« Ілюзії »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.4

Жили-були два щасливих подружжя. Про таких люди кажуть – ідеальна сім’я і заздрять їхньому нереальному щастю. Аж ось настав час помирати… І раптом з’ясувалося, що їхнє нереальне сімейне щастя було лиш… ілюзією?

Дотепна і мудра історія про кохання, якому не накажеш і з яким нема сили боротися. Що керує людиною: почуття чи розум? А якби ви обирали між давньою дружбою і новим коханням, то що б ви обрали? А якщо це нове кохання – дружина друга? Це все складно, скажете ви... Але насправді дуже і дуже просто, адже кохання все розставить по місцях.

У виставі грають четверо зірок українського театру та кіно – Віталіна Біблів, Олеся Жураковська, Олексій Нагрудний та Дмитро Рибалевський. У їх виконанні ця розповідь перетворюється на фейєрверк дотепів та яскраву гірлянду пронизливих монологів про справжні почуття.

Ви ще не бачили «Ілюзії»? Не позбавляйте себе задоволення дізнатися про цей світ трохи більше!

Жанр: комедія
Тривалість: 2 години
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Сильніше пристрасті, більше, ніж любов
Кохання Зітхання
Смішні гроші
Французький поцілунок
Лавка
Відгуки
Ліза Г.

Вистава почалася ще до того, як глядачі зайняли свої місця -актори у чудорнацьких паролонових костюмах сиділи в глибині сцени і розмовляли один з одним, відпускали жарти, вже налаштовували на щось незвичайне та позитивне. Далі почався справжній театр - глибокі діалоги на серйозну тему «що таке кохання?» майстерно межували майже на грані з гумором та жартами. Ось тут у тебе в очах стоять сльози , а от ти вже не можеш стриматися від сміху. Сюжет ніби доволі простий -2 подружні пари Сандра і Ден, Альберт і Маргері, які прожили довге і щасливе сімейне життя, дружили разом, несподіванно опинилися перед фактом, що прожите життя лише - ілюзія? Перед смертю Ден зізнався Сандрі, що завдяки їй зрозумів, що таке кохання - це відповідальність і вдячність. Що він щасливий тим, що разом із Сандрою прожив ці 52 роки у взаємному коханні. А коли помирала Сандра, вона зізналася другу Альберту, що всі ці роки кохала лиш його, і що кохання- це вміння віддавати, не чекаючи нічого взамін. Шокований Альберт розповідає все дружині Маргері, і визнає, що в глибині душі теж кохав лише Сандру. У свою чергу, Маргері, маючи «чудове почуття гумору», каже чоловікові, що насправді вона і Ден були коханцями увесь цей час. Далі сцени змінють одна одну як частинки розібраного пазлу життя двох пар, щоб у фіналі скластися у цілу картину. Альберт зрозумів, що не любив Сандру, а його справжнім кохання є Маргері. Однак необережно сказані слова, призвели до трагедії жінки з «чудовим почуттям гумору». Вистава, завороживши яскравою мозаїкою гумору, сміху, цирку, у фіналі неочікувано привела та кинула глядачів у жорстоку прірву реальності. Так що було ілюзією? Кохання, чи саме життя? Що ж у цьому мінливому світі є сталим? Відповідь знаходимо у самій останній сцені, коли померає Альберт - єдине, що є сталим, що життя рано, чи пізно закінчується. А от яким воно буде і як завершиться залежить лише від нас самих. Гра акторів була справжня, щира, неймовірне перевтілення від жартівлих, циркових сцен до проникливих , чіпляючих душу діалогів.

Яна

Вистава-каламбур, де спочатку не дуже зрозуміло, але все що відбувається дуже весело і легко. Легкі жарти, яскраві костюми, і жваві персонажі. 2 парочки, де кожен якось кохав, але кохання в розряді дружби, симпатії, до самого себе, навколо дуже багато кохання. Сюжет сприймається легко, бо кожен може впізнати в якийсь момент себе і посміятися над цим. Йдеться про довіру і відвертість, як важливо розмовляти, а не тягнути. Інколи маленька нешкідлива річ, на перший погляд, може зробити великі наслідки. Ви побачити ніби чужу історію, але обов`язково подумаєте про свою. На початку у персонажів ще є якісь ілюзії, але під кінець їх шляхи вони зникають, бо вже нема шляху назад і можна бути відвертим. І те що на початку вистави здавалося смішним і саркастичним, в кінці вже буде щемливим і відвертим. Завдяки таким чудовим зірковим акторам, вистава дивиться на одному подиху. Вони так всіють перевтілюватися, імпровізувати і розмовляти з глядачем, що ти вже не відділяєш актора від його персонажа. А в кінці думаєш, що все ще закінчилося жартом, бо головна героїні мала чудове почуття гумору. Після вистави чудовий настрій, хотілося обов`язково ділитися зі всіма побаченим.