Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!
Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.
« Любов-любов, або як ми влетіли! »
Блискуча комедія положень, вигадана дотепно, написана просто та лаконічно, з приголомшливим знанням законів сцени, стала однією з найбільш репертуарних п’єс світу.
Молодий архітектор Бернар вирішив обзавестися трьома нареченими-стюардесами. Зустріч з красунями вигадник спланував згідно з суворим розкладом руху літаків. Але хіба можливий розклад у коханні?
Неймовірно, але факт: вистава «Генерали в спідницях» прикрашає афішу театру вже 25 років і кожного разу постановка Ірини Кліщевської проходить у переповненій залі «Колеса»! В основі сюжету п'єси Жан Ануй лежить історія старогрецького комедіографа Арістофана «Лісістрата». У Києві прем'єра «Генералів у спідницях» відбулася в березні 1990 року. З цією виставою театр «Колесо» брав участь в україно-американському проекті «Обмін класикою»; був із успіхом представлений у м. Ашвіл (США); також вистава побувала на гастролях у Польщі. За сюжетом п'єси в першій дії головний герой Леон де Сен Пе (цю роль грає Олег Лепенець) стоїть прив'язаним до стовпа. Якщо порахувати, скільки часу актор простояв біля стовпа, то вийде цікава цифра – майже 30 діб! Інтригуючий сюжет, несподівані повороти, комічність ситуації, викликаної феміністичними настроями суспільства – актуальні сьогодні як ніколи. Більше 20 років вистава викликає щирий, невтримний сміх у глядачів не тільки України, але й США, Польщі та інших країн. Вистава нагороджена дипломом «За кращий акторський ансамбль».
«Це коротка, наповнена гумором та ‘гегами’ драма про двох симпатичних персонажів, які під впливом невідомого імпульсу, відправляються у незапланований квест Польщею. Квест сповнений комічними пригодами, які з часом перестають бути смішними, перетворюючись на трагічні. Публіка повинна прийняти той факт, що п'єса не є настільки легковажною, як це може видатись на перший погляд. Її персонажі не представляють позитивні соціальні чи психологічні моделі, і цей квест не повинен бути життєвим квестом для всіх. Навіть навпаки» (Дорота Масловська).
Вистава про сьогоднішній день. Хто рухає «колесо історії»: люди, які вміють робити гроші або ж інтелігенція, праця якої оплачується мінімально? Відповідь на це питання Ви будете шукати разом з персонажами п'єси, сміючись крізь сльози.
На машині без гальм дві чарівні дами мчать ... на цвинтар! Щоб відзначити День пам'яті чоловіка одне з них. Але! Коли вони приїжджають, то бачать – біля пам'ятника вже лежать квіти. Ви думаєте, що події розгортатимуться в цьому напрямку? Частково – так. Але тільки частково! Парадоксальність комедії «Дура, це любов!» – в самих дам. У їхньому житті було все, і печаль теж, але про неї в спектаклі – побіжно, тільки щоб зрозуміліше стали характери героїв, їх відчайдушність, відвага і невичерпне почуття гумору. Вражаюча любовна історія ... Детектив ... Призводять до здивування герої ... Приголомшливий гумор ... Чого тільки немає в цій комедії!
Вистава створена за текстами сучасних авторів та блогерів Татуся Бо та Ruslan Gorovyi. Багато гумору, табуйованих тем, провокацій і суржику – в усю цю реальність, що нас оточує, занурені чисті, добрі, відкриті люди, які, звичайно, вже все знають і все бачили. Тому вони із задоволенням повчать інших жити, як годиться, щоб взяти усе і навіть більше саме тут і саме зараз. Суржик нашого життя в образах і мислеформах. Чиста енергія незаплямованого розуму. Біль від сміху та сміх від болю.
Закінчив Ленінградський державний інститут театру, музики і кінематографії.
Працював режисером-постановником та головним режисером в Іжевському російському драматичному театрі ім. Короленко, Тюменському драмтеатрі, Обласному театрі драми м. Петропавловська, Криворізькому театрі драми та музичної комедії ім. Т. Г. Шевченко, Дніпропетровському театрі юного глядача, Дніпродзержинському музично-драматичного театру ім. Лесі Українки, Дніпропетровському російському драматичному театрі ім. М. Горького.
З 1997 року по 2006 рік – займав посаду головного режисера, а з 2007 року є художнім керівником Академічного музично-драматичного театру ім. Лесі Українки м.Кам’янського.
Один із засновників театрального фестивалю «Класика сьогодні».
У 1998-2002р.р., 2003-2006рр., 2007-2010 рр., та з 2011р. – художній керівник цільових курсів акторської майстерності Дніпропетровського театрально-художнього коледжу, які проводилися на базі театру. Випускники цих курсів згодом поповнили трупу театру.
Головний балетмейстер Академічного музично-драматичного театру імені Лесі Українки міста Кам'янського.
Лауреат Вищої театральної премії Придніпров’я «Січеславна»
Лауреат Дніпропетровського обласного театрального фестивалю, присвяченого 200-річчю Т. Г. Шевченка
Лауреат міської премії в галузі культури, мистецтва і літератури
Нагороди:
Нагрудний знак «Відзнака міського голови» у 2011 році
Грамота Предстоятеля УПЦ Блаженнішого митрополита Володимира в 2013 році.
Провідний майстер сцени, артист драми
Закінчив Дніпропетровське державне театральне училище у 1997 році. Працював в Дніпропетровському українському музично-драматичному театрі ім.Т.Г.Шевченко.
В Академічному музично-драматичному театрі ім.Лесі Українки м.Кам’янського працює з 1998 року.
Актор театру і кіно, актор FILM.UA Group. Відомий кіноролями у фільмах «Сторожова застава» (Ілько), «Викрадена принцеса» (голос охоронця), «Позивний Бандерас» (Коцюба); у 2019 році виходить фільм «Захар Беркут» за участю актора.
Провідний майстер сцени, артистка драми, вокалістка
Закінчила Дніпропетровський обласний театрально-художній коледж, Рівненський державний гуманітарний університет
В Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки м.Кам’янського працює з 1998 року.
Провідний майстер сцени
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж у 2002 році. У нашому театрі працює з 1998 року.
Лауреат Вищої театральної премії Придніпров’я «Січеславна»:
1999 рік – «Кращий дебют» за роль Феніси в спектаклі «Винахідлива закохана» за п’єсою Лопе де Вега.
Лауреат Міжнародного театрального фестивалю «Класика сьогодні»:
1999 рік – «Краща молода актриса фестивалю» за роль Феніси в спектаклі «Винахідлива закохана» за п’єсою Лопе де Вега.
Лауреат Всеукраїнського театрального фестивалю «Леся Українка на межі тисячоліть»:
2000 рік – «Краща жіноча роль» за роль Долорес у спектаклі «Камінний господар» за п’єсою Лесі Українки.
Лауреат Гран-прі Вищої театральної премії Придніпров’я «Надія Січеславни»
2003 рік – «Краща жіноча роль» за роль Рахілі у виставі «Овечка» за п’єсою Н. Птушкіної.
Артист вищої категорії у академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки у місті Кам'янське
Закінчив Дніпропетровський театрально-художній коледж. У нашому театрі працює з 2015 року.
Артист вищої категорії у академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки у місті Кам'янське
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж у 2010 році. У театрі працює з 2007 року.
Закінчила музичну школу №17 по класу естрадного вокалу та фортепіано. Має досвід співу в хорі та вокальному ансамблі, як класичному, так і естрадному.
У 2013-2014 роках працювала у Міському комунальному закладі — «Вокально-хореографічний ансамбль «Юність Дніпра».
У 2016-му році закінчила Дніпровський театрально-художній колледж.
У 2016-2019 рр. служила в Академічному музично-драматичному театрі ім. Лесі Українки, м. Кам’янське. Зіграла близько 25 ролей.
Брала участь у концертах театру, була ведучою на багатьох театральних та міських заходах.
У театрі ім. Т. Шевченка із лютого 2020 року.
Артист 1 категорії у академічному музично-драматичному театрі імені Лесі Українки у місті Кам'янське
Закінчила Дніпропетровський театрально-художній коледж. У нашому театрі працює з 2015 року.
грають декілька акторів
Академічний музично-драматичний театр ім. Лесі Українки розташований в одній із найкрасивіших будівель історичної частини міста Кам’янське (у 1936-2016 р.р – Дніпродзержи́нськ). Будівля є пам'яткою історії та архітектури міського значення. Побудована в 1900 році. Спочатку була Народною аудиторією. Появі цього закладу культури, як втім і всіх громадських будівель Верхньої колонії Кам’янського ми зобов'язані Ігнатію Ясюковичу – директору-розпоряднику Дніпровського металургійного заводу.
« Любов-любов, або як ми влетіли! »
