« Любити, палати та бути таким, як раніше… »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.9

Бунтарська лірико-романтична поезія, бардівська пісня, творча зустріч з акторами театру за келихом червоного вина при свічках.

Тривалість: 1 година 10 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
На жаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Відгуки (2)
Ліза Г.

Завдяки волонтерському проекту "Театр.Лав" вперше відвідала театр "Колесо" у самому серці Подолу - Андріївському узвозі. І як кажуть, новичкам везе - і мені повезло побачити чудову виставу-легенду "Любити, палати і бути таким, як раніше". Це вистава, де головні герої - Вірші. Вірші поета часів французської революції - П'єра-Жана Беранже. Як сказав режисер постановки - Валерій Непомілов, сам Беранже майже невідомий у Франції, у Парижі, при цьому там дуже знають Пушкіна. На мій сором, я теж вперше почула про цього поета та його вірші у чудовому виконанні акторів театру ""Колесо"" саме на цій виставі. Сподобалося місце, де проходила вистава - театральне кафе у французькому стилі, перед початком вистави грала музика - французький шансон. Це чудово налаштовувало на перегляд. Сподобалася взаємодія акторів з глядачами, навіть вдалося випити келих вина на брудершафт з актором Вадимом Лялько, який виконував роль Поета. Окремо слід відзначити - виконання віршів, їх прочитання акторами - слова лились, плавно перетікали, стріляли в голові як кріплене вино, або мерехкотіли як полум'я свічок і звучали у струнах гітари. І безумовний плюс - живе спілкування з акторами після закінчення вистави. Приємно вразила їх близкість до глядачів, ніби старі добрі друзі зустрілися після недовгої розлуки. Усе створювало затишну, теплу обстановку, що навіть не хотілося уходити). Завдяки фантазії Валерія Непомілова та грі акторів театру "Колесо" вдалося на хвилинку згадати, що "На чердаке все мило в двадцать лет", замислитися, що "Мы только куклы, стар и мал, мы все - марионетки" и все-таки - "Любить, пылать и быть таким, как прежде!.." Здивувало: майже усі глядачі на виставі були жінки середнього (бальзаківського) віку, і лише два чоловіки. Це одразу кидалося у вічі. Невже чоловіки не люблять бунтарську революційну поезію? Мінуси: театр не пристосований для людей із інвалідністю (на візках, іншими проблема рухового апарату), у залі, де проходила вистава, - було жаркувато (може через вино?:) ), туалет - один, дуже маленький.

Елена С.

Великолепный поэтический спектакль по поэзии французского поэта 19 века Жана Беранже. Он идёт в театре уже 30 лет с огромным успехом, потому что звучат замечательные стихи поэта и песни на его слова. 5 актёров включая режиссера спектакля Валерия Непомилова, человека с ограниченными физическими возможностями, в почтенном возрасте, но очень сильного душевного, разыгрывают представление, вовлекая в него зрителей. Живой, искренний, остроумный спектакль, а после окончания каждый из участников читал любимые стихотворения!

Ми знайшли 5 схожих вистав
Невтишимі
Як загинув Гуска
Ніч кохання
Наше Різдво