« Любов. Наркотики. Шансон. »
Яка на тебе може чекати доля, коли одна твоя бабуся власниця борделю, друга алкоголічка, твій тато вуличний акробат, а мати покинула тебе у ранньому дитинстві, і взагалі ти народилася сліпою!? На що сподіватись? Лише на чудо! Прозріти і побачити клавіші піаніно. Такі ж чорно-білі як доля, яка на тебе чекає… І замість того, щоб скаржитись – почути музику і заспівати! Стоячи під ліхтарем на брудній вулиці Парижу, заспівати так, щоб тебе почув увесь світ! Заспівати так, як ніхто і ніколи, ні до тебе, ні після тебе – не співав! Стати чудом! Стати Піаф!
Вистава про чудо, любов, залежність, велику жінку, маленьку пташку… «Коли я не помираю від кохання, коли мені немає від чого помирати, – ось тоді я готова здохнути» – Едіт Піаф. Приходьте на виставу і будемо помирати від кохання разом з прекрасною актрисою Нікою Заруцькою під пісні легендарної Піаф.
Сподобався сюжет, гра акторів
вперше відвідала моновиставу. Це неймовірно затрудняє роботу акторів. Спочатку вистава чіпляла лише французькими словечками (хочеться зазначити, що використовувалися такі французькі словечка, які французи часто вживають і дуже доречно...) у першій сцені образ Едіт був скоріше комічним, це не сподобалося, чомусь не вірилося... проте сценарій, постанова, танці - все доречно, одні галюцинації чого варті... дійсно НОВИЙ театр... Також хотілось протягом вистави, щоб Едіт була брюнеткою, а не блондинкою... момент, коли вона вдягає перуку - таке полегшення, «пазл склався». Також сподобалося місце, наче приходиш додому.
Віта́лій Анато́лійович Кіно́ — український театральний режисер, актор, викладач, директор-художній керівник Центру мистецтв «Новий український театр», (м. Київ).
В 1988 році закінчив акторське відділення Дніпропетровського державного театрального училища (курс Олександри Іванівни Самохвалової)
З 1988 по 1990 роки служив у радянській армії.
В 1994 році вступив до Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого, на курс народного артиста України, професора Митницького Едуарда Марковича, і в 1999 році отримав диплом інституту за спеціальністю «Режисер драматичного театру».
В 2002 році закінчив курс навчання в аспірантурі (асистентурі-стажуванні) КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого, під керівництвом професора Судьїна Володимира Миколайовича. Здобув кваліфікацію «Викладач вищих навчальних закладів мистецтва».
В 1998 році разом з друзями та однодумцями заснував Центр мистецтв «Новий український театр».
Має велику педагогічну практику. З 1999 по 2005 роки викладав майстерність актора та режисуру в КДІТМ ім. І. К. Карпенка-Карого, на акторських та режисерських курсах факультету театрального мистецтва та на режисерському курсі факультету кіномистецтва.
З 1997 по 2005 роки викладав майстерність актора, сценічну мову та історію мистецтв на театральному відділі Київської школи мистецтв ім. М. Вериківського.
З 2006 по 2013 роки викладав майстерність актора, сценічну мову та основи режисури в Київському Коледжі театру і кіно. Був художнім керівником кількох акторських курсів.
З 2008 року — голова Предметної комісії з акторської майстерності Коледжу театру і кіно.
В 2009 році випустив акторський курс, більшість випускників якого і склали оновлену трупу «НОВОГО УКРАЇНСЬКОГО ТЕАТРУ».
З 2013 по 2016 роки викладав в Київському Інституті екранних мистецтв на акторських та режисерських курсах.
З 2015 року викладає акторську майстерність в Національній академії керівних кадрів культури і мистецтва.
У Новому Українському Театрі з 2007 року.
Освіта: Київський коледж театру і кіно (2009 рік, Майстерня Віталія Кіно), та Харківський державний Університет мистецтв ім. І.П.Котляревського (2013 рік, Майстерня Юрія Євсюкова)
День народження – 9 червня.
Центр мистецтв «Новий український театр» – незалежний київський театр, створений 1998 року. З моменту заснування і дотепер театр очолює художній керівник-директор Віталій Кіно.
1998 року Віталій Кіно, випускник «режисерської школи» Едуарда Митницького, разом із командою однодумців заснували центр мистецтв «Новий український театр» – один з перших недержавних театрів України. Започатковані НУТом видавничі проекти – газета «Антракт» та серія буклетів «Акторські портрети» – отримали схвальні відгуки. А створений того ж року Театр для всієї родини «Божа Корівка» сьогодні є одним з найпопулярніших дитячих театрів Києва. Його перша вистава «Подорож на чарівний острів» за С. Тейлором вже дев'ятнадцять років прикрашає афішу НУТу.
Багато років театр не мав власної сцени, а тому працював на різних майданчиках. 2009 року НУТ нарешті відкрив власну сцену в Києві, у будинку XIX сторіччя по вулиці Михайлівській, 24ж.
Центр мистецтв «Новий український театр» з перших днів свого існування позиціювався як театр для всієї родини, і продовжує впевнено займати театральну нішу сімейного відпочинку. Серед проектів Центру наявні:
- родинне свято «День народження в театрі», під час якого гості можуть спробувати себе як акторів, взявши участь у інтерактивних виставах;
- студії з акторської майстерності для дітей та дорослих, де можна отримати початкові акторські навички;
- щорічний фестиваль театральних студій «Чудасія»;
- літній табір театру і кіно, де діти не тільки відпочивають, а і ставлять вистави, знімають кіно;
- щомісячний сімейний театральний клуб, де на одній сцені батьки дивляться виставу, відпочивають, спілкуються з новими друзями, а на іншій сцені малюки грають з Божою Корівкою, дивляться казку, здобувають корисні навички на різноманітних майстер-класах.
« Любов. Наркотики. Шансон. »
