
Талановитий французький письменник Жером Ванс отримує престижну премію і злітає на верхівку французького суспільства. Фанати, гроші, визнання. У вирі слави і світських розваг Жером забуває про ту, яка пройшла з ним весь його творчих шлях. Яка підтримувала письменника і переживала разом з ним. Яка, в решті-решт, зробила його таким, який він є. Його колишня дружина, яку він проміняв на молоденьку танцюристку.
Колишня письменника вирішує поставити всі крапки над «і». І таємно назначає Жерому зустріч в готелі…
Чуттєва вистава, де тендітні жінки у виконанні Катерини Сергеєвої та Тетяни Негрій, передають усі ті найтонші забарвлення емоцій і пристрастей, як вмів це робити сам Андре Моруа. Вистава, де переживанням немає куди подітися, яка вибухає від того величезним салютом і сліз, і радості, і любові. Любові, яка стає причиною напруженого конфлікту жіночих сердець.
«Кожна людина сама відповідає за все, що з нею відбувається. Але уникнути нещасних випадків і помилок не дано нікому... Озираючись в минуле, ми відшукуємо той поворотний момент, коли русло нашого життя повернуло у бік... Для Люсі Краун це було літо. Воно починалося як будь-яке інше... Те, що могло залишитися безглуздою і пересічною пригодою, які трапляються з мільйонами жінок, невинною маленькою таємницею, спогади про яку здатні скрасити старість, обернулося лихом, ураганом, що розкидав три життя по сторонах.
Вистава за п'єсою Лідії Чупіс «Життя на трьох». Мелодраматичний трагіглюк. Ви колись бачили себе у дзеркалі? А коли те дзеркало давно розбилося, а ви все одно себе бачите? І це відображення живе своїм життям, таким, про яке ви напевно мріяли, але не досягли. А ще є кохання – таке ж омріяне і недосяжне. Може настав час зустрітися всім утрьох?
Скільки людей – стільки й думок про любов, про сенс життя, про сім’ю. Щирий, відвертий і зворушливий діалог двох сестер. Їхні долі переплетені і зв’язані не тільки родинними узами, а й…
Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад. Вистава порушить прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і поверне дзеркало всередину, в корінь, у дитинство дорослих травм. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.
Людина у кімнаті. Так просто, так зрозуміло... І можна пройти повз, а можна затриматися і спробувати її почути. Вистава, яка не потребує пафосних слів. Це історія про людину, яка жадає людського тепла та дотику... «Людина у кімнаті» – безпрецедентна подія в Україні! Акторська гра – метод Майкла Чехова у дії! Кожне слово, рух і навіть подих можна роздивлятися з позиції Психологічного жесту, який ще недавно здавався нам чимось незрозумілим та містичним. Техніка, якою «жонглюють» американські та європейські актори, віднедавна з'явилася і в Україні. У червні на сцені «Сузір'я» глядач побачить результат роботи із загадковим методом Майкла Чехова, де активна уява породжує атмосферу та відчуття живої гри. Проте не тільки актори використовують доробок Чехова, але і сама режисер відверто користується режисерським розбором, яким поділився зі світом великий актор та педагог. Перформанс, у якому возз'єдналися «чотири брати» Майкла Чехова: почуття легкості, краси, форми та почуття цілого на сцені театру... Для режисера Алєсі Савченко «Людина у кімнаті» – ювілейна 10-та вистава і перша, поставлена українською мовою. Також у перформансі використовується пластика рук, що стало результатом етюдної роботи разом з актрисою Маріанною Модоло. Кохання, пристрасть, жага до життя – це іноді просто слова. «Людина у кімнаті» відкриває нам екзистенціальний, глибокий світ душі людської, яка просить торкнутися до її «оголених струн».
було цікаво, не нудно, вистава залишила приємний післясмак. Сюжет вистави будується навколо любовного трикутника, що має досить банальну конфігурацію: чоловік - відомий письменник та дві його дружини: колишня, яка колись вийшла заміж за молодого невідомого, але переспективного юнака та доклала чимало зусиль, щоб зробити з нього знаменитість, та нинішня - екс-танцівниця у стрип-клубі, яка нічого не тямить у письменницькій та видавницькій справах, натомість компенсує це свіжістю почуттів, щоденним святом, шаленим коханням та іншими атрибутами пристрасті та романтики, яких бракувало у першому шлюбі. Присудження письменнику чергової престижної премї та зухвале інтерв'ю нинішньої дружини змушують колишню нагадати про себе. Трошки заплутавшись між дамами, герой раптово помирає від серцевого нападу, отже, жінкам доводиться з'ясовувати стостунки безпосередньо між собою, знаходити компроміси, робити висновки і будувати подальше життя. Історія мотивує замислитися про швидкоплинність та непередбачуваність життя. Вистава побудована у класичному стилі, що в сучасному театрі є швидче приємним виключенням, аніж правилом. Все герої мають "свою правду". Отже, можна зрозуміти і поспівчувати кожному, однозначно правих і винуватих немає, як, власне, і в реальном житті. Для мене - це головний месседж і висновок вистави. Вдале музичне супроводження та чутливий танцювальний номер стали приємним доповненням до цікавої сюжетної лінії та якісної акторської гри.Актори були досить органічними та переконливими у своїх образах, грали вони не геніально, але на гарному професійному рівні, без надлишкових емоцій. Нова будівля, зручна глядацька зала, велике кафе з гарним асортиментом - все на гідному рівні. Вітальне шампанське - чудовий хід, але, на жаль, його вистачає не всім відвідувачам)
Настільки життєвий сюжет,що відчуваешь дуже глибокі турбування за кожного! Не хотілось судити,хто винен ,хто ні... Життя таке непередбачене! Три актори,а стільки ємоцій.Дуже чуттева гра! Багато хто плакав в залі.Настрій хороший від гри високого рівня і нового приміщення з великим залом і кафе з великим асортиментом солодощів,фотозоною в фое,було місце де можно поспілкуватись. Головний герой получил літературну премію.Друга,молода дружина радіє рядом з ним,але роки зростання були з першою дружиною,яка описана в біографічний книзі.Вини зустрічаються.Нарешті з'ясовують стосунки і почуття! Сердце не витримує- він помирає.Жінки знайомляться.Пишуть книжки про колишнього чоловіка.А Голівуд зниме фільм. Стільки глибоких діалогів і почуттів,що зал плакав...Сподобалось всім!чула відгукі у фое) Ємоціі передані 100процентів! Вистава зріла,откатана,пронікае в саме серце! Новий театр на 200 місць ,фотозона,велике кафе з гарним асортиментом. Гарне світло і звук.
Було дуже цікаво і сумно. Настрій після вистави сумний, але це приємний сум, тому , що ти розумієш ,що історія вигадана і перед тобою були не справжні люди, а актори. Дуже зворушлива вистава про життя чоловіка і його дружин, колишню і нинішню. Вистава спочатку зацікавила було не зрозуміло чому жінку так схвилювала новина, чому вона таємно від свого чоловіка поїхала в Париж і ким її доводиться цей письменник. Дуже цікава задумка поділитися сцену задопомогою штор на зони. Дуже сподобалося , як грали актори кожну емоцію, кожну репліку вони проживала. Вистава дуже зворушлива і красива, особливо сподобався останні діалог акторів, було досить важко стримати сліз. Акторам вдалося передати образи своїх акторів, відчувався їх біль, хвилювання, злість і відчай. Дуже гарний і сучасний театр, де тебе зустрінуться с келихом шампанського. Велика зала для глядачів. По всьому театру висять фотографії акторів і плакати майбутніх вистав.
Співпереживала кожному герою. Дуже чекала, чим все закінчиться! Доволі емоційно! Історія про двох різних жінок в житті одного письменника, стосунки з якими його створювали, надихали, підтримували. І ще історія про те, що варто говорити з коханою людиною про спільні проблеми задля їх вирішення. Доволі швидко зрозуміла сюжет, він змінювався від легкого до трагічного, відповідно змінювалися і емоції - були і посмішки, і сльози, і стиснуті кулачки від переживання. Розвивайтеся, побільше таких вистав, які показують сучасні проблеми суспільства.Чудовий спектакль і гарний сучасний театр)))
Уже з трьох років Марія грала в чернівецькому театрі ім. О. Кобилянської, разом зі своїми батьками. Пізніше сім’єю переїхали до Києва, де Марія вступила до КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого.
В 2014 році стала співзасновником та головним режисером театру «Особистості».
В 2016 році відкрила дитячу театральну студію «Лорнет».
В 2017 році стала лауреатом національної премії «Жінка Тисячоліття».
В тому ж році стала режисером відкриття Чемпіонату Європи зі стрибків у воду, яке Європейська Ліга Плавання (LEN) відзначила як одне з кращих в історії чемпіонатів.
Виставу «Пелікани в пустелі» Валентин Красногоров — автор п’єси, за якою була поставлена вистава — назвав кращою постановкою своєї п’єси.
Народилася 14 жовтня.
У 2005 році закінчила КНУТКіТ ім. Карпенка-Карого, за спеціальністю актор драми, Майстерня Зимньої В. І. Цього всесторонньо розвинутій Тетяні виявилося мало, тож у 2010 році вона закінчує МАУП за спеціальністю «управління персоналом та економіки праці».
Аже всі знають, що мистецтво сильніше будь-якої економіки, тому Тетяна пройшла асистентуру в КНУТКіТ і подалася працювати актрисою в Театрі Юного Глядача «На Липках»
У 2016 році була задіяна у виставі «Пригоди Буратіно» у театрі «Особистості», після чого була запрошена до трупи.
Новий, сучасний театр «Особистості», що відкрився 3 листопада 2014 року, має за кулісами понад 20 дитячих та дорослих вистав за участі безлічі видатних акторів, народних та заслужених артистів України. Художній керівник – Петро Мага.
Театр «Особистості» знаходиться в Голосіївському районі, в мікрорайоні Теремки в житловому комплексі «Лікоград». Театральна зала розташовується в приміщенні Ліко-школи. В театрі ставляться вистави російською та українською мовами.
« Місце зустрічі – Париж… »
