З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Людина у кімнаті
Людина у кімнаті
Людина у кімнаті

« Людина у кімнаті »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Людина у кімнаті. Так просто, так зрозуміло... І можна пройти повз, а можна затриматися і спробувати її почути.

Вистава, яка не потребує пафосних слів. Це історія про людину, яка жадає людського тепла та дотику...

«Людина у кімнаті» – безпрецедентна подія в Україні! Акторська гра – метод Майкла Чехова у дії! Кожне слово, рух і навіть подих можна роздивлятися з позиції Психологічного жесту, який ще недавно здавався нам чимось незрозумілим та містичним. Техніка, якою «жонглюють» американські та європейські актори, віднедавна з'явилася і в Україні. У червні на сцені «Сузір'я» глядач побачить результат роботи із загадковим методом Майкла Чехова, де активна уява породжує атмосферу та відчуття живої гри. Проте не тільки актори використовують доробок Чехова, але і сама режисер відверто користується режисерським розбором, яким поділився зі світом великий актор та педагог. Перформанс, у якому возз'єдналися «чотири брати» Майкла Чехова: почуття легкості, краси, форми та почуття цілого на сцені театру...

Для режисера Алєсі Савченко «Людина у кімнаті» – ювілейна 10-та вистава і перша, поставлена українською мовою. Також у перформансі використовується пластика рук, що стало результатом етюдної роботи разом з актрисою Маріанною Модоло.

Кохання, пристрасть, жага до життя – це іноді просто слова. «Людина у кімнаті» відкриває нам екзистенціальний, глибокий світ душі людської, яка просить торкнутися до її «оголених струн».

Жанр: екзистенціальна драма
Тривалість: 1 година 10 хвилин
Мова: українська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Та сама людина у кімнаті
Маріанна Модоло
Хтось з приводу сміття
Сценографка
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
5.1 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.0
5.3
5.0
5.2

«Кожна людина сама відповідає за все, що з нею відбувається. Але уникнути нещасних випадків і помилок не дано нікому... Озираючись в минуле, ми відшукуємо той поворотний момент, коли русло нашого життя повернуло у бік... Для Люсі Краун це було літо. Воно починалося як будь-яке інше... Те, що могло залишитися безглуздою і пересічною пригодою, які трапляються з мільйонами жінок, невинною маленькою таємницею, спогади про яку здатні скрасити старість, обернулося лихом, ураганом, що розкидав три життя по сторонах.

3.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
3.0
3.0
3.0
3.0

Вистава за п'єсою Лідії Чупіс «Життя на трьох». Мелодраматичний трагіглюк. Ви колись бачили себе у дзеркалі? А коли те дзеркало давно розбилося, а ви все одно себе бачите? І це відображення живе своїм життям, таким, про яке ви напевно мріяли, але не досягли. А ще є кохання – таке ж омріяне і недосяжне. Може настав час зустрітися всім утрьох?

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 1
6.0
6.0
6.0
6.0

Скільки людей – стільки й думок про любов, про сенс життя, про сім’ю. Щирий, відвертий і зворушливий діалог двох сестер. Їхні долі переплетені і зв’язані не тільки родинними узами, а й…

Дім
« Дім » Колективне сновидіння
4.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 4
4.0
3.8
4.5
3.8

Намагання перепроживати минуле, спотворюючи його реальне обличчя з кожною ітерацією. Дитячі травми матерів і дітей, які всочують стіни сімейної оселі. І ці стіни кличуть до себе, бо саме там, між цеглинами, за шпалерами причаїлися болючі відповіді на болючі питання. У кожної наступної (за віком) персонажки – все менша здатність проговорювати власний біль, все менша віра, що її почують і зрозуміють. Суцільний комунікативний розлад. Вистава порушить прийняту парадигму сприйняття поняття сім’ї і поверне дзеркало всередину, в корінь, у дитинство дорослих травм. Проєкт реалізовано за підтримки Українського культурного фонду.

5.5 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 5
5.2
5.8
5.6
5.4

Вистава – соціальна провокація. Трагікомедія, події якої розгортаються в звичайній американській сім'ї. Ну, або майже звичайній… Том Уінгфілд – автор та ведучий п'єси, чиї спогади оживають на очах у глядачів. Герої вистави – люди, що живуть у світі власних ілюзій, страхів та нереалізованих мрій. Аманда Уінгфілд – маленька жінка, яка несамовито чіпляється за інший час та місце. Лаура – її доросла дочка, відлюдькуватість якої досягає критичної межі. Том – син Аманди та брат Лаури – виправдовує власну жорстокість бажанням вирватися із «пастки». В цій дивній родині є ще один персонаж – батько, який весь час усміхається з величезної фотографії. А дехто Джим – гість у домі Уінгфілдів, людина з реального світу, подарує надію на справжнє життя… Та чи не зруйнує він крихкий світ Уінгфілдів та їхнє сімейне щастя «за склом»? Приходьте! Мартіні – на столі!))

Відгуки
Анна П.

Удивительный экспириенс, удивительный опыт, спектакль заявлен как экзистенциальная драма, а экзистенциальный кризис характерен все же поколению зрелых, опытных людей, задающих себе и мирозданию волнующие их вопросы о смысле жизни и своем месте в этом мире! Но пьеса переведена с русского на украинский молодой режиссершей Алесей Савченко, обыгранной молодой артисткой Марианной Модоло, выходит, что состояние и волнения подобного рода созвучны и молодым, во всяком случае, мне очень откликнулось, все происходящее на сцене, в последние годы я именно так и ощущаю происходящее за окном! Очень цельная, красивая, чувственная эта Марианна, удивительная! Энергетика сумасшедшая, посыл и настроение понятны и переданы великолепно. Сюжет как таковой описать сложно, ведь на наших глазах предстают жизненные переживания молодой девушки, осознающей, что все в этой жизни иллюзорно, обманчиво, что будет дальше непонятно и расплывчато, готовых рецептов ждать не стоит, ответов все равно не будет... Вот все у героини есть-какие-то близкие и родные, дом, наполненный любимыми вещами и любимыми книгами, любовь мужчины (который в трудную минуту подставит плечо, а может ли он быть рядом в нетрудную, зачем ждать каких-то катаклизмов, хочется проживать жизнь без особых испытаний), но наличие всех этих обыденных и нужных вещей не приносит успокоения, не являются чем-то важным и нужным, главное ты есть у себя и дерево за окном, а больше ничего и не хочется! Ведь бывает же такое – усталость от бесполезного общения неинтересных людей, неинтересных событий, токсичности обстановки просто вынуждает побыть в скорлупе, возможно это изменится, возможно нет, это неизвестно, но это и не страшно. Марианна Модоло уникальной красоты артист, красота, одухотворенность, которая ещё больше раскрывается при свете софитов, а умение мимикой, жестами, даже дыханием передать переживания героини – бесценны. Было интересно увидеть метод Майкла Чехова в действии, так сказать, создатели сего действа просто влучно попали в настроение, поэтому я получила невероятные эмоции ,мне все откликнулось! Конечно, я не получила конкретного руководства к действию, это очень индивидуально, но зато я поняла, что подобным мыслям и выводам подвержены многие, а это дуже тішить і якось заспокоює.

Анна К.

Я не могла відірватися від перегляду від самого початку, було враження, що це відбувається насправді. Емоції були трохи суперечливими (розгубленість, бажанням діяти, розпач, надія). Сюжет мені дуже сподобався тим, що деякі речі було названо своїми іменами, метафоризми, але може здатися, що він передбачуваний. Гра акторів була чудовою, особливо головної героїні (Маріанна Модоло). Була неперевершена мова жестів, яка повністю передавала всі емоції. Було враження, що відбувається спілкування безпосередньо зі мною, ніби перемістилася у їхній світ. Вистава для тих, хто хоче отримати теми для роздумів, можливо, для тих, хто в розпачі. Я була захоплена від початку до кінця, отримала багато емоцій, тому враження були лише позитивні, хотілося продовження.

Лариса

Неймовірно сподобалась вистава режисера Олесі Савченко «Людина у кімнаті» у театрі Сузір'я на мікросцені. Емоційно насичена та абсолютно унікальна постановка. Це набагато більше ніж спектакль. Ця історія про жінку, молоду, красиву, граційну, неймовірно сексуальну, а ще одиноку, але самодостатню. В неї було все, що їй потрібно: любов, секс, чоловік, музика, дерево за вікном, а в кімнаті тінь від цього дерева. В неї було так багато речей, що інших вона не хотіла. Багато хто з нас думають лише про майбутнє. Вистава змушує замислитись над своїм сьогоденням. Над своїми інстинктами та почуттями у нашому житті. Іншими очима я подивилася на деякі зовсім прості речі, яких я раніше не помічала. Зазирнула у свої відчуття та замислилася над тим, що є цінним у моєму житті. Я зачарувалася цією виставою та грою акторів, особливо головної героїні – Маріанни Модоло, яка по справжньому проживала на сцені кожний епізод своєї активної уяви, що породила атмосферу та відчуття живої гри. Я за одну годину побачила неймовірну кількість людських емоцій, а невелика зала і мікросцена поряд з глядачами надала можливість зануритися у глибину її відчуття. Мені здається, що цю виставу варто побачити кожному.