З біноклем без черги!
message field image

Подобається Theatre.love? Зробімо його кращим разом!

Theatre.love - це соціальний проєкт, що популяризує та розвиває театральне мистецтво України, роблячи театри ближчими до людей. Якщо тобі близька така ініціатива – ти маєш можливість підтримати Theatre.love фінансово і вплинути на його подальше майбутнє.

Підтримати проєкт
Браво!
image
Любити, палати та бути таким, як раніше…
Любити, палати та бути таким, як раніше…
Любити, палати та бути таким, як раніше…
Любити, палати та бути таким, як раніше…
Любити, палати та бути таким, як раніше…

« Любити, палати та бути таким, як раніше… »

18 (1)
Вистава має вікове обмеження
5.9 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 0
0.0
0.0
0.0
0.0

Бунтарська лірико-романтична поезія, бардівська пісня, творча зустріч з акторами театру за келихом червоного вина при свічках.

Жанр: творчий вечір
Тривалість: 1 година 10 хвилин
Мова: російська
Ми відвідали цю виставу
Показати всі
preloader
Нажаль для цієї вистави немає найближчих дат
Дивились виставу?
Ви вже оцінили цю виставу
Оцініть ваше загальне враження
Ми знайшли 5 схожих вистав
Чудо Піаф
« Чудо Піаф » Моновистава

Моновистава – це той випадок, коли виконавець приречений на публічну самотність. Її обрала для себе народна артистка України Ірина Кліщевська. Наркотики, алкоголь, суїциди та хвороби, неймовірний успіх, злети та падіння в прірву, найкращі чоловіки та заздрощі жінок... В житті видатної Едіт було стільки, що вистачило б на кілька серіалів, то що ж говорити про виставу... Вистава неодноразово брала участь у Міжнародних театральних фестивалях моновистав, де здобула премії та нагороди (нагорода «За кращу жіночу роль» на фестивалях «BGMOT 2006» (Болгарія) та «Відлуння» (Україна), «За високу майстерність» («Armmono»-2004), диплом фестивалю «Вересневі самоцвіти» (Україна), Гран-прі фестивалів «Албамоно 2006» та Фестивалю моновистав Македонії).

Невтишимі
« Невтишимі » Поетична вистава
5.7 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 3
5.7
5.7
5.7
5.7

Перфоманс-колаж «Невтишимі». Незвичайна подорож у машині часу від 60-х років 20 століття до сьогодні. Від Стуса до Жадана, від Костенко до Малковича. Це не просто можливість за півтори години пропустити крізь себе життя і творчість українських поетів-шістдесятників, а повне занурення в епоху, коли слово «українець» зазвучало по-новому. Спільно з «Музеєм шістдесятництва» ми проведемо вас крізь час та простір, підглянемо за народженням думки корифеїв, відчуємо биття їхніх сердець в наших з вами грудях, усвідомимо вагу національної гідності в сьогоденні. Бо саме вони дали Україні голос, який не стихає й досі, який не затихне ніколи.

5.3 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 6
5.3
5.2
5.2
5.3

Вірші Зерова, Семенка, Хвильового, Плужника, Теліги, Тичини та інших яскравих представників того трагічного покоління. Історія через поезію... Персонажі, які починають творити свою історію. Вірші, які оживають... люди, які зникають...

 Пластично-поетична вистава «Розстріляні Від(ро)дження» повністю побудована на віршах Розстріляного Покоління.

3.8 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
3.5
3.5
3.5
4.5

Юність, що виблискує чистотою помислів, що закохана й мріє, бунтує й спокушає. П'ятеро закоханих і залишилася тільки одна зоряна ніч в рідному українському селі, яку вони проведуть разом. А ще є українські пісні, за допомогою яких вони з'ясовують відносини, освідчуються в коханні, сваряться, миряться... А вранці їм належить розлучитися й можливо зустрінуться вони тільки через сім років як домовилися в цю ніч. Спектакль поставлений по п'єсі «Не співайте, півні, не вменшайте ночі» напівзабутого українського класика Степана Васильовича Васильченко. Написана драматургом в окопах Першої світової війни, історія наповнена приголомшливим ліризмом й красою української пісні.

6.0 / 6

Загальне враження

Сюжет

Гра акторів

Декорації, костюми

Загалом оцінок: 2
6.0
6.0
6.0
6.0

«Коли я бачу тебе – мені все на світі видається у рожевому світлі!» Чи знаєте ви, що таке кохання сильної жінки, де і «втрачені мрії», і «чоловіки в її житті», і «спокушена й покинута»? Кохання пристрасне, божевільне, неприборкане. Кохання до нестями. Кохання, яким хворіють геніальні люди – люди, які творять історію і про яких довгі роки, а іноді й століття ходять легенди! Саме такою сильною, темпераментною, невгамовною як у роботі, так і в коханні, надзвичайно талановитою була героїня вистави «Життя в рожевому світлі», велика французька шансонетка Едіт Піаф! Маленький паризький горобчик з солов'їним голосом і характером задиркуватого дівчиська, вихованого вулицею. Але водночас стійка та рішуча жінка, незважаючи на будь-які примхи лиходійки Долі. Скільки всього вона пережила: голод, злидні, смерть дочки, втрата коханого, алкоголь, наркотики, незліченне число коханців. І при цьому – нескінченна потреба кохати і бути коханою. Кохати пристрасно і до самозабуття, усіма фібрами своєї душі. Але... напівтемна сцена, освітлена лише прожектором, спрямованим на маленьку некрасиву жінку, звуки музики... і голос, голос, що паралізує усе твоє єство, голос різкий, сильний, несподіваний, який часом переходить у крик, крик душі. І раптом жінка стає красивою, і не лише красивою, а прекрасною, і вона ні за чим не шкодує. Легендарна Едіт Піаф! Для якої любов і пісня – є сенсом всього її життя!

Відгуки
Ліза Г.

Завдяки волонтерському проекту "Театр.Лав" вперше відвідала театр "Колесо" у самому серці Подолу - Андріївському узвозі. І як кажуть, новичкам везе - і мені повезло побачити чудову виставу-легенду "Любити, палати і бути таким, як раніше". Це вистава, де головні герої - Вірші. Вірші поета часів французської революції - П'єра-Жана Беранже. Як сказав режисер постановки - Валерій Непомілов, сам Беранже майже невідомий у Франції, у Парижі, при цьому там дуже знають Пушкіна. На мій сором, я теж вперше почула про цього поета та його вірші у чудовому виконанні акторів театру ""Колесо"" саме на цій виставі. Сподобалося місце, де проходила вистава - театральне кафе у французькому стилі, перед початком вистави грала музика - французький шансон. Це чудово налаштовувало на перегляд. Сподобалася взаємодія акторів з глядачами, навіть вдалося випити келих вина на брудершафт з актором Вадимом Лялько, який виконував роль Поета. Окремо слід відзначити - виконання віршів, їх прочитання акторами - слова лились, плавно перетікали, стріляли в голові як кріплене вино, або мерехкотіли як полум'я свічок і звучали у струнах гітари. І безумовний плюс - живе спілкування з акторами після закінчення вистави. Приємно вразила їх близкість до глядачів, ніби старі добрі друзі зустрілися після недовгої розлуки. Усе створювало затишну, теплу обстановку, що навіть не хотілося уходити). Завдяки фантазії Валерія Непомілова та грі акторів театру "Колесо" вдалося на хвилинку згадати, що "На чердаке все мило в двадцать лет", замислитися, що "Мы только куклы, стар и мал, мы все - марионетки" и все-таки - "Любить, пылать и быть таким, как прежде!.." Здивувало: майже усі глядачі на виставі були жінки середнього (бальзаківського) віку, і лише два чоловіки. Це одразу кидалося у вічі. Невже чоловіки не люблять бунтарську революційну поезію? Мінуси: театр не пристосований для людей із інвалідністю (на візках, іншими проблема рухового апарату), у залі, де проходила вистава, - було жаркувато (може через вино?:) ), туалет - один, дуже маленький.

Елена С.

Великолепный поэтический спектакль по поэзии французского поэта 19 века Жана Беранже. Он идёт в театре уже 30 лет с огромным успехом, потому что звучат замечательные стихи поэта и песни на его слова. 5 актёров включая режиссера спектакля Валерия Непомилова, человека с ограниченными физическими возможностями, в почтенном возрасте, но очень сильного душевного, разыгрывают представление, вовлекая в него зрителей. Живой, искренний, остроумный спектакль, а после окончания каждый из участников читал любимые стихотворения!